Справа № 305/1649/23
Номер провадження 1-кп/305/362/23
04.08.2023 року м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Ганичі Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовцю військової служби за мобілізацією на посаді - кулеметника 2 відділення 2 взводу охорони 1 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдату, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні №42022071210000524 від 08.12.2022 року, -
В провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальна справа № 305/1649/23 (кримінальне провадження №42022071210000524 від 08.12.2022 року) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
До початку підготовчого судового засідання, прокурор через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Клопотання отримане обвинуваченим та захисником у встановленому КПК України порядку.
Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначає, що Згідно висунутого обвинувачення, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді кулеметника 2 відділення 2 взводу охорони 1 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 24.11.2022 в умовах воєнного стану, без поважних причин, не з'явився вчасно із відпустки за сімейними обставинами до підрозділу військової частини НОМЕР_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та був незаконно відсутній на військовій службі по 12.07.2023, до моменту затримання та доставлення останнього до правоохоронних органів, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану.
24.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України.
19.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 5 ст. 407 КК України.
27.07.2023 обвинувальний акт у кримінальному проваджені №42022071210000524 від 08.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України скеровано до Рахівського районного суду Закарпатської області.
В свою чергу, 13.07.2023 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справа №308/9985/23 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без прав внесення застави строком до 05.08.2023 року.
Обґрунтованість підозр ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , матеріалами та актом службового розслідування від 05.12.2022; іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, з врахуванням обставин вчинення злочину, ОСОБА_4 як обвинуваченим у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КК України, то, на думку сторони обвинувачення, в ході досудового розслідування встановлено їх наявність, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Крім цього, ОСОБА_4 жодного разу не прибув на виклики до органу досудового розслідування та під час спілкування в телефонному режимі категорично відмовлявся прибувати до слідчого, про поважні причини неявки не повідомляв, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.
Окрім іншого, прокурор просить суд звернути увагу на те, що ОСОБА_4 є спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення - військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_4 нового тотожного кримінального правопорушення, пов'язаного з ухилення від проходження військової служби.
Також, прокурор просить суд, під час винесення рішення, врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, а саме той факт, що серед громадян України може скластися хибне враження безкарності, недолугості правоохоронної системи в цілому, а також створить передумови для вчинення військовослужбовцями аналогічних кримінальних правопорушень, що як наслідок призведе до підриву авторитету Збройних Сил України, ухилення громадян України та військовослужбовців від виконання ними Конституційних обов'язків щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України та підрив боєздатності армії - Збройних Сил України в умовах прямої збройної агресії російської федерації.
Прокурор у вказаному клопотанні просив суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні відмовився від участі захисника ОСОБА_5 , оскільки вважає, що він є дієздатною особою та має можливість самому захищати себе, інших підстав не надав. З урахуванням думки прокурора, який вважає за можливе, задовольнити клопотання обвинуваченого, оскільки стаття за якою обвинувачується ОСОБА_4 не передбачає обов'язкову участь захисника, а також думки захисника, який не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, суд прийняв відмову від захисника.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити та застосувати або продовжити (вважаючи ці поняття тотожними, у зв'зку практикою різних судів) запобіжний захід у вигляді тримання підвартою строком на 60 діб. Надав суду письмові матеріали, які підтверджують відмову обвинуваченого ОСОБА_4 від отримання обвинувального акту та клопотання про застосування запобіжного заходу, а також від інших процесуальних документів та відмову від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора щодо обрання або продовження запобіжного заходу, оскільки вважає себе фізичною особою, яка не винна в інкримінованому йому правопорушенні, та саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, принижує його честь та гідність, а ризики на які посилався прокурор у клопотанні відсутні, оскільки весь той час який йому інкримінується він знаходився вдома та не переховувався, та наразі може з'являтися в суд по першій вимозі. Клопотань про застосування більш м'якого запобіжного заходу від обвинуваченого не надходило.
Заслухавши прокурора та обвинуваченого, суд прийшов до наступного.
Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В провадженні суду знаходиться справа №305/1649/23 (кримінальне провадження №42022071210000524 від 08.12.2022 року) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Тобто з моменту оголошення ОСОБА_4 про підозру у скоєнні зазначеного злочину по цей час існує незмінність підстав для обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочину, що є необхідною умовою для того, щоб відносно нього взагалі міг бути обраний запобіжний захід.
Проте суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження запобіжного заходу і враховує, що ОСОБА_4 є спеціальним суб'єктом кримінального правопорушення - військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_4 нового тотожного кримінального правопорушення, пов'язаного з ухилення від проходження військової служби, а також у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризики ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, положення ч. 4 ст. 183 КПК України, яким передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе не визначати заставу ОСОБА_4 ..
В ході підготовчого судового засідання було виконано вимоги ч.ч. 2 та 3 ст. 315 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні на вирішення сторін також було поставлено питання про можливість призначення справи до розгляду на підставі обвинувального акту.
Прокурор у підготовчому судовому провадженні просив призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.
Обвинувачений не заперечували проти призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.
Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 314-316 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ганичі Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді - кулеметника 2 відділення 2 взводу охорони 1 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдата, обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №42022071210000524 від 08.12.2022 року, на строк 60 (шістдесят) діб, а саме з 04 серпня 2023 року по 02 жовтня 2023 року включно.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області на 10 серпня 2023 року о 15 годині 00 хвилин.
Розгляд кримінального провадження здійснювати судом одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала про продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, лише з підстав продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1