вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"27" липня 2023 р. Cправа № 902/175/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
до: Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)
про визнання рішення недійсним
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
позивача Глазунова Л.М. згідно ордеру;
відповідача Парпальос В.В. згідно ордеру;
присутня Ксенчина А.В. (посвідчення особи)
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни з вимогами до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради від 16.11.2021 за № 10 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2023 (індексний номер рішення: 66073366) про припинення іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки, яка має кадастровий номер: 0520655900:02:006:0323, площу: 0.1743 га і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та перебувала у користуванні позивача згідно договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021.
У зв'язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 13.02.2023 постановив позовну заяву Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни залишити без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Заявою № б/н від 15.02.2023, що надійшла до суду 15.02.2023, позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Суд, ухвалою від 17.02.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/175/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 16.03.2023.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява № б/н. від 06.02.2023 (вх. №01-48/11/23 від 09.02.2023) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 0520655900:02:006:0323, яка має площу: 0,1743 га, і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області;
заборони Стрижавській селищній раді, органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які юридичні дії (правочини), поділ/об'єднання, зміну конфігурації, укладання правочинів, тощо щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:006:0323, яка має площу: 0,1743 га, і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, до вирішення справи в суді та набрання рішенням суду законної сили.
За результатами розгляду зазначеної заяви позивача, судом 13.02.2023 постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви ФОП Ксенчиної Н.О. про вжиття заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ФОП Ксенчина Н.О. звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду, прийняти нове судове рішення, яким задоволити вимоги заяви про забезпечення позову.
Північно-західний апеляційний господарський суд, постановою від 12.04.2023, апеляційну скаргу ФОП Ксенчиної Н.О. залишив без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
10.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 581/02-6 03.03.2023 відповідача, в якому останній наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні.
13.03.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 13.03.2023, яка зареєстрована загальним відділом "Канцелярія" 14.03.2023 (вх. № 01-34/2374/23 від 14.03.2023), скріплена електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Корнійчука С.А. з наведенням заперечень щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Виконавши завдання підготовчого провадження, суд 16.03.2023 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.04.2023, про що постановив протокольну ухвалу.
20.03.2023 до суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 13.03.2023 (вх. № 01-34/2584/23 від 20.03.2023) представника позивача - адвоката Корнійчука С.А. в паперовому вигляді.
У визначену судом дату (13.04.2023) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв'язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України.
Суд, ухвалою від 13.04.2023 розгляд справи по суті призначив на 23.05.2023.
18.05.2023 до суду надійшло клопотання №б/н від 18.05.2023 представника відповідача - адвоката Парпальос В.В. про відкладення судового засідання, призначеного на 23.05.2023, на іншу дату з підстав її перебування у відпустці.
В судовому засіданні 23.05.2023, суд, в порядку положень ст.ст. 118,119 ГПК України, залишив без розгляду відповідь на відзив № б/н від 13.03.2023 (вх. № 01-34/2584/23) представника позивача - адвоката Корнійчука С.А., що надійшла до суду 20.03.2023, про що постановив протокольну ухвалу.
За результатами судового засідання 23.05.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 23.05.2023 про задоволення клопотання представника відповідача та відкладення розгляду справи по суті на 01.06.2023.
На визначену судом в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали раніше висловлені позиції у процесуальних заявах по суті спору.
В судовому засіданні 01.06.2023 судом оголошено перерву в межах дня, по закінченню якої представники сторін не з'явились.
01.01.2023 до канцелярії суду подано клопотання № б/н від 01.06.2023 (вх. № 01-34/5202/23 від 01.06.2023) представника позивача - адвоката Корнійчука С.А. про відкладення судового засідання на іншу дату з метою мирного врегулювання спору.
01.01.2023 до канцелярії суду подано заяву № б/н від 01.06.2023 (вх. № 01-34/5203/23 від 01.06.2023) представника відповідача - адвоката Парпальос В.В. про відкладення судового засідання на іншу дату з метою мирного врегулювання спору.
