Справа: № 2-а-287/09 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Зайцева М.П. та Романчук О.М.,
при секретарі Погорілій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 09 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду у Бородянському районі Київської області про перерахунок пенсії,-
У лютому 2009 року ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до Бородянського районного суду Київської області з адміністративним позовом до до управління Пенсійного фонду у Бородянському районі Київської області (далі -відповідач) у якому просив визнати дії УПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми пенсії, що мають бути нараховані у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.07.2008 року.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 09 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч 2 ст. 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань (із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що механізм обчислення державної та додаткової пенсії особам, віднесеним до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається положеннями ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Колегією суддів встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ та одержує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі -Закон). Позивачу відповідно до ст. 67 Закону проведено перерахунок пенсії автоматизованим способом і розмір пенсії позивача станом на 01.06.2008 року становить 1058,20 коп.
Позивачу згідно ст. 50 Закону призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка розраховується з базової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
У свою чергу, порядок обчислення таких пенсій визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Судова колегія вважає, що при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися нормами Закону, а не Постанови КМУ, враховуючи наступне.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та допомоги не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.
Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана постанова Кабінету Міністрів України.
Окрім того судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищень пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з врахуванням мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягають задоволенню.
Посилання відповідача у свої апеляційній скарзі на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-VІ до уваги не приймається, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.
Відповідно до вимог 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду у Бородянському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 09 квітня 2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: М.П. Зайцев
О.М. Романчук