01.08.2023 року м. Дніпро Справа № 908/2137/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс”
на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. (суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/2137/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельне підприємство “Монтажсталь” (юридична адреса: просп. Перемоги, буд. 131, прим. 3, м. Київ, 03179, адрес для листування: вул. Донецьке шосе, буд. 7, м. Дніпро, 49080, ідентифікаційний код 42884999)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код 39641616)
про стягнення суми, -
У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельне підприємство “Монтажсталь” пред'явило в Господарському суді Запорізької області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” про стягнення основного боргу в сумі 1143657,78 грн, пені в сумі 12808,96 грн, трьох процентів річних у сумі 10527,92 грн, інфляційних витрат у сумі 42772,80 грн за договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020.
Позовні вимоги обгрунтовані виконанням позивачем за договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020, у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, робот на загальну суму 1 143 657,78 грн, яка станом на день подання позову відповідачем не сплачена. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня в сумі 12808,96 грн, 3% річних у сумі 10527,92 грн та 42772,80 грн інфляції.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023р. у справі № 908/2137/22 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельне підприємство “Монтажсталь” - 1 143 657 (один мільйон сто сорок три тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 78 коп. основного боргу, 23 101 (двадцять три тисячі сто одна) грн. 89 коп пені, 18 987 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 85 коп. 3% річних, 89 542 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 76 коп інфляції та 19129 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 35 коп. судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс”, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведення обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023р. у справі № 908/2137/22 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- позивачем не доведено належними доказами складення та надання відповідачу актів виконаних робіт за договором, останнім вони не підписувалися, а тому згідно з умовами договору у відповідача не виникло обов'язку з оплати цих робіт;
- не доведено позивачем і направлення відповідачу актів виконаних робіт поштою, оскільки наданий позивачем на підтвердження такого відправлення опис вкладення не містить номеру поштового відправлення, а судом не враховано позицію Верховного Суду щодо не належного вручення листів, які повернулися відправнику з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», «інши причини».
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023р. у справі № 908/2137/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 01.08.2023р.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. у справі № 908/2137/22:
- клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Монтажсталь адвоката Базюкевича Є.В. про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/2137/22 задоволено;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код 39641616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Монтажсталь (юридична адреса: просп. Перемоги, буд. 131, прим. 3, м. Київ, 03179, адрес для листування: вул. Донецьке шосе, буд. 7, м. Дніпро, 49080, ідентифікаційний код 42884999) 36375 (тридцять шість тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Також, не погодившись з додатковим рішенням у справі, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс”, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. у справі № 908/2137/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на додаткове рішення обгрунтована тим, що сума витрат на правничу допомогу позивача є необгрунтованою, явно завищеною та такою, що не відповідає обсягам роботи та складності справи, тому в суду першої інстанції були відсутні підстави для присудження до стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. у справі № 908/2137/22 та об'єднано її для спільного розгляду з апеляційним провадженням на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023р. у даній справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 01.08.2023р.
У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційних скарг підтримав у повному обсягу та просив їх задовольнити.
Представник позивача у відзивах на апеляційні скарги та в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржувані рішення законними та обгрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційні скарги відповідача безпідставними, посилаючись при цьому на те, що позивачем у відповідності до умов договору субпідряду № 3159 від 08.05.2020 були виконані підрядні роботи, які відповідач безпідставно відмовився приймати та оплачувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 08.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” (Генпідрядник, відповідач) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельне підприємство “Монтажсталь” (Субпідрядник, позивач) укладений договір субпідряду №3159 технічне обслуговування і ремонти обладнання (з додатковими угодами до нього), за умовами якого (п. 2.1.) Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконувати в порядку і на умовах даного договору технічне обслуговування и ремонт об'єктів, а також інші види ремонтних робіт, а Генпідрядник зобов'язується прийняти завершені роботи на об'єктах та оплатити їх ціну.
Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику об'єкти Замовника для виконання робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку і строки, передбачених даним договором (п. 2.2.).
Відповідно до п. 3.1. договору, строк виконання робіт за цим Договором, а також їх окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів) зазначаються у Специфікаціях до цього Договору. У разі потреби Сторони можуть оформити Графік виконання робіт за Договором.
Строк виконання робіт за цим Договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття Об'єкта(ів) відповідно до п.6.4. Договору. У разі невчасного прийняття об'єкта робіт термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного п.6.4. справжньої угоди.
Згідно п. 3.4., п. 3.5. договору, фактичний строк закінчення робіт за окремими об'єктами (обсягів, етапів, видів робіт) визначається датою підписання Генпідрядником Акта(ів) приймання-передачі виконаних робіт. Оформлення Акт(ів) прийому-передачі виконаних робіт, а також його погодження службами Генпідрядника здійснює Субпідрядник.
Ціна договору визначена сторонами у розділі 4 договору.
Так, ціна робіт за цим Договором, зазначається у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору та визначається на підставі узгоджених Сторонами: калькуляцій; норм часу та вартості 1 (одного) нормо-години виконання робіт; кошторисів (п. 4.2.). Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору, яким затверджуються зміни до п.4.1, п.4.2. цього Договору, Специфікації, нова редакція Специфікації або додаткова Специфікація (п. 4.4.).
Відповідно до п. 5.1. договору, оплата Генпідрядником виконаних робіт проводиться на умовах, обумовлених у специфікаціях.
Акти приймання-передачі виконаних робіт формує субпідрядник, беручи до уваги встановлену цим Договором ціну та фактично виконаний обсяг робіт. Всі помилки/недоліки в розрахунках об'ємів робіт та/або їх цін, відносяться на рахунок субпідрядника і не є підставою для змін ціни за договором (п. 5.2.).
Згідно п. 5.8. договору, якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини субпідрядника (а т.ч. у частині кількості, якості та норми витрат матеріалів), сторонами оформляється дефектний акт. Дефектний акт складається Генпідрядником/Замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах та строки їх усунення. Субпідрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів, з моменту отримання дефектного акта підписати його та направити Генпідряднику/Замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не надсилання чи несвоєчасне направлення Субпідрядником дефектного акта прирівнюється до безумовної згоди Субпідрядника зі змістом дефектного акта, складеним Генпідрядником/Замовником. Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт, затримує оплату неякісно виконаних робіт Субпідряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених Субпідряднику сум, компенсації вартості використаних Субпідрядником матеріалів Генпідрядника, які Субпідрядник зобов'язаний повернути/компенсувати протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання вимоги Генпідрядника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться Субпідрядником за власний рахунок, у строки та на умовах, обумовлених Сторонами у дефектному акті.
Генпідрядник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути збережені. У цьому випадку Генпідрядник здійснює розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок субпідрядника, в тому числі шляхом її утримання, на підставі сум, що підлягають сплаті Субпідряднику за виконані Роботи (п. 5.10.).
У пунктах 9.3., 9.4. договору сторонами обумовлено, що Генпідрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів із моменту отримання всіх документів, зазначених у п.10.1. Договору, здійснює їх перевірку та за умови відсутності зауважень до обсягу та якості виконаних робіт, а також до переліку та змісту наданих документів - підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт та повертає один примірник Акту приймання-передачі виконаних робіт Субпідряднику у строк, що не перевищує 10 (Десяти) робочих днів від дати його підписання. Якщо в процесі приймання робіт виявлено недоліки, Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт і надає Субпідряднику мотивовану відмову, в якій вказує перелік недоліків та/або порушених зобов'язань та строк їх усунення. Субпідрядник не має права включати такі роботи до Акту приймання-передачі виконаних робіт за звітний період. Роботи, за якими були виявлені недоліки при їх прийманні у звітному періоді, після усунення виявлених недоліків, підлягають включенню до Акту приймання-передачі виконаних робіт приймань майбутніх періодів. Усунення Недоліків/виконання порушених зобов'язань провадиться Субпідрядником власним коштом, у строки та на умовах, обумовлених Сторонами у мотивованій відмові, але в обов'язковому порядку без продовження загальних строків виконання робіт.
Відповідно до п. 9.5. договору, Субпідрядник має право отримувати оплату за виконані роботи у розмірах та у строки, обумовлені в цьому Договорі.
Генпідрядник зобов'язаний прийняти роботи, виконані Субпідрядником, провести огляд їх результатів; при виявленні відступлень від умов цього Договору або інших недоліків - заявити про них Субпідряднику (п. 9.6.).
Здача-приймання робіт обумовлена сторонами у розділі 10 догоовору.
Так, здача-приймання Робот здійснюється Сторонами у такій послідовності (п. 10.1.).
Для підтвердження обсягів фактично виконаних робіт Субпідрядник надає Куратору для перевірки на предмет повноти та правильності оформлення проекти Актів приймання-передачі виконаних робіт, розроблені на підставі змінних завдань, чек-листів, табелів обліку фактично відпрацьованого часу. За відсутності зауважень, Куратор попередньо підтверджує зазначені в Акті обсяги та види виконаних робіт шляхом візування документації (п. 10.2.).
Після виконання п. 10.2. Договору, на підставі фактично виконаних обсягів робіт, підтверджених Куратором, Субпідрядник формує у 4 (чотирьох) примірниках Акти приймання-передачі виконаних робіт, але не більше узгоджених Сторонами у Специфікаціях (п. 10.3.).
Субпідрядник пред'являє в ОСР ПУ Генпідрядника Акт(и) приймання-передачі виконаних робіт. Інженер ОСР ПУ здійснює відповідну перевірку наданих документів (п.10.4.).
Субпідрядник вчиняє дії, передбачені п.10.2.-10.4. Договору у строк до 20 (двадцятого) числа звітного місяця. У разі вчинення зазначених дій після 20 (двадцятого) числа звітного місяця фактично виконані Роботи підлягають прийманню та оплаті в наступному звітному періоді (п. 10.5.).
У разі якщо у представників Генпідрядника, виникають зауваження до документів, що надаються, та/або до пред'явлених для приймання робіт (до обсягу, якості виконаних робіт, до переліку, змісту та оформлення наданих документів), Генпідрядник має право відмовитися від візування/підписання Акта(ів) приймання-передачі виконаних робіт, надавши письмову мотивовану відмову з переліком виявлених порушень та/або Недоліків. До усунення виявлених порушень та/або Недоліків Субпідрядником, Субпідрядник не має права включати такі роботи до Акту здачі-приймання виконаних робіт за звітний період та дані роботи підлягають прийманню в періоді, коли Недоліки/порушення були усунені. У будь-якому із зазначених у цьому пункті випадків вся відповідальність за можливе порушення строків виконання робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов'язані з подальшим порушенням Сторонами своїх зобов'язань та обов'язків за Договором, покладається на Субпідрядника (п. 10.6.).
Відповідно до п. 10.7 договору, Субпідрядник передає Генпідряднику Акт приймання-передачі виконаних робіт, оформлений та підписаний у строки, згідно з п.10.5. цього договору; чек-лист або змінне завдання (при виконанні робіт по нормо-годинам); рахунок-фактуру на суму виконаних робіт у звітному періоді; Акт на матеріали, деталі, вузли, конструкції, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності Генпідрядника, витрачені під час проведення робіт.
У пунктах 13.1., 13.2. договору сторони обумовили, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сплата неустойки не звільняє Сторони від виконання прийнятих він зобов'язань у натурі. У разі порушення строку оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за період прострочення.
Відповідно до п. 8.4. договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами, діє до 30 квітня 2022 року та поширює свою дію на взаємовідносини Сторін, що виникли з 01 травня 2020 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії Договору зобов'язань, у тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до моменту фактичного виконання зобов'язань.
Додатковими угодами від 05.04.2021 № 1, від 28.10.2021 № 3 сторони збільшували загальну суму договору та укладали відповідні специфікації.
Додатковою угодою від 08.12.2021 № 4 сторони дійшли згоди, що оплата Генпідрядником заборгованості перед Субпідрядником за Актами прийому передачі виконаних робіт на загальну суму 952654,68 грн проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, в безготівковій формі.
Додатковою угодою від 01.02.2022 № 5 сторони дійшли згоди, що оплата Генпідрядником заборгованості перед Субпідрядником за Актами прийому передачі виконаних робіт на загальну суму 685518,67 грн проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, в безготівковій формі.
Додатковою угодою від 03.02.2022 № 6 сторони дійшли згоди, що оплата Генпідрядником заборгованості перед Субпідрядником за Актами прийому передачі виконаних робіт на загальну суму 457697,16 грн проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, в безготівковій формі.
Між сторонами також 28.10.2021 підписана Додаткова угода № 3 до договору, а також Специфікація № 3 до неї на технічне обслуговування, виконання поточних і капітальних ремонтів механічного обладнання на території промислового майданчика Замовника ПрАТ “ДКХЗ” (м. Кам'янське).
Як стверджує позивач з листопада 2021 року до лютого 2022 року за дорученням відповідача він виконував роботи відповідно до умов договору.
Роботи виконувались на підставі змінного завдання з переліком виконуваних робіт, табеля обліку робочого часу до кожного змінного завдання.
За результатами виконання робіт сторонами оформлювались чек-листи з переліком виконаних робіт, а також табелі обліку робочого часу, на підставі яких позивач складав і передавав відповідачу акти виконаних робіт КБ-2в.
Всі роботи виконані позивачем відповідно до умов договору належної якості та в необхідному обсязі, що підтверджується двосторонніми документами, підписаними сторонами: чек-листи на всі обсяги виконаних робіт, а також табелі обліку робочого часу, якими зафіксовані відповідні показники за результатами виконаних всіх обсягів робіт. Жодних претензій до якості чи обсягу виконаних робіт відповідачем не заявлено.
Не зважаючи на повне і належне виконання робіт, оформлення змінних завдань, чек-листів, табелів обсягу робочого часу позивачу за чотири місяці роботи не вдалося підписати з відповідачем жодного акту виконаних робіт.
Так, як зазначає позивач, в грудні 2021 року він підготував і передав відповідачу акти виконаних робіт за листопад 2021 року. Підписувати акти відповідач відмовився, усно повідомивши причину - начебто між відповідачем та замовником не було підписано необхідні документи стосовно саме тих робіт, які були виконані позивачем. Відсутність підписаних із замовником документів, за інформацією відповідача, унеможливлювало підписання актів виконаних робіт між відповідачем та замовником.
Також відповідач повідомив про необхідність силами самого позивача організувати процес візування та підписання документів між відповідачем та замовником для прискорення підписання актів між сторонами та відповідної оплати виконаних за договором робіт. Маючи пряму зацікавленість в оформленні документів, позивач виділив свого співробітника для допомоги відповідачу в оформленні та підписанні документів. Тобто, позивач був фактично вимушений виконувати обов'язки самого відповідача. Однак після цього відповідач все одно невмотивовано усно відмовився підписувати передані йому позивачем акти виконаних робіт за договором.