Суд, ухвалою від 01.06.2023, розгляд справи по суті відклав на 06.07.2023.
При розгляді справи 06.07.2023 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
За результатами судового засідання 06.07.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06.07.2023 про задоволення клопотання представника відповідача та відкладення розгляду справи по суті на 27.07.2023.
24.07.2023 на електронну адресу суду надійшло повідомлення №б/н від 23.07.2023 (вх. № 01-34/6823/23) скріплене електронним цифровим підписом адвоката Корнійчука С.А., за змістом якого Корнійчук С.А. більше не представляє інтереси позивача у справі № 902/175/22.
27.07.2023 до суду надійшло клопотання №б/н від 27.07.2023 (вх. №01-34/6956/23) за підписом Ксенчиної А.В., як представника позивача у справі, про долучення до матеріалів справи доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, протокольною ухвалою від 27.07.2023, клопотання №б/н від 27.07.2023 (вх. №01-34/6956/23) за підписом Ксенчиної А.В. залишив без розгляду з підстав відсутності повноважень у Ксенчиної А.В. на представництво інтересів позивача у справі.
На визначену судом дату в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Після завершення стадії дослідження доказів проведено стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні 27.07.2023 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.
На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 27.07.2023 представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказує про те, що є власником нерухомого майна - будівлі кафе, яке розташоване на території Стриживської селищної ради. Для обслуговування зазначеного нерухомого майна 18.06.2021 між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:006:0323, площею 0,1743 га.
Проте, 16.11.2021 рішенням за №10 Стрижавською селищною радою в односторонньому порядку розірвано договір оренди земельної ділянки, і 12.01.2023 рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно було припинено державну реєстрацію прав оренди.
На переконання позивачки, прийняті рішення порушують її права як орендаря, позаяк договір оренди земельної ділянки виконувався нею належним чином, з дотриманням земельного законодавства.
Так, відповідач, мотивуючи своє рішення від 16.11.2021 за №10, вказує про порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки, шляхом будівництва паркану, висадки декоративних багаторічних насаджень на земельній ділянці без погодження Стрижавської селищної ради.
Проте, відповідачем не прийнято до уваги, що раніше діяв попередній договір оренди земельної ділянки від 21.09.2005, та на підставі звернення представника позивачки, Стрижавською селищною радою було надано погодження 22.07.2019 на будівництво паркану. Після отримання відповідного погодження паркан було споруджено (в період дії попереднього договору оренди земельної ділянки).
Також позивачка наголошує, що відповідно до положень Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який набув сили 27.05.2021, здійснення державного контролю з використанням та охороною земель виконавчими органами сільських, селищних, міських рад набирає чинності з 26.05.2022, тому орган місцевого самоврядування не міг проводити перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства та відповідно реагувати на порушення вимог земельного законодавства шляхом складання актів перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення. Вказані повноваження покладено було на Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
При цьому позивачка вказує, що фактів виявлення порушень з її сторони умов договору оренди земельної ділянки, чи порушення земельного законодавства не виявлено, відповідних актів перевірок та складання матеріалів адміністративного правопорушення та притягнення її до відповідної відповідальності не встановлено, що вказує на належне виконання умов договору оренди земельної ділянки, та підтверджує відсутність законних підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому прядку.
Відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що посилання позивачки на відсутність фактів виявлення порушень з її сторони умов договору чи земельного законодавства України, не відповідають дійсності.
Так, відповідач зазначає, що 22.10.2021 до Стрижавської селищної ради надійшла заява місцевого жителя смт. Стрижавка ОСОБА_1 , якою селищну раду було повідомлено про те, що протягом близько тижня з 13 по 22 жовтня на орендованій позивачкою земельній ділянці встановлюється капітальна забудова - металевий паркан на цементному фундаменті та висаджуються декоративні дерева.
Відповідно до розпорядження голови Стрижавської селищної ради від 25.10.2021 № 195 «Про створення комісії по розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 » була створена комісія, якою 25.10.2021 проведено перевірку обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 від 22.10.2021.
