вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" липня 2023 р. Cправа № 902/373/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,
представників:
позивача - Коренюк М.В.,
у відсутності відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021)
до: Вінницького національного аграрного університету (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008)
про стягнення 68 866,12 грн штрафу,
Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" подано позов до Вінницького національного аграрного університету про стягнення 68 866,12 грн штрафу.
Ухвалою суду від 20.03.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/373/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.04.2023.
Під час підготовчого провадження учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 37-59); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 61-79), а також письмові пояснення (а.с. 82-86).
Виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 11.05.2023, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу від 11.04.2023.
За результатами слухання справи 11.05.2023, внаслідок задоволення клопотання представника відповідача (вх. канцелярії суду №01-34/4558/23 від 11.05.2023), розгляд справи відкладено на 01.06.2023. Поряд з цим у судовому засіданні 01.06.2023 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 25.07.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
На визначений час у судове засідання 25.07.2023 з'явилася представник позивача, відповідач правом участі у судовому засіданні свого представника не скористався. Представниця відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином під розписку у судовому засіданні 01.06.2023, яка міститься у матеріалах справи.
Представниця позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив відповідача та письмових поясненнях.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на допущене відповідачем порушення, шляхом зриву пломби на приладі комерційного обліку теплової енергії, про що складено Акт №4212 від 30.11.2022.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що працівник відповідача при знятті контрольних показників теплового лічильника та передачі їх в телефонному режимі контролеру випадково пошкодив мідну проволоку, на якій знаходилася пломба. При цьому університет вчиняв дії для опломбування лічильника теплової енергії, жодних втручань в роботу теплового лічильника не було та жодних збитків позивачу не завдано. Тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що укладеним між сторонами Договором №6083 закупівлі-продажу теплової енергії регулюються правовідносини щодо самовільного споживання теплової енергії внаслідок порушення правил користування тепловою енергією, різновидом якого є незабезпечення споживачем цілісності та наявності пломб теплопостачальника.
Отже, відсутність установлених пломб є окремою підставою для донарахування вартості неврахованої теплової енергії, й здійснення такого донарахування не потребує доведення втручання споживача у роботу облікового механізму приладу обліку або факту безоблікового споживання теплової енергії, внаслідок відсутності пломби постачальника теплової енергії.
Штраф в розмірі 10% від спожитої теплової енергії за попередніх 12 місяців є наслідком незабезпечення Споживачем цілісності та збереження встановленої пломби Постачальника.
У письмовому поясненні позивач додатково надає детальний розрахунок заявленого до стягнення штрафу:
259,8849 Гкал х 10% = 25,988 Гкал х 2 649,92 грн/Гкал = 68 866,12 грн, де:
259,8849 Гкал - обсяг спожитої теплової енергії за період з жовтня 2021 року по жовтень 2022 року, що складається з 258,2 Гкал теплової енергії спожитої відповідно до показників приладу обліку та 1,684987 Гкал втрат теплової енергії, визначені згідно із схемою балансової належності на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансі Споживача;
2 649,92 грн/Гкал - тариф за теплову енергію з ПДВ, встановлений Рішенням Вінницької міської ради № 2096 від 29.09.2022 (розміщено на сайті позивача).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
21.02.2022 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник, позивач) та Вінницьким національним аграрним університетом (Споживач, відповідач) укладено Договір про закупівлі-продажу теплової енергії №6083/74 (Договір №6083/74), відповідно до п. 1 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п. 1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.
Згідно із п. 12.1. цей Договір набуває чинності з 21.02.2022 і діє до 31.12.2022. Даний Договір відповідно до ч. 3 ст. 63 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склались між постачальником та споживачем послуг, які були між ними до його заключення з 01.01.2022, а в частині проведення розрахунків Договір діє до повного їх проведення.
21.11.2022 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) укладено Договір закупівлі-продажу теплової енергії №6083/399 (Договір №6083/399) з тим же предметом та відмінністю у кількості теплової енергії, що постачається Споживачу.
Найменування товару - теплова енергія для потреб опалення згідно ДК 02162015 09320000-8 "Пара, гаряча вода та пов'язана продукція" (далі -Товар). Товар за цим Договором постачається Споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу теплоносія. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (п. 1.2. Договорів №6083/74 та №6083/399).
Згідно із п. 4.2.4. Договорів №6083/74 та №6083/399 серед обов'язків Споживача визначено, що останній відповідає за цілісність та збереження вузлів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених Постачальником та представниками територіальних органів Державного підприємства стандартизації та метрології.
Пунктом 4.2.31. Договорів №6083/74 та №6083/399 визначено обов'язок Споживача сплатити Постачальнику за втручання в роботу вузла обліку, зрив (пошкодження) пломб встановлених Постачальником, інших зловживань - штраф в розмірі 10% від спожитої теплової енергії за попередніх 12 місяців. Таку ж санкцію погоджено у п. 8.2.2. вказаних Договорів.
Відповідно до п. 12.1. Договору №6083/399 цей Договір набуває чинності з 21.11.2022 і діє до 31.12.2022. Даний Договір відповідно до ч. 3 статті 63 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склались між постачальником та споживачем послуг, які були між ними до його заключення з 01.11.2022, а в частині проведення розрахунків Договір діє до повного їх проведення.
20.03.2022 був складений Акт №1940 опломбування приладу обліку теплової енергії на об'єкті відповідача за адресою: вул. Пирогова, 3.
30.11.2022 при здійсненні технічної перевірки засобів обліку теплової енергії об'єкта Вінницького національного аграрного університету за адресою: вул. Пирогова, 3, корпус №5 було складено акт №4212, у якому зафіксовано, що пломба на обчислювачі зірвана. При цьому вчинено припис відповідачу оплатити штрафні санкції в термін до 17.12.2022 (а.с. 23).
Факт ознайомлення із вказаним актом Вінницького національного аграрного університету підтверджується власноручним підписом представника відповідача.
Відповідач звернувся до позивача із листом вих. №01.1-37-1115 від 01.12.2022 про опломбування обчислювача теплового лічильника Х12 №07015 за адресою: вул. Пирогова 3, навчальний корпус №5, у якому повідомлено про ненавмисне порушення пломби працівником Вінницького національного аграрного університету.
08.12.2022 в межах двосторонніх договірних відносин між позивачем та відповідачем здійснено опломбування відповідного вузла обліку теплової енергії, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом здачі-приймання послуг №164 від вказаної дати.
Несплата Вінницьким національним аграрним університетом у добровільному порядку нарахованого штрафу за зрив пломби слугувала підставою для звернення Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" із відповідним позовом до суду.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), є, зокрема, договір. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ 03.10.2007, Споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; зберігати вузол обліку та пломби на ньому в належному стані.
Пунктом 4.2.31. Договорів №6083/74 та №6083/399 визначено обов'язок Споживача сплатити Постачальнику за втручання в роботу вузла обліку, зрив (пошкодження) пломб встановлених Постачальником, інших зловживань - штраф в розмірі 10% від спожитої теплової енергії за попередніх 12 місяців. Таку ж санкцію погоджено у п. 8.2.2. вказаних Договорів.
Так, Акт №1940 від 30.11.2022 є належним доказом підтвердження порушення за наслідками перевірки, на якому міститься підпис представника споживача.
Сам факт порушення відповідачем не заперечується, однак останній вказує на неумисний зрив пломби, що не мало наслідком безоблікове споживання теплової енергії.
Обґрунтованість розміру нарахованого штрафу відповідно до умов Договорів підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовується.
Поряд з цим відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно з положеннями статті 233 ГК України, які також кореспондують зі змістом статті 551 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Поряд з цим повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто, з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафу, суд приймає до уваги такі обставини:
- ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за Договором (відсутність заборгованості з оплати вартості поставленої теплової енергії, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять);
- відсутність понесення позивачем збитків пов'язаних із зафіксованим порушенням, оскільки протилежного позивачем не доведено;
- швидке усунення недоліків та ненавмисність дій відповідача.
Крім того, суд враховує правовий зміст інституту неустойки, що остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Правовий висновок, що пеня не може бути непомірним тягарем боржникові і джерелом отримання додаткових прибутків кредиторові підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відповідно до постанови від 08.04.2020 у справі №924/570/19.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення неустойки. При цьому вирішення питання та розмір такого зменшення закон відносить на розсуд суду.
З огляду на викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшує розмір нарахованого позивачем штрафу з 68 866,12 грн до 10 000 грн. Відтак, у стягненні з відповідача 58 866,12 грн штрафу слід відмовити.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, факт існування зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати штрафу слідує із умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням зменшення розміру штрафу з ініціативи суду.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині зменшення розміру штрафу витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. При цьому суд враховує викладене в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною), у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Отже, понесені позивачем витрати за подання позовної заяви покладаються на відповідача повністю в сумі 2684 грн.
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Вінницького національного аграрного університету (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 00497236) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) 10 000 грн - штрафу та 2 684 грн - витрат зі сплати судового збору.
3. У стягненні з відповідача 58 866,12 грн штрафу відмовити.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - office@vmte.vn.ua; відповідача - office@vsau.org; представника відповідача Томляк Т.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повне рішення складено 04 серпня 2023 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21018;
3 - відповідачу - вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008.