Всього позивачем на підставі пунктів 10.2, 10.3 договору були сформовані наступні Акти виконаних робіт на загальну суму 1 143 657,78 грн: №2 на 35471,48 грн, №3 на 74586,37 грн, №4 на 35782,48 грн, №5 на 36172,98 грн, №6 на 27052,96 грн, №7 на 560,78 грн, №8 на 6739,16 грн, №9 на 10797,20 грн, №10 на 2316,34 грн, №11 на 1060,64 грн, №12 на 14330,53 грн, №13 на 34408,27 грн, №14 на 8190,24 грн, №15 на 9712,01 грн, №16 на 17739,96 грн, №17 на 10545,08 грн, №18 на 12354,62 грн, №19 на 10946,51 грн, №20 на 37362,44 грн, №21 на 17418,32 грн, №22 на 28821,98 грн, №23 на 8114,71 грн, №24 на 5698,55 грн, №25 на 17788,86 грн, №26 на 11369,24 грн, №27 на 6057,37 грн;№28 на 38143,76 грн, №29 на 13342,73 грн, №30 на 4819,92 грн, №31 на 7042,01 грн, №32 на 13856,88 грн, №33 на 4463,06 грн, №34 на 4128,54 грн, №35 на 51596,78 грн, №36 на 29257,06 грн, №37 на 61487,81 грн, №38 на 18228,66 грн, №39 на 9612,71 грн;№40 на 44252,42 грн; №41 на 10143,41 грн, №42 на 10137,04 грн, №43 14183,03 грн, №44 на 12614,03 грн, №45 на 24826,91 грн, №46 на 60581,74 грн, №47 на 6661,69 грн, №48 на 9881,00 грн, №49 на 7145,10 грн, №50 на 14773,22 грн, №51 на 90980,57 грн,-№52 на 36463,51 грн, №53 на 6049,75 грн, №54 на 6364,30 грн, №55 на 6731,56 грн, №56 на 7244,63 грн, №57 на 7212,22 грн, №58 на 19972,45 грн, №59 на 10060,20 грн.
Всього загальна вартість виконаних позивачем робіт згідно підписаних позивачем актів складає 1 143 657,78 грн, яка відповідачем не сплачена, що не заперечується останнім.
Оскільки відповідач письмово не підтвердив отримання актів виконаних робіт за договором і не надав жодних письмових зауважень, всі акти з супровідним листом № 048 від 26.04.2022 були відправлені на адресу відповідача через АТ “Укрпошта” 04.05.2022.
Однак відповідач не отримав документи від АТ “Укрпошта”, про що свідчить інформація на сайті поштового оператора (а.с. 171-176, т. 2).
Первісна неможливість вручити відправлення відбулась 14.05.2022. Згодом документи повернулись позивачу за закінченням терміну зберігання 23.08.2022.
У зв'язку з наявною заборгованістю за договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020 позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1143657,78 грн, пені в сумі 23101,89 грн, три процента річних в сумі 18987,85 грн та інфляції в сумі 89542,76 грн., що і є предметом позову у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, в порушення своїх зобов'язань, без зазначення жодних причин ухилився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, що в свою чергу є підставою для покладення на нього обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір відноситься до договорів підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно з ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
За приписами ч. 1-4 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. В свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов п. 5.1. договору оплата Генпідрядником виконаних робіт здійснюється на умовах, визначених в Специфікаціях.
За п. 5 специфікації № 3 від 28.10.2021 умови оплати - відстрочка платежу протягом 45 календарних днів з дати підписання актів приймання-передання виконаних робіт.
З урахуванням вищевикладеного, направлення відповідачу актів приймання виконаних позивачем будівельних робіт, підписаних останнім в односторонньому порядку, за відсутності обґрунтування відповідачем причин відмови від їх підписання та ухилення від їх отримання, свідчить про виникнення в останнього обов'язку оплатити виконані позивачем роботи протягом 45 календарних днів починаючи з 14.05.2022 - перша зафіксована АТ “Укрпошта” неможливість вручити такі акти відповідачу.
Виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу “законне очікування”, що виконані ним роботи за договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на “мирне володіння майном” (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Брумареску проти Румунії”, “Пономарьов проти України”, “Агрокомплекс проти України”.