За результатами проведеної перевірки комісією складено акт від 25.10.2021, яким встановлено порушення п. 27 та 30 Договору - встановлення орендарем будь-яких тимчасових чи капітальних споруд та закладення багаторічних насаджень на земельній ділянці без погодження із селищною радою.
Відповідно, унаслідок розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.10.2021 та огляду орендованої земельної ділянки, комісією вирішено звернутися з письмовим клопотанням до позивачки щодо демонтажу встановленого без дозволу паркану та винести на розгляд постійної комісії селищної ради з питань охорони навколишнього природного середовища та регулювання земельних відносин питання щодо розірвання договору в односторонньому порядку.
16.11.2021 Стрижавською селищною радою було прийняте оскаржуване рішення, відповідно до якого, у зв'язку з порушенням позивачкою умов договору, селищною радою вирішено вважати договір розірваним в односторонньому порядку з 16.11.2022.
Листами від 30.11.2021 № 2532/02-6 та № 2533/02-6 позивачку було повідомлено про прийняття Стрижавською селищною радою рішення № 10 від 16.11.2021 та про необхідність усунення виявлених порушень. Тобто, про розірвання договору в односторонньому порядку позивачка була повідомлена за один рік до дати розірвання.
В подальшому, зазначеною вище комісією було повторно проведено огляд орендованої позивачкою земельної ділянки на предмет усунення порушень, встановлених актом від 25.10.2021, про що складено акт від 14.11.2022 та здійснено відповідну фотофіксацію місця перевірки.
Актом від 14.11.2022 встановлено, що виявлені раніше порушення позивачкою усунуті не були, використання орендованої земельної ділянки продовжується з порушенням умов договору.
Поряд з цим, було виявлено, що відповідно до даних кадастрового плану цієї земельної ділянки позивачка самовільно захопила частину земельної ділянки комунальної власності площею 0,0393 га, встановивши огорожу та висадивши декоративні дерева, а також встановила споруду - капітальний паркан на бетонованій основі, який виходить площею 0,0352 га за межі наданої їй в оренду земельної ділянки.
Відтак, комісією після повторного огляду було рекомендовано селищному голові вчинити дії щодо припинення права оренди орендованої позивачкою земельної ділянки та звернутися до неї з письмовою вимогою щодо звільнення самовільно захопленої частини земельної ділянки комунальної власності.
Листом від 05.12.2022 № 2843/02-6 позивачку повідомлено про результати повторного огляду комісією земельної ділянки.
Тому відповідач вважає, що Стрижавською селищною радою було дотримано, обумовлену сторонами, процедуру одностороннього розірвання Договору, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність тверджень позивачки, викладених у позовній заяві, щодо відсутності фактів виявлення з її сторони порушень умов договору, оскільки до її відома неодноразово доводили про існування таких обставин та пропонували усунути встановлені порушення самостійно, можливістю чого позивачка, однак, не скористалася.
Також відповідач заперечує доводи позивачки про відсутність у Стрижавської селищної ради повноважень на проведення перевірки орендованої земельної ділянки за дотриманням умов договору та земельного законодавства України, а також на встановлення фактів відповідних порушень.
Так, статтею 189 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки 25.10.2021) було передбачено право здійснення сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами самоврядного контролю за використанням та охороною земель, а не державного контролю, як помилково зазначає позивачка.
Можливість проведення виконавчим органом селищної ради державного контролю за використанням та охороною земель стала можлива з 26.05.2022, тобто до проведення комісією повторної перевірки 14.11.2022.
Крім того, п. 28 договору встановлено право Стрижавської селищної ради як орендодавця отримання вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору.
Тому, перевірки були проведені Стрижавською селищною радою в межах, наданих їй чинним на той момент законодавством та умовами Договору, повноважень.
Щодо посилань позивачки на наявність погодження на будівництво паркану, наданого Стрижавською селищною радою 22.07.2019 на підставі її звернення, то долучений до позовної заяви лист вих. № 1296/02-6, не може свідчити про надання орендодавцем відповідної згоди, оскільки така начебто згода надана виконавчим органом селищної ради, а не рішенням сесії.
