Справа № 443/868/23 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.
Провадження № 33/811/997/23 Доповідач: Партика І. В.
01 серпня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Михавків Івана Васильовича, свідка ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 22 червня 2023 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 06 травня 2023 року, о 22:29 год. між населеними пунктами села Загурщина та села Бережниця, Стрийського району Львівської області, керував трактором марки «ELХ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки про час та місце розгляду справи він не був повідомлений належним чином, про результат розгляду справи дізнався 29 червня 2023 року.
Вважає постанову місцевого суду незаконною, оскільки транспортним засобом він не керував, в момент прибуття працівників поліції він не був у транспортному засобі, а трактор був припаркований на узбіччі.
Зазначає. що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є безперервний, складається з шести фрагментів та містить ознаки монтажу, в матеріалах справи відсутні дані, щодо засобу яким здійснювалася відео фіксація.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_1 про результат розгляду справи дізнався 29 червня 2023 року, а виготовлення апеляційної скарги потребує значного часу, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
1 серпня 2023 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло клопотання від адвоката Михавківа І.В. про допит свідка ОСОБА_2 для підтвердження доводів апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб'єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.130 КУпАП, відповідальність для водія транспортного засобу в цьому випадку настає за доведеністю одночасно двох обставин - керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
В судовому засіданні апеляційного суду було дослідженого відеозапис, долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що трактор марки «ELХ», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував на узбіччі дороги з вимкненими фарами та двигуном, в кабіні транспортного засобу не було нікого, а ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що не виконував функції водія.
Окрім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який був приведений до присяги та повідомлений про кримінальну відповідальність, повідомив, що він є трактористом, 6 травня 2023 року він проходив стажування на тракторі ОСОБА_1 , оскільки його трактор був зламаний, а трактор особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є іншого типу та має іншу систему управління, цього дня саме він виконував всі роботи по обробці полів, після завершення роботи рухався в сторону села Бержниця. Під час повернення до фермерського господарства, у тракторі закінчилося пальне, у зв'язку із чим він змушений був зупинитися на узбіччі та піти пішки в село до територію фермерського господарства, щоб взяти паливо, залишив ОСОБА_1 для того, щоб він охороняв трактор. Після повернення дізнався, що працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 .. Зазначав, що ОСОБА_1 того дня не виконував функції водія, цілий день керував трактором він, окрім того, що він не вживав алкоголю.
Апеляційний суд зазначає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом відеозаписом не зафіксовано.
У зв'язку із чим, заслуговують на увагу аргументи апелянта, що він не керував транспортним засобом 6 травня 2023 року.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які беззаперечно доводили б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
За вказаних обставин, не можна констатувати, що зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 в скоєнні правопорушенням за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають критерію «поза розумним сумнівом».
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст., 247, ст 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 22 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.
Постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 22 червня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.