Таким чином, відповідач мав здійснити оплату виконаних позивачем робіт, що також підтверджується підписаними сторонами змінними завданнями, табелями обліку робочого часу до них, чек-листами з переліком виконаних робіт, табелями обліку робочого часу до чек-листів, до 28.06.2022 включно, втім цього не здійснив, що виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача вартості виконаних підрядних робіт у загальній сумі 1 143 657,78 грн.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що опис вкладення, за яким позивач направляв акти виконаних робіт для підписання відповідачем, не містить номеру поштового відправлення.
Так, відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Тобто це обов'язок саме працівника поштового зв'язку.
Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 12.05.2006 № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Таким чином, зазначення номеру на описі перебуває поза межами контролю відправника, який не має права чи обов'язку втручатися в оформлення поштового відправлення. При цьому незначний недолік роботи працівника поштової служби при оформленні документів не може звільняти сторону договору від виконання свого зобов'язання та встановленої законом чи договором відповідальності. Тим більше, коли такий недолік не ставить під розумний сумнів обставину, доказом якої є оформлений документ у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, якими підтверджується здійснення на адресу відповідача поштового відправлення за № 5192505578915 з актами виконаних робіт, неможливість його вручення відповідачу та повернення цього поштового відправлення.
Слід також зазначити, що отримання поштових відправлень є обов'язком (повноваженням) приймаючої сторони - адресата, тому всі ризики їх неотримання несе саме адресат, а не відправник (позивач), який у даному випадку, здійснив усі необхідні дії для вручення відповідачу актів виконаних підрядних робіт.
Крім цього, відповідач додатково отримав ті ж самі акти з первинними документами з позовною заявою в цій справі, втім також не заявив будь-яких претензій щодо якості та обсягу, виконаних відповідачем підрядних робіт.
Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020. та навність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 1 143 657,78 грн.
Погоджується апеляційний суд і з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 23 101,89 грн. за період з 29.06.2022 по 17.01.2023, 3% річних в сумі 18 987,85 грн. за період з 29.06.2022 по 17.01.2023 та 89 542,76 грн інфляційних втрат за період липень 2022 року - грудень 2022 року, нарахованих позивачем не суму основного боргу.
Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 13.2 договору сторонами узгоджено, що у разі порушення строку оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за період прострочення.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтєю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обгрунтованим є і додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. у справі № 908/2137/22, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 36 375,00грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Так, відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позові навів попередній розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, в т.ч. 35 000,00грн. на професійну правничу допомогу.
09.05.2023 через систему Електронний суд до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання позивача про стягнення судових витрат, у якому останній просив суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36375,00 грн.
На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката, представником позивача надано: копію договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 69/ГП-2022 від 08.08.2022 з додатковою угодою від 08.08.2022 та Акт передання-прийнятття послуг від 24.04.2023 за договору про надання професійної правової/правничої допомоги № 69/ГП-2022 від 08.08.2022.
Так, 08.08.2022 між адвокатом Базюкевичем Євгеном Вікторовичем (надалі - Адвокат) та ТОВ “Будівельне підприємство “Монтажсталь” (Довіритель) укладений Договір про надання професійної правової/правничої допомоги № 69/ГП-2022, за умовами якого (п. 1.1.) Адвокат бере на себе зобов'язання надавати Довірителю необхідну правову/правничу допомогу в будь-яких спорах, судових справах, що стосуються чи можуть стосуватись прав, обов'язків чи інтересів Довірителя. Адвокат за цим Договором є представником Довірителя в судах при розгляді заяв, позовів, скарг, в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Адвокат з метою представництва використовує передбачені Конституцією, Кодексами та Законами України, іншими нормативно-правовими актами засоби, способи і методи захисту та відновлення порушених, оспорюваних або невизнаних прав та законних інтересів Довірителя, а Довіритель, зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги, а також компенсувати Адвокату чи сплачувати самостійно витрати, пов'язані з виконанням цього Договору. Права і повноваження Адвоката за цим договором не обмежуються.