Крім того, зі змісту цього листа неможливо встановити погодження будівництва якого саме паркану та на якій місцевості надавалося, а також чи було дотримано сформульованої у листі вимоги щодо зведення паркану. Більше того, із матеріалів справи неможливо визначити дійсність зведення паркану саме після отримання позивачкою листа вих. № 1296/02-6 від 22.07.2019.
Водночас цей лист не спростовує здійснення позивачкою висадження декоративних дерев на орендованій земельній ділянці без наявності на це відповідної згоди від орендодавця, що заборонено умовами Договору.
Позивачка, у відповіді на відзив, цитує мотиви позовної заяви та додатково зауважує на відсутності повноважень у Стрижавської селищної ради на прийняття розпоряджень на проведення перевірки, адже в силу положень ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада, в межах своїх повноважень приймає нормативні на інші акти у формі рішень.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 18.06.2021 між Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області (відповідач, за Договором Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Ксенчиною Надією Олександрівною (позивачка, за Договором Орендар) укладено Договір оренди землі. (надалі Договір)
Згідно з предметом цього Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку цільове призначення : 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі землі житлової та громадської забудови в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області.
За змістом п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка, площею 0,1773 га кадастровий номер: 0520655900:02:006:0323 цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі землі житлової забудови в межах населеного пункту смт Стрижавка.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, будівля кафе - бару «Аля-солома». (п. 3. Договору)
Право власності на земельну ділянку - комунальна форма власності. (п. 4. Договору)
Відповідно до п. 8 Договору, такий Договір укладено на 10 років, до 18 червня 2031 року. Після закінчення якого договір оренди земельної ділянки поновленню не підлягає у разі невиконання умов щодо використання земельної ділянки. Після закінчення строку цього Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Договір автоматично не пролонговується без прийняття відповідного рішення Стрижавською селищною радою.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що становить три відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, без урахування ПДВ на поточний рік. (п. 9. Договору)
Відповідно до п. 12 Договору орендна плата вноситься у такі строки: за перший рік - у п'ятиденний строк після підписання договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.
За змістом п. 19 Договору земельна ділянка вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди на неї.
Пунктом 27 Договору встановлено обмеження щодо використання земельної ділянки та визначено, що Орендарю заборонено:
передавати у суборенду земельну ділянку або її частину третім особам;
перешкоджати вільному проходу, проїзду громадян до русла річки (прибережною смугою), відпочинку громадян біля річки;
розорювати земельну ділянку;
встановлювати будь які тимчасові чи капітальні споруди на земельній ділянці без погодження із селищною радою;
змінювати цільове та функціональне використання земельної ділянки;
змінювати вид угідь земельної ділянки;
внесення права оренди у заставу та у статутний фонд підприємства;
відчужувати право оренди без письмової згоди Стрижавської селищної ради.
Пунктом 28 Договору обумовлено права Орендодавця, відповідно до якого Орендодавець має право:
вимагати від Орендаря використання земельної ділянки відповідно до мети, визначеної у п.16 цього Договору, своєчасного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою;
вимагати дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови;
вимагати дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смут, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель;
вільний доступ до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням Орендарем умов Договору;
вимагати від Орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до закону розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених у п.14 цього Договору;
розірвати даний Договір оренди в односторонньому порядку у випадку відмови Орендаря укладати додаткову угоду до даного Договору про збільшення розміру орендної плати, затвердженої рішенням селищної ради (відмовою Орендаря в даному випадку будуть вважатись: не підписання додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати та не направлення її Орендодавцю протягом десяти днів з моменту її отримання; заперечення Орендаря укладати додаткову угоду про збільшення розміру орендної плати викладені у будь якій формі.);
розірвати даний договір оренди в односторонньому порядку при умові письмового звернення до Орендаря з повідомленням про розірвання договору за один рік до передбачуваної дати розірвання в порядку передбаченому п. 38 даного Договору.
