Справа: № 2-а-736/09/1003 Головуючий у 1-й інстанції: Примаченко В.О.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Зайцева М.П. та Романчук О.М.,
при секретарі Погорілій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, -
У грудні 2008 року ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до УПСЗН Білоцерківської міської ради Київської області (далі -Відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманих сум разової щорічної допомоги, передбаченої ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та стягнення недоотриманих сум разової щорічної допомоги за 2007-2008 роки.
В судовому засіданні позивач заявив письмове клопотання про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог за 2007 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач -подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є інвалідом І групи, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6).
Відповідач виплатив позивачу разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у сумі розміром - 500,00 грн.
Позивач вважає, що він отримував допомогу значно нижчу, ніж це передбачено ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.
Виходячи з положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни першої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до положень підпункту «б»підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007р., ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в наступній редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за №10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», в частині несення змін до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п.6 вищезазначеного рішення зазначено, що дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були встановлені законодавством, чинним до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни за 2008 рік у квітні 2008 року у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року №183 «Про розмір разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.
Отже, суд першої інстанції безпідставно поширив дію рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року на правовідносини, що вже відбулися.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: М.П. Зайцев
О.М. Романчук