Ухвала від 27.07.2023 по справі 905/2030/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

УХВАЛА

27.07.2023 Справа № 905/2030/19 (905/2445/19)

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.,

розглянувши справу №905/2030/19 (905/2445/19)

за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція Плюс»

до відповідача 2 Приватного акціонерного товариства «Геркулес»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

позивача - Приватне підприємство «Український продукт»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 1-го відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Броніслав Сергійович

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 385),

за участю представників сторін:

від представника позивача: Левченко Ю.В.,

від представника відповідача2: Куренного С.В.,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.11.2020, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021, в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) касаційні скарги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задоволено частково; рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) скасовано; справу № 905/2030/19 (905/2445/19) передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Як зазначено Верховним Судом, суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, а саме суди обмежилися лише з'ясуванням обставин відсутності арештів та заборон на здійснення відчуження ПрАТ «Геркулес» на користь ТОВ «Провінція плюс» майна, посиланням на відплатність оскаржуваного договору і недоведеність порушення цивільних прав й інтересів позивача діями відповідачів у справі та усунулися від фактичного з'ясування обставин, на які посилався позивач упродовж всього розгляду справи про те, що ПрАТ «Геркулес» здійснило відчуження свого майна, що фактично призвело до неможливості здійснювати свою господарську діяльність, оскільки дії боржника щодо відчуження свого майна є сумнівними в контексті їх добросовісності та містять ознаки фраудаторного правочину. Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанцій вважає передчасними висновки про необґрунтованість посилань позивача про те що оскаржуваний правочин укладений з метою уникнення майнової відповідальності по кредитним зобов'язанням.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 справа №905/2030/19 (905/2445/19) передана на розгляд судді Кучерявої О.О.

Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято справу №905/2030/19 (905/2445/19) за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція Плюс», Приватного акціонерного товариства «Геркулес» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Український продукт» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 1-го відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Броніслав Сергійович про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 385) до свого провадження. Розгляд справи №905/2030/19 (905/2445/19) вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався.

Наказом Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» від 28.02.22 №20 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Господарський суд Донецької області продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права, визначається розумність строку розгляду справи.

Судом вчинялись процесуальні дії щодо продовження строку підготовчого провадження, відкладення підготовчого засідання та оголошення перерв у підготовчих засіданнях у справі, в порядку та строк, встановлені чинним процесуальним законодавством, та виключно з метою виконання покладених на суд обов'язків щодо всебічного з'ясування обставин справи та правильного вирішення спору.

Ухвалою суду від 30.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

26.07.2023 через систему «Електронний суд» представником позивача надано клопотання про повернення до підготовчого провадження та витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання 27.07.2023 з'явився в режимі відеоконференції, просив задовольнити клопотання про повернення до підготовчого провадження та витребування доказів.

Представник відповідача 2 у судове засідання 27.07.2023 з'явився в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення клопотань представника позивача про повернення до підготовчого провадження та витребування доказів, зазначив, що у позивача було достатньо часу для надання відповідних доказів у підготовчому провадженні.

Розглянувши клопотання представника позивача про повернення до попередньої стадії судового розгляду (підготовчого провадження), заслухавши думку представників сторін, суд встановив наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання про повернення розгляду справи у підготовче провадження представник позивача посилається на те, що переважна частина майна була відчужена, на думку останнього, на користь пов'язаних осіб і фактично залишилась у розпорядженні реального власника ПрАТ «Геркулес». Так, до 24.07.2023 єдиним акціонером ПрАТ «Геркулес» був громадянин ОСОБА_1 , майно було відчужене на користь ТОВ «Провінція Плюс» єдиним учасником якого є громадянка ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_1 11.07.2023 з метою перевірки факту родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представником позивача здійснено запит до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Листом від 11.07.2023 щодо надання інформації про дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено з підстав конфіденційності інформації. У зв'язку з чим, просив витребувати відповідні докази задля повного та всебічного встановлення обставин справи, справедливого вирішення спору.

Разом з тим, вказане клопотання не може бути розглянуто судом на стадії розгляду справи по суті, у зв'язку з чим представник позивача просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження для вирішення заявленого ним клопотання про витребування доказів.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною 4 статті 11 ГПК України встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

Приписами частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, визначені завдання підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, зокрема, п.10 - вирішує заяви та клопотання учасників справи.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зокрема зазначено, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя (Постанова ВСУ від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18).

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає порядку повернення зі стадії розгляду справи по суті, після закриття підготовчого провадження, на стадію підготовчого провадження.

Приймаючи рішення в цій частині суд базується на необхідності неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав.

Приймаючи до уваги доводи позивача про те, що обставини, якими останній обґрунтовує клопотання про витребування доказів, виникли на стадії розгляду справи по суті, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, суд вважає, що виконання цих завдань буде можливе виключно у разі, якщо клопотання про витребування доказів буде розглянуто судом по суті, внаслідок чого задовольняє клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд виходить з наступного.

У клопотанні від 26.07.2023 позивач просить витребувати від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (36014, м. Полтава, вул. Зінківська, 6В, фактичне місце знаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Степана Бандери, 43А): копію запису цивільного стану про дітей ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); копію запису актів цивільного стану про батьків ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Представник позивача вказує, що обставинами, які підлягають доказуванню у справі про визнання фраудаторного правочину недійсним є перевірка факту родинних зв'язків між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з огляду на відчудження відповідачем 2, єдиним акціонером якого до 24.07.2016 був ОСОБА_1 переважної частини майна на корить відповідача 1, єдиним учасником якого є громадянка ОСОБА_2 , що фактично призвело до неможливості здійснювати свою господарську діяльність відповідачем 2.

Зі змісту клопотання та доданих до нього документів вбачається, що позивачем (його представником) здійснено заходи для самостійного отримання доказів шляхом звернення до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із відповідним запитом, проте отримано лист, в якому цим органом повідомлено про те, що запитувана інформація може бути надана на письмову вимогу суду про витребування відомостей.

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача (його представника) про витребування доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого клопотання і про необхідність витребування від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (36014, м. Полтава, вул. Зінківська, 6В, фактичне місце знаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Степана Бандери, 43А): копії актових записів цивільного стану про дітей ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); копії актових записів цивільного стану про батьків ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Згідно з частиною 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України наведений перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, до якого не входить ухвала про повернення розгляду справи у підготовче провадження та витребування доказів.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі N 916/1461/16 зазначено, що визначений ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що системне тлумачення ст. 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Відтак, за відсутності ухвали суду про повернення розгляду справи у підготовче провадження та витребування доказів у вказаному переліку, що визначений приписами ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, означена ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №904/288/18.

Господарський суд зауважує, що нормами ГПК України передбачено право учасників надсилати докази та інші документи, що стосуються розгляду справи, без особистого прибуття до приміщення суду через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або електронною поштою на е-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 81, 176, 177, 182, 183, 185, 227, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ

1. Клопотання представника позивача про повернення розгляду справи у підготовче провадження - задовольнити.

2. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №905/2030/19 (905/2445/19).

3. Продовжити розгляд справи у підготовчому провадженні.

4. Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.

5. Витребувати від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (36014, м. Полтава, вул. Зінківська, 6В, фактичне місце знаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Степана Бандери, 43А):

копії актових записів цивільного стану про дітей ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

копії актових записів цивільного стану про батьків ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

6. Попередити Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що за невиконання вимог суду передбачена відповідальність у відповідності зі ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

7. Про дату, час і місце наступного підготовчого засідання буде повідомлено додатково.

Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://dn.arbitr.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 01.08.2023.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.О. Кучерява