Згідно п. 30 Договору Орендар має право:
самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі, та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
отримувати продукцію і доходи.
Відповідно до п. 37 Договору розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається за рішенням сесії Стрижавської селищної ради. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:
системна несплата орендної плати;
самовільна зміна функціонального використання земельної ділянки.
неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від Сторін;
у разі ліквідації однієї із сторін;
у випадку письмового звернення однієї сторони до іншої з проханням розірвати договір за один рік до передбачуваної дати розірвання;
у випадку відмови Орендаря укладати додаткову угоду до даного Договору про збільшення розмірів орендної плати.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Після підписання цього Договору всі попередні угоди втрачають силу. Додаткові угоди до Договору оренди є невід'ємною частиною Договору. (п. 41 Договору)
Державна реєстрація Договору оренди землі від 18.06.2021 проведена 29.06.2021 за індексним номером 427027006.
25.10.2021, відповідно до статей 42, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про звернення громадян», з метою розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 , розпорядженням Стрижавсьої селищної ради Вінницького району Вінницької області № 195 створено комісію по розгляду заяви громадянина ОСОБА_1
25.10.2021 комісією проведено перевірку обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 від 22.10.2021, за результатами якої складено Акт огляду від 25.10.2021, яким встановлено, що ФОП Ксенчиною Н.О. по периметру орендованої земельної ділянки встановлено споруду з фундаментом - металевий паркан, частина з якого на цементному фундаменті, та висаджено декоративні дерева - туї. Дозвільних документів на встановлення паркану та висадку дерев селищна рада після підписання Договору не видавала, що є порушенням п. 27 та 30 Договору.
16.11.2021 рішенням 25 сесії 8 скликання за № 10 Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області «Про вчинення дій щодо розірвання договору оренди землі», на підставі статей 26, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 12, 189 Земельного кодексу України, з урахуванням Акту від 25.10.2021, складеного за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 , в порядку здіснення селищною радою самоврядного контролю за використанням земель комунальної власності, вирішила:
Відповідно до п. 31 Договору оренди землі від 18.06.2021 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:006:0323, право оренди за яким зареєстровано 29.06.2021 (запис номер 427027006), у зв'язку з порушенням умов Договору, а саме: встановленням без дозволу селищної ради споруд (паркану); проведення висадки декоративних багаторічних насаджень (дерев), вважати Договір розірваним в односторонньому порядку з 16.11.2022. (п. 1 рішення);
Доручити селищному голові Михайлу Демченку підписати лист-повідомлення про рішення щодо одностороннього розірвання Договору (п. 2 рішення);
Доручити селищному голові Михайлу Демченку підписати повідомлення щодо порушення умов Договору та вимоги усунути дані порушення. (п. 3 рішення)
Листом № 2532/02-6 від 30.11.2021 Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області повідомила ФОП Ксенчину Надію Олександрівну про розірвання Договору оренди землі від 18.06.2021 з 16.11.2021 згідно рішення 25 сесії Стрижавської селищної ради 8 скликання від 16.11.2021 №10.
Листом № 2533/02-6 від 30.11.2021 Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області повідомила ФОП Ксенчину Надію Олександрівну про необхідність усунення встановлених виїзною комісією Стрижавської селищної ради порушень, прибрати встановлений паркан та проводити встановлення тимчасових капітальних споруд лише після отримання погодження сесії селищної ради - відповідно до умов Договору.
Зазначені листи Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області отримані представником ФОП Ксенчиної Н.О. за довіреністю 01.12.2021.
14.11.2022 комісію по розгляду заяви громадянина Сусола А.В. повторно проведено огляд земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:006:0323 на предмет усунення виявлених Актом від 25.10.2021 порушень, про що складено відповідний Акт. В Акті встановлено, що порушення зазначені у Акті від 25.10.2021 Орендарем земельної ділянки не усунуті. У наявності встановлена споруда з фундаментом - металевий паркан, частина з якого на цементному фундаменті та висаджені декоративні дерева - туї. Ділянка використовується надалі з порушенням умов Договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021.
Окрім цього комісією встановлено, що відповідно до даних кадастрового плану земельної ділянки Стрижавської селищної ради від 18.11.2021 ФОП Ксенчина Н.О. самовільно захопила частину земельної ділянки комунальної власності площею 0,0393 га, встановивши огорожу та висадивши декоративні дерева, а також встановила споруду - капітальний паркан на бетонованій основі, який виходить площею 0,0352 га за межі наданої їй в оренду земельної ділянки комунальної форми власності кадастровий номер:0520655900:02:006:0323 площею 0,1743 га.
За результатами повторного огляду земельної ділянки комісією прийнято рішення рекомендувати селищному голові:
Вчинити дії щодо припинення права оренди земельної ділянки, відповідно до вимог чинного земельного законодавства, та рішення 25 сесії Стрижавської селищної ради 8 скликання від 16 листопада 2021 року №10 «Про вчинення дій щодо розірвання договору оренди земельної ділянки».
Звернутись з письмовою вимогою до ФОП Ксенчиної Надії Олександрівни щодо звільнення самовільно захопленої частини земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0,0745 га (0,0352 + 0,0393), та демонтажу встановлених споруд.
Листом № 2843/02-06 від 05.12.2022 Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області повідомила ФОП Ксенчину Надію Олександрівну про необхідність усунення виявлених комісією порушень, звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки від капітального паркану та проводити встановлення тимчасових чи капітальних споруд лише після отримання погодження сесії селищної ради - відповідно до умов Договору.
Лист № 2843/02-06 від 05.12.2022 отримано представником ФОП Ксенчиної Н.О. 28.12.2022.
12.01.2023 рішенням (індексний номер:66073366) державного реєстратора прав на нерухоме майно Морозюк Н.А., за заявою селищного голови Демченка М.І. та на підставі рішення за №10 від 16.11.2021 Стрижавської селищної ради було припинено реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021.
На переконання позивачки, прийняті рішення порушують її права як Орендаря, позаяк Договір оренди земельної ділянки виконувався нею належним чином, із дотриманням земельного законодавства.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд відзначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ч. 1 та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.
Згідно ст. 141 Земельного кодексу України виключними підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини другою статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2. Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,1743 га, кадастровий номер 0520655900:02:006:0323 цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі земля житлової та громадської забудови в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області. Відповідно до п. 19 Договору, земельна ділянка вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди на неї.
Статтею 125 ЗК України (в редакції, що діяла на момент підписання Договору оренди) унормовано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 29.06.2021 Договір оренди земельної ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 263383522.
Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому суд акцентує увагу, що сторони в Договорі, а саме в п. 27, погодили, що Орендарю, серед іншого, заборонено встановлювати будь які тимчасові та капітальні споруди на земельній ділянці без погодження із селищною радою.
Судом встановлено, що 25.10.2021, відповідно до статей 42, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про звернення громадян», з метою розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 , розпорядженням Стрижавсьої селищної ради Вінницького району Вінницької області № 195 створено комісією по розгляду заяви громадянина ОСОБА_1
25.10.2021 комісією з метою перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 від 22.10.2021, проведено огляд та фотофіксацію земельної ділянки комунальної власності Стрижавської селищної ради, кадастровий номер 0520655900:02:006:0323, за результатами чого складено Акт від 25.10.2021, яким встановлено, що ФОП Ксенчиною Н.О. по периметру орендованої земельної ділянки встановлено споруду з фундаментом - металевий паркан, частина з якого на цементному фундаменті, та висаджено декоративні дерева - туї. Дозвільних документів на встановлення паркану та висадку дерев селищна рада після підписання Договору не видавала.
Тобто, комісією встановлено порушення Орендарем положень умов Договору щодо використання земельної ділянки яке полягає у встановленні паркану та висадки дерев без погодження Орендодавця.
При цьому, суд критично оцінює доводи позивачки щодо погодження Стрижавською сільською радою будівництва паркану, з огляду на наступне.
Так, на підтвердження наявності відповідного погодження позивачка вказує, що в період дії попереднього Договору оренди земельної ділянки від 21.09.2005 на підставі звернення її представника Стрижавською селищною радою, листом № 1296/02-2 від 22.07.2019, було надано погодження на будівництво паркану.
Суд зважає, що правовідносини, що є предметом дослідження у даній справі виникли на підставі Договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021 зміст якого не вказує на наявність на земельній ділянці будь-яких споруд, в тому рахунку огороджувальних, окрім будівлі кафе-бару «Аля-солома». Тому твердження про встановлення паркану за час дії попереднього договору оренди є сумнівним.
Поряд з цим ж суд зважає, що пунктом 39 Договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021 сторони погодили, що після підписання цього Договору всі попередні угоди втрачають силу, тому посилання на Договір оренди земельної ділянки від 21.09.2005 суд відхиляє.
До того ж, зі змісту листа № 1296/02-2 від 22.07.2019 неможливо встановити погодження будівництва якого саме паркану та на якій місцевості надавалося, а також чи було дотримано сформульованої у листі вимоги щодо зведення паркану.
За наведеного, лист № 1296/02-2 від 22.07.2019 не може слугувати належним доказом погодження Стрижавською селищною радою встановлення позивачкою паркану, а інших доказів на підтвердження даної обставини позивачкою не надано.
Також суд зважає, що позивачкою не спростовано висадження декоративних дерев на орендованій земельній ділянці без наявності на це відповідної згоди від Орендодавця, що заборонено умовами Договору.
Не знайшли свого підтвердження і доводи позивачки щодо відсутності повноважень у Стрижавської селищної ради на проведення перевірок щодо дотримання вимог земельного законодавства, а також на встановлення фактів відповідних порушень.
Статтею 189 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки 25.10.2021) було передбачено право здійснення сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами самоврядного контролю за використанням та охороною земель .
За наявними матеріалами справи, 25.10.2021 комісією проведено огляд орендованої позивачкою земельної ділянки на якій розташована будівля кафе-бар «Аля-солома», про що складено відповідний Акт. 14.11.2022 комісією повторно проведено огляд орендованої позивачкою земельної ділянки, за результатами чого складено акт від 14.11.2022. При цьому суд зважає, що матеріли перевірки, про які вказує позивачка, у справі відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність затвердженого Порядку проведення самоврядного контролю Стрижавською селищною радою, суд зазначає, що означені акти, під час їх дослідження судом, мають відповідати лише загальним вимогам щодо доказів відповідно до ГПК України. При цьому, суд має оцінити докази не у відриві один від одного, а у сукупності їх аналізу.
Крім того, п. 28 Договору встановлено право Стрижавської селищної ради як Орендодавця отримання вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору.
З огляду на вище викладене, в його сукупності, суд дійшов висновку, що огляд земельної ділянки 25.11.2021 проведено комісією Стрижавської селищної ради в межах, наданих їй чинним на той момент законодавством та умовами Договору, повноважень.
З наведеного слідує, що позивачкою не доведено невідповідність оскаржуваного рішення наведеним положенням чинного законодавства.
При цьому, оцінюючи обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради від 16.11.2021 за № 10 щодо розірвання договору оренди, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
З огляду на викладене, Стрижавська селищна рада як орган, який від імені територіальної громади здійснює повноваження власника спірної земельної ділянки, і як сторона договору, вправі вирішувати питання щодо її оренди у формі рішення. Разом із тим, саме по собі прийняте Стрижавською селищною радою рішення від 16.11.2021 не змінює та не припиняє будь-яких прав позивачки - ФОП Ксенчиної Н.О. на земельну ділянку, які мають джерелом укладений та дійсний договір оренди. Також, виходячи із статей 651, 654 ЦК України, вказане рішення не має для суду заздалегідь встановленої сили і не звільняє Стрижавську селищну раду від обов'язку доводити законність своєї позиції у судовому порядку у разі недосягнення згоди із іншою стороною договору щодо його розірвання.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
З огляду на приписи ст.ст. 651, 654 ЦК України, прийняте рішення Стрижавської селищної ради №10 від 16.11.2021 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:006:0323, площею 0,1743 га, укладеного між Стрижавською селищною радою та ФОП Ксенчиною Н.О. від 18.06.2021, є лише волевиявленням однієї із сторін договору, спрямованим на розірвання договору оренди, яке саме по собі не має юридичного наслідку розірвання договору, оскільки сторонами у справі не вчинено дій, спрямованих на реалізацію вказаного рішення, а саме не укладено письмової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки з її подальшою державною реєстрацією.
