Справа №735/789/23р.
Провадження по справі № 2-а/735/7/2023р.
04 серпня 2023 року смт. Короп
Суддя Коропського районного суду Чернігівської області Балаба О.А., вивчивши матеріали адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії поліцейського СПД № 2 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області Свистуна Ю.І та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії поліцейського в порядку КАС України.
Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви в тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Проте, в порушення вищевказаних норм заявником подана скарга, хоча потрібно звертатись до суду із позовною заявою в якій визначити сторони: позивача та відповідача.
Дана скарга не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, а саме: до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.
У постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статтей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи, а тому відповідач, який є посадовою особою вказаного органу, є неналежним відповідачем по справі.
Крім того, згідно вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте, заявником не зазначено оскаржуваної постанови за, що саме його було притягнуто до адміністративної відповідальності і не надано її копії. Також відсутнє клопотання заявника про витребування матеріалів адміністративної справи.
За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись 169 КАС України суд дя,
Залишити без руху скаргу ОСОБА_1 на дії поліцейського СПД № 2 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області Свистуна Ю.І та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Надати ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який починає свій перебіг з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О.А. Балаба