Відповідно до п. 3.2. договору, Довіритель зобов'язаний здійснити оплату або доручити (за погодженням з Адвокатом) здійснення оплати послуг Адвоката згідно з цим Договором, своєчасно сплачувати судовий збір та інші обов'язкові платежі, що необхідні та пов'язані з наданням Адвокатом правової допомоги за цим Договором, а також компенсувати додаткові витрати Адвоката, пов'язані з наданням правової допомоги, у тому числі - технічні, поштові, транспортні, витрати на відрядження та будь-які інші витрати, що виникають та необхідні при наданні Адвокатом правової допомоги Довірителю.
У п. 4.1. договору сторонами обумовлено, що виплата гонорару Адвокату здійснюється Довірителем у погодинному розмірі, встановленому в додаткових угодах до цього договору.
08.08.2022 сторонами підписана додаткова угода, відповідно до якої розмір погодинної оплати погоджується в межах послуг Адвоката, що надаватимуться у всіх майбутніх судових справах за позовом Довірителя до Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (ідентифікаційний код 39641616). Довіритель оплачує послуги Адвоката, які полягають у вивченні та аналізі документів. визначенні правової позиції по справі, ознайомленні з матеріалами справи, складанні позовної заяви, підготовки до судових засідань, збиранні доказів, аналізі та систематизації висновків Верховного Суду з подібних питань, участі в судових засіданнях на всіх стадіях та інстанціях судового розгляду, вивченні та складанні будь-яких процесуальних та інших документів і доказів, що подаються до справи сторонами, складанні апеляційних, касаційних скарг, відзивів, заперечень на відзиви, відповідей на заперечення, пояснень, клопотань, всіх інших процесуальних документів. Перелік наданих послуг та кількість витраченого часу зазначається сторонами в звітах, актах чи інших подібних документах, що є невід'ємною частиною цієї угоди. Оплата наданих та прийнятих послуг здійснюється Довірителем протягом 20 днів з моменту прийняття відповідного обсягу послуг, що посвідчується підписанням стороною Довірителя одного з документів, зазначених в пункті 4 цієї угоди.
24.04.2023 сторонами складений Акт передання-прийняття послуг за договором про надання професійної правової/правничої допомоги № 69/ГП-2022 від 08.08.2022, з якого слідує, що відповідно до Додаткової угоди від 08.08.2022 до Договору Адвокат виконав і передав, а Довіритель прийняв наведені в акті послуги у справі № 908/2137/22 Господарського суду Запорізької області за позовом Довірителя до ТОВ Метінвест-Промсервіс (ідентифікаційний код 39641616) про стягнення грошових коштів. Загальна вартість наданих послуг становить 36 375,00 грн. Довіритель підтверджує що послуги надані Адвокатом в узгодженому розмірі, в належному обсязі, належної якості та у визначені сторонами строки. Сторони погодили строк оплати наданих за цим актом послуг протягом 20 днів після отримання Довірителем відшкодування відповідних судових витрат за вищевказаною справою.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (частини перша, друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За ч. 4 ст. 129 ГПК України, нші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Оцінюючи суму судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” на професійну правничу допомогу за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Як вже було зазначено зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
ТОВ “Метінвест-Промсервіс” 23.05.2023 направило до суду першої інстанції заперечення на клопотання позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу, в яких відповідач просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі до 3 000,00 грн. з підстав їх необгрунтованості та неспівмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, тощо.
Проте, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не обґрунтовано заявлене клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доказів щодо неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката суду не подано.
Місцевий господарський суд також вірно зазачив, що процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Отже, надавши оцінку доказам щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, з урахуванням предмету позову та значення справи для сторони, враховуючи кількість виготовлених під час розгляду справи представником відповідача документів та їх зміст, участь адвоката у судових засіданнях, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача 36 375,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, адже цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційних скарг безпідставними та такими, що не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а оскаржувані рішення та додаткове рішення такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023р. та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. у справі № 908/2137/22 відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 28695,00 грн. слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. у справі № 908/2137/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023р. у справі № 908/2137/22 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 04.08.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя В.Ф. Мороз