Тобто, слід дійти висновку, що із прийняттям оскаржуваного рішення договір оренди земельної ділянки від 18.06.2021 та будь-які права позивачки за нею не були припинені, у зв'язку з чим позовна вимога про скасування вказаного рішення не призводить до будь-яких змін в обсязі взаємних прав та обов'язків позивачки (Орендаря) та відповідача (Орендодавця) за вказаним договором.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2019 у справі №913/661/17 (пункт 23 постанови).
При цьому, направлення Стрижавською селищною радою листа № 2532/02-6 від 30.11.2021 з повідомленням ФОП Ксенчиної Н.О. про розірвання Договору оренди землі від 18.06.2021 з 16.11.2021 згідно рішення 25 сесії Стрижавської селищної ради 8 скликання від 16.11.2021 №10, не може слугувати доказом дотримання законодавчо визначеної процедури розірвання договору.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, волевиявлення Стрижавської селищної ради на вжиття заходів, спрямованих на розірвання договору оренди, яке викладене у формі рішення №10 від 16.11.2021 не має юридичного наслідку розірвання договору, відтак ФОП Ксенчиною Н.О. не вірно обрано спосіб захисту у вигляді скасування рішення Стрижавської селищної ради №10 від 16.11.2021 щодо розірвання договору оренди, що є самостійної підставою для відмови в задоволенні зазначеної вимоги.
Розглядаючи вимогу позивачки про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2023 (індексний номер рішення: 66073366) про припинення іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки, яка має кадастровий номер: 0520655900:02:006:0323, площу: 0.1743 га і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та перебувала у користуванні позивача згідно договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь - яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Пунктами 1, 2 та 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" установлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
З огляду на те, що волевиявлення Стрижавської селищної ради на вжиття заходів, спрямованих на розірвання договору оренди, яке викладене у формі рішення №10 від 16.11.2021 не має юридичного наслідку розірвання договору, та зважаючи на невчичення Стрижавською селищною радою законодавчо визначеної процедури розірвання договору оренди земельної ділянки, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2023 (індексний номер рішення: 66073366) про припинення іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки є передчасним.
Враховуючи наведене, а також застосовуючи наведені вище приписи закону щодо належних способів захисту порушеного права у даному конкретному випадку, суд доходить висновку про необхідність задоволення вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2023 (індексний номер рішення: 66073366) про припинення іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки, яка має кадастровий номер: 0520655900:02:006:0323, площу: 0.1743 га і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та перебувала у користуванні позивача згідно договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з підстав наведених вище.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
З огляду на результати розгляду справи, позивачці підлягає до відшкодування 1 342,00 грн судового збору, які, відповідно до приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача.
Понесення позивачкою інших витрат, про які зазначено в позовній заяві, матеріали справи не містять, що виключає правові підстави для їх розподілу.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задоволити частково.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2023 (індексний номер рішення: 66073366) про припинення іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки, яка має кадастровий номер: 0520655900:02:006:0323, площу: 0.1743 га і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та перебувала у користуванні позивачки згідно договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210; код ЄДРПОУ 04330007) на користь Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 1 342 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Додатково направити на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - info@stryzhavska-rada.gov.ua, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 04 серпня 2023 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1)
3 - відповідачу (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)