Справа: № 2-а-13643/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.,
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки, -
В грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просив поновити строк звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати на свою користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки (а.с. 2-3).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року вказані позовні вимоги позивача задоволено частково, а саме: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 12-15).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову (а.с. 18).
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є дитиною війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи ксерокопією посвідчення НОМЕР_1 (а.с. 6), а отже має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, яку в 2006-2008 роках йому не було нараховано та виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195 (далі -Закону № 2195), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач відноситься до категорії громадян, на яких поширюється дія ст. 6 Закону № 2195, відтак він має право на отримання підвищеної пенсії.
Разом з тим, ОСОБА_2 не отримував вказане підвищення пенсії.
Дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006-2008 роки зупинено Законами України «Про Державний бюджет України на відповідні роки», а застосування законів, дію яких зупинено не допускається.
Згідно п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2006 рік., а пізніше відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.06. Відтоді статтею вказаного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 у 2006 році проводяться поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.
Положення зазначеної статті Закону неконституційними не визнавалось, а тому, дії відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, у 2006 році є правомірними, оскільки він керувався останнім у часі нормативно-правовим актом - Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2007 рік, то позовні вимоги хоча і підлягають задоволенню з дня прийняття 09.07.07 рішення Конституційним Судом України, однак вони в повній мірі не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.06 з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З урахуванням ст. 111 вказаного Закону, підвищення до пенсії у 2007 році або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі -Рішення КСУ), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489.
Крім того, згідно Рішення КСУ визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А тому, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, позивач має право у 2007 році на підвищення своєї пенсії (соціальну допомогу) на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року.
Разом із тим, позивачем пропущено річний строк для звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 100 КАС України, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, в зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду (а.с. 9).
Суд першої інстанції при цьому відмітив що не вбачає поважних причин пропущення строку звернення до суду, однак зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
Проте, колегія суддів приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача у 2007 році в межах строку звернення до суду, тобто з 11 грудня 2007 року (а.с. 2-3).
Отже, позовні вимоги позивача щодо отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2007 році підлягають задоволенню в період з 11 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Натомість в задоволенні позовних вимог позивача щодо отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2007 році в період з 09 липня 2007 року по 10 грудня 2007 року слід відмовити.
Дії відповідача щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, в цей період є правомірними, оскільки він керувався нормативно-правовим актом -Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії (соціальної допомоги) позивачу як дитині війни за 2008 рік, то як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вирішуючи питання стосовно виплат в 2008 році щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дійшов висновку, що з боку відповідача порушення вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не встановлено.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які вступили в законну силу 01.01.2008 року. Відтоді дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового забезпечення, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни (тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність).
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/08 від 22.05.2008 року положення вказаної статті визнано неконституційними, а тому втратило чинність з часу проголошення вказаного рішення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття 22.05.08 рішення Конституційним Судом України.
В зв'язку з цим та на підставі ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не правильно дійшов висновку, що позивач не має право на щомісячну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2008 році, тому позивачу слід частково задовольнити позовні вимоги в 2008 році стосовно виплат щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»саме з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На думку колегії суддів, положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 160, 171, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період та прийняти в цій частині нову.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсійного забезпечення ОСОБА_2, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протягом 2007 року за період з 11 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та протягом 2008 року з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплаченого.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її складення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня складення цієї постанови.
Головуючий суддя Л. Костюк
Судді: Т. Ізмайлова
О. Шостак