вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про передачу справи до іншого суду
04.08.2023м. ДніпроСправа № 904/4118/23
За позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (м. Львів)
до Українського державного університету науки і технологій (м.Дніпро)
про стягнення заборгованості
Суддя: Татарчук В.О.
Без участі представників сторін.
Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" звернулось з позовною заявою до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості в розмірі 256132,13грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №6168/Ф від 15.03.2018 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги у період з квітня 2021 року по серпень 2022 року.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд вважає їх такими, що підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду Львівської області з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 Господарського процесуального кодексу України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 Господарського процесуального кодексу України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З наведених положень вказаної статті вбачається, що загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Натомість, приписи статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.
Так, відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Суд відзначає, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №905/1566/17.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (провадження №12-73гс20) зазначила, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за комунальні послуги має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 р. у справі №638/1988/17.
Як убачається із позовної заяви між Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна (правонаступником якого є Український державний університет науки і технологій) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №6168/Ф від 15.03.2018. Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) і терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.
За змістом додатку №1 до договору "Обсяги постачання теплової енергії" позивач постачає в термін дії даного договору теплову енергію в гарячій воді до об'єктів відповідача, назва обєкту: Дніпропетровській національний університет залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна філія - гуртожиток, адреса: В. Великого, буд. 57.
Як зазначає позивач у позовній заяві, він здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді до приміщень, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 57.
Отже, нерухоме майно, на території якого позивач зобов'язався надавати послуги постачання теплової енергії в гарячій воді, оплату яких позивач просить стягнути, знаходиться у м. Львів.
Суд відзначає, що спір у даній справі виник з приводу обслуговування певного нерухомого майна, що знаходиться у м. Львові.
За таких обставин, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що у розмінні частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спір у справі стосується нерухомого майна (оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із вищевказаним нерухомим майном), а отже підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто, за місцем знаходження об'єкта нерухомості - м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 57.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Передати справу №904/4118/23 за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості в розмірі 256132,13грн, за виключною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 128).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.086.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Татарчук