308/16836/21
11.02.2022 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 164 КУпАП
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП.
У протоколі серії ВАБ № 436256 від 04.12.2021 р. зазначено, що 04.12.2021 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с. Тийглаш, автодорога Київ-Чоп 827 км. +0,50м. на АЗС «Саноіл» здійснював продаж пального без висновку на оцінку впливу на довкілля та дозволу забруднюючих речовин на їх викиди в атмосферне повітря.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав. Показав, що він є вільнонайманим працівником, і до його обов'язків не входить отримувати чи перевіряти чинність будь-яких дозволів або ліцензій. Окрім того, не здійснював продаж пального, тому, що пального у продажі немає близько місяця. Просив закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали приходжу до наступного висновку.
Зі змісту ст.ст. 252, 254-256 КУпАП випливає, що протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, і є найважливішим джерелом доказів у справі. В межах зазначених у протоколі обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи суддею у межах порушеного провадження надається правова оцінка діянню на предмет його протиправності. Висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази мають бути оцінені суддею на їх достатність для вірогідних та безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст. 129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Частиною першою статті 164 КупАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Статтею 1 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
Пунктом 30 Переліку визначено, що відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря» видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Стаціонарним джерелом забруднення, відповідно до п. п. 14.1.230 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Отже, як випливає з вищенаведеного отримання відповідно дозволу покладається на суб'єкт господарювання, а відповідно суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП в частині одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом може бути лише суб'єкт господарювання.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється безпосередньо через створені в ньому органи, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, суб'єктом адміністративного правопорушення є посадова особа суб'єкту господарювання, яка несе відповідальність за організацію отримання необхідних дозвільних документів, а не працівник товариства, який виконує лише свої трудові обов'язки.
Разом, з тим, як вбачається з наказу розпорядження № 204/к від 23.06.2021 року, наданого ОСОБА_1 , такий з 24.06.2021 року працює на АЗС № 86 Закарпаття у ТОВ «Торговий дім «Сан ойл» касиром торговельного залу.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
А тому враховуючи вищенаведене, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП, підлягає закриттю згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 9, 164 ч.1, 245, 251-252, 247, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук