Справа № 304/940/23 Провадження № 1-кс/304/309/2023
26 липня 2023 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022072030000171 від 28 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
Повний текст ухвали оголошено учасникам провадження о 16.15 год 28 липня 2023 року.
Слідчому судді в порядку статей 303, 304 КПК України надійшла скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022072030000171 від 28 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Скарга мотивована тим, що старшим слідчим СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022072030000171 від 28 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. 27 червня 2023 року в рамках кримінального провадження № 42022072030000171 від 28 листопада 2022 року за ч. 1 ст. 307 КК України проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 . В ході обшуку виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 3 800 євро, 20 фунтів стерлінгів та мобільний телефон марки Iphone 14 темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 . З ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2023 року № 304/340/23 вбачається, що надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , та в якій проживає ОСОБА_8 , який у свою чергу є чоловіком доньки ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів синтетичного походження, блокнотів, записників, в яких може міститися інформація про збут наркотичних засобів синтетичного походження, грошових коштів та мобільних телефонів в рамках кримінального провадження №42022072030000171 від 28 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, до вчинення якого нібито причетний ОСОБА_8 06 липня 2023 року до слідчого в порядку ст. 220 КПК України подано клопотання про повернення законному володільцю ОСОБА_9 тимчасово вилученого майна, а саме мобільний телефон марки Iphone 14 темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , яким користується її чоловік ОСОБА_8 . Станом на день подачі цієї скарги клопотання про повернення майна не розглянуто, відповіді на адресу адвоката чи ОСОБА_5 не надійшло, телефон не повернутий. За словами слідчого, відповідь на клопотання направлена на адресу адвоката 10 липня 2023 року, зміст відповіді ним не розкрито. Зазначені обставини дають підстави вважати про відмову у задоволенні клопотання про повернення мобільного телефону. З огляду на вищевикладене вважає, що є підстави для звернення до слідчого судді із відповідною скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та зобов'язання останнього повернути вилучений мобільний телефон. Повідомляє, що вилучений мобільний телефон марки Iphone 14 темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_8 , належать його дружині ОСОБА_5 , і не має жодного відношення до даного кримінального правопорушення. Зокрема, цей мобільний телефон нею придбаний у законний спосіб шляхом обміну в магазині свого мобільного телефону Iphone 12 з подальшою доплатою грошових коштів в сумі 12 208 грн. Таким чином, вилучений мобільний телефон ОСОБА_5 жодних відомостей про обставини розслідуваного кримінального правопорушення не містять, не є знаряддям кримінального правопорушення, не здобутий в результаті його вчинення, жодного зв'язку із розслідуваним кримінальним правопорушенням не має і є тимчасово вилученим майном, яке належить третій особі, а саме ОСОБА_5 . Прокурором в телефонному режимі повідомлено, що клопотання про арешт майна, а саме мобільного телефону ні прокурором, ні слідчим станом на 09.00 год 29 червня 2023 року не подано. Поряд з цим, у органу досудового розслідування відсутня будь-яка сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вилучений належний ОСОБА_5 мобільний телефон є доказом злочину, оскільки вона не має жодного відношення до розслідуваного злочину. Вважає, що у даному випадку відсутні докази причетності вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону чи її самої до певного конкретного кримінального правопорушення. Окрім цього, кримінальне провадження №42022072030000171 зареєстроване ще 28 листопада 2022 року та з цього часу жодній особі не повідомлено про підозру. Зважаючи на те, що вилучений належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки Iphone 14 темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 не є знаряддям, засобом чи предметом вчинення кримінального правопорушення, на ньому не містяться жодних слідів та інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення тощо, а відтак підлягають негайному поверненню законному володільцю, тому просить скаргу задовольнити.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі та просив таку задовольнити, при цьому її розгляд провести без участі ОСОБА_5 .
Прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги категорично заперечив.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, слідчий суддя встановив, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2023 року надано слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022072030000171 від 28 листопада 2022 року, та прокурорам групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, дозвіл на проведення обшуку в квартирі та всіх інших приміщеннях, що відносяться до вказаної квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , з метою відшукання та вилучення наркотичних засобів синтетичного походження, блокнотів, записників, в яких може містися інформація про збут наркотичного засобу синтетичного походження, грошових коштів та мобільних телефонів.
З копії наданого адвокатом ОСОБА_3 протоколу обшуку від 27 червня 2023 року вбачається, що за результатами обшуку, проведено за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти у загальному розмірі 3 800 євро та 20 фунтів стерлінгів, а також мобільний телефон марки Iphone 14 темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .
Відтак, вилучений у ОСОБА_8 мобільний телефон марки Iphone 14 темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 є тимчасово вилученим майном.
Вказаний вище мобільний телефон належать дружині ОСОБА_8 - ОСОБА_5 , який останньою придбаний у законний спосіб шляхом обміну в магазині свого мобільного телефону Iphone 12 з подальшою доплатою грошових коштів в сумі 12 208 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, а також як слідує з наданих у судовому засіданні пояснень адвоката ОСОБА_3 , після проведення огляду та вилучення належного ОСОБА_5 мобільного телефону вона звернулася до слідчого з клопотанням про повернення законному володільцю тимчасово вилученого майна, проте таке клопотання залишено без виконання.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частиною 2 статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Порядок накладення арешту на майно визначений статтею 170 КПК України.
Відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 170 КПК України якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
Частиною п'ятою статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручан¬ня в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими слова¬ми, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).
Оскільки у матеріалах справи відсутні та прокурором не надані будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що після тимчасового вилучення у ОСОБА_5 майна, а саме мобільний телефон марки Iphone 14 темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, слідчим або прокурором протягом 48 годин після вилучення цього майна подано клопотання про арешт такого, з урахуванням того, що тимчасово вилучене майно не було повернуто законному власнику, відтак слідчий суддя приходить до переконання, що вказане майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Керуючись ст. 2, 167, 168, 169, 170, 171, 236, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя
скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022072030000171 від 28 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 (інших слідчих, які є в групі слідчих) вчинити певну дію, а саме повернути ОСОБА_5 або її чоловіку ОСОБА_8 вилучений мобільний телефон Iphone 14 темно-синього кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 та яким користується її чоловік ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1