Справа: № 2-а-10447/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"09" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (надалі по тексту -УПФУ) про стягнення надбавки до пенсії, як дитині війни, оскільки, за 2006 -2007 роки зазначена допомога їй не виплачувалась.
Постановою Чернгівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано УПФУ провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 02 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та забезпечити її виплату. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. п. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ненадходження коштів з бюджету не скасовує зобов'язання по перерахуванню пенсій та того, що з 09 липня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України скасовано зупинення дії статті 6 Закону № 2195-4.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовіднонин) встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановлено істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду до суду 02 грудня 2008 року. Тобто, поза межами річного строку звернення до суду по відношенню до вимог за 2006 рік та з 01 січня 2007 року по 02 грудня 2007 року. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з причин пропуску строку звернення до суду, натомість позивач не підтвердила поважності причин пропуску даного строку.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог з причин пропуску строку звернення до суду.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Колегія суддів вважає необхідним у відповідності до ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у 2007 році, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-протиправною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу УПФУ слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 212 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області залишити без задоволення.
Змінити постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року доповнивши резолютивну частину постанови наступним абзацом:
«Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області у 2007 році щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-протиправною.»
В інший частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2010 року.
Касаційну скаргу на постанову може бути подано безпосередньо до Верховного Суду України за правилами цивільного судочинства відповідно до ст. 323, 325, 327 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: