вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.08.2023м. ДніпроСправа № 904/1136/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів", м. Коломия, Івано-Франківська область
до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в розмірі 55 071, 60 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 55 071, 60 грн., в тому числі: 41 040,00 грн. основного боргу; 1 163,74 грн. процентів річних; 9 847,32 грн. інфляційних втрат; 3 00,54 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором № 202-1600-01 від 09.12.2021 року.
Ухвалою суду від 07.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Відповідачу надано строк на подачу відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що обов'язковою передумовою здійснення останнім оплати за партію товару, є надання позивачем повного пакету документів, передбачених п. 6.3 спірного договору. З огляду на те, що Позивачем не надано Відповідачу повного пакету документів, останній вважає, що в нього не виник обов'язок здійснювати оплату товару.
Крім того, у разі задоволення позовних вимог, Відповідач просив суд зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
09.12.2021 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір №202-1600-01 (надалі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання (далі - обладнання) на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору кількість, номенклатура обладнання зазначаються у Специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною.
За умовами п. 3.2 Договору Постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, зазначених у Специфікаціях у відповідності до «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Відповідно до п. 3.3 Договору строки поставки обладнання зазначаються у Специфікаціях.
Пунктом 3.6 Договору передбачено, що право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки обладнання.
За умовами п. 4.1 Договору поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначені у Специфікаціях та включають у себе всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з поставкою обладнання.
Відповідно до п. 4.3 Договору загальна сума Договору визначається як сума вартості обладнання, поставка якого здійснюється згідно з доданими до нього Специфікаціями.
За умовами п. 5.1 Договору оплата Покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у Специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання і передачі документів, вказаних в п. 6.3 цього Договору.
За умовами п. 5.3 Договору датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.
Договір діє по 30.11.2023. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором (п. 10.4 Договору).
Відповідно до Специфікації №1 сторонами узгоджено поставку товару на загальну суму 41 040,00 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 20%.
Пунктом 4 вказаної Специфікації визначено умови оплати: протягом 15 календарних днів від дати поставки.
На виконання умов спірного Договору Позивач постави Відповідачу товар на суму 41 040,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 79 від 22.02.2022 (а.с. 20).
Відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим, в останнього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 41 040,00 грн.
На час розгляду справи в суді, доказів сплати заборгованості сторонами не надано.
Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом частини першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з п. 7.2 Договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.
На підставі наведеного пункту договору, Позивачем здійснено нарахування пені за загальний період прострочення з 10.03.2022 по 09.09.2022 в розмірі 3 020,54 грн., (а.с.24).
Перевіркою правильності розрахунку пені судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку невірно визначено період для її нарахування, адже виходячи зі змісту умов п. 7.2. Договору, відповідальність у вигляді пені, наступає лише в разі прострочення термінів оплати більш ніж на 30 календарних днів, а отже, перші 30 календарних днів прострочення не вважається порушенням, за яке можу бути застосовано даний вид відповідальності.
Таким чином, нарахування неустойки у вигляді пені, повинно бути здійснено починаючи з 31 календарного дня після спливу встановленого договором строку для оплати (09.03.2022), тобто з 11.04.2022 року.
З підрахунками суду, за період прострочення з 11.04.2022 по 09.09.2022 розмір пені становить суму 2 495,23 грн.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач розрахував та просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних у розмірі 1 173,86 грн. за період прострочення з 10.03.2022 по 20.02.2023, а також інфляційні втрати в розмірі 9 847,32 грн. за період з 10.03.2022 по 01.02.2023 (а.с. 23).
Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд дійшов висновку, що визначення розміру відсотків річних та інфляційних втрат здійснено позивачем арифметично правильно.
Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає суму в розмірі 55 071,60 грн., з яких: 41 040,00 грн. - основний борг, 2 495,23 грн. - пеня, 1 163,74 грн. - 3 % річних, 9 847,32 грн. - інфляційні втрати.
За викладених обставин, враховуючи факт здійснення Позивачем поставки товару та порушення Відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної сплати за нього визначеної договором суму, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.
Крім того, господарський суд зазначає, що доводи Відповідача, викладені у відзиві на позов, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відзиві на позов, Відповідач посилаючись на пункт 6.3 спірного Договору вказує про те, що під час поставки товару Позивачем не надано останньому визначений пакет документів, у зв'язку з чим строк оплати є таким, що не настав.
Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідно до п. 6.3 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання обладнання оригінали таких документів:
- рахунок на оплату обладнання;
- транспортні та супровідні документи;
- пакувальні документи;
- сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);
- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках);
- акт приймання-передачі обладнання (у 2-х екземплярах) або видаткова накладна, оформлений зі сторони Постачальника;
Постачальник зобов'язаний з дотриманням вимог діючого законодавства (зокрема, із застосуванням відображеної і встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої Постачальником особи та спеціалізованого програмного забезпечення, яке використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Покупець має право відмовитися від приймання поставленого обладнання до передання документів, вказаних в п. 6.3 цього Договору.
Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що останній звертався до Позивача з вимогою надати пакет документів, визначених пунктом 6.3 Договору, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання, як і не надано доказів відмови останнього від прийняття товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання Позивачем своїх зобов'язань за договором у повному обсязі.
Таким чином, Відповідачем не доведено того, що під час приймання товару, останньому Позивачем не передавалися документи, перелік яких визначено в п. 6.3 спірного Договору.
У відзиві на позовну заяву Відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та відсотків річних.
Зважаючи на те, що інфляційні втрати та відсотки річних відповідають розміру простроченого основного зобов'язання, і лише забезпечують компенсацію знецінення грошових коштів Позивача за період прострочення Відповідачем свого грошового зобов'язання, тобто жодним чином не створює надмірного, необґрунтовано тягаря для боржника, суд не вбачає підстав для зменшення розміру вказаних нарахувань.
Щодо зменшення розміру пені, суд зазначає наступне.
Клопотання мотивовано складним економічним становищем Відповідача, у зв'язку військової агресії Російської Федерації.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 233 ГК України, при зменшенні розміру санкцій суд окрім іншого має брати до уваги, ступень виконання зобов'язання боржником. При цьому, як убачається з матеріалів справи, Відповідач тривалий час не виконує свої договірні зобов'язання в повному обсязі, що свідчить про системний характер порушень, а отже, зменшення розміру штрафних санкцій за даним позовом, негативно вплине на інтереси позивача, які і без того порушуються відповідачем у справі.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79,86, 123, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Покровський р-н, код ЄДРПОУ 00190977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів" (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових стрільців, 41/1, код ЄДРПОУ 00292818) 41 040,00 грн. основного боргу, 2 495,23 пені, 1 163,74 грн. 3% річних, 9 847,32 грн. інфляційних втрат, 2 684,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.08.2023
Суддя О.В. Ліпинський