Справа: № 2-а-13424/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
"09" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області (надалі по тексту -УПФУ) про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за 2006 -2008 роки в розмірі 4453 грн. 20 коп.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому щомісячно повинна підвищуватись пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується ксерокопією посвідчення НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. п. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ненадходження коштів з бюджету не скасовує зобов'язання по перерахуванню пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановлено істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся до суду з позовом 03 грудня 2008 року, тобто поза межами річного строку.
Представники відповідача у запереченнях на позов наполягали на відмові в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, а позивач не зазначив жодної поважної причини пропуску даного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог не врахував вимоги ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії у період з 09 липня 2007 року по 03 грудня 2007 року.
Колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог за період з 01 січня 2006 року по 03 грудня 2007 року необхідно відмовити через пропуск строку звернення до суду.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а саме: за період з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Колегія суддів вважає необхідним у відповідності до ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у 2007 році та 2008 році, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-протиправною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу УПФУ слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладено, керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області -задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області у 2007 -2008 роках щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії , як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 03 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2010 року.
Касаційну скаргу на постанову може бути подано безпосередньо до Верховного Суду України за правилами цивільного судочинства відповідно до ст. 323, 325, 327 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: