Справа: №2а-113/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Кишинський М.І.
Суддя - доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
31 серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,
при секретарі Дерлі І.І.,
за участю:
представника позивача -Галанського Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Адвокатської фірми «ОСОБА_3 і Партнери»до Державної податкової адміністрації України про встановлення відсутності компетенції, за апеляційною скаргою Адвокатської фірми «ОСОБА_3 і Партнери»на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2010 року,
У листопаді 2009 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив встановити відсутність у відповідача компетенції щодо: створення та ведення електронного реєстру осіб, пов'язаних з платниками податків (засновників, керівників, головних бухгалтерів), в тому числі на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України, баз даних органів держаної податкової служби, контролюючих та правоохоронних органів із зазначенням ідентифікаційних, реєстраційних та інших даних про таких осіб, а також інформації щодо виконання ними податкових зобов'язань; проведення позапланової виїзної перевірки платника податку органами державної податкової служби н підставі нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах, з порушенням вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі встановлення співробітниками податкової служби факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість -постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2010 року в справі за позовом АФ «ОСОБА_3 і Партнери», ОСОБА_3, Заступника Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України, треті особа -Державна податкова адміністрація України, про скасування п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757-р «Про деякі питання адміністрування податків, зборів»та п. п. 2, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість».
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України (в редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд зупиняє провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі в разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи предмет спору, розгляд даної справи неможливий до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2010 року в справі за позовом АФ «ОСОБА_3 і Партнери», ОСОБА_3, Заступника Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України, треті особа -Державна податкова адміністрація України, про скасування п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757-р «Про деякі питання адміністрування податків, зборів»та п. п. 2, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість».
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо встановлення відсутності у відповідача компетенції на вчинення певного роду дій, яка полягала у наданні останньому додаткових повноважень, закріплених п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757-р «Про деякі питання адміністрування податків, зборів»та п. п. 2, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість».
Як убачається з матеріалів справи, представником відповідача, при розгляді справи в суді першої інстанції, заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням ним апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2010 року в справі за позовом АФ «ОСОБА_3 і Партнери», ОСОБА_3, Заступника Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України, треті особа -Державна податкова адміністрація України, про скасування п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757-р «Про деякі питання адміністрування податків, зборів»та п. п. 2, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість».
Тобто, повноваження, законність яких позивач ставить під сумнів у цій справі, надані відповідачу п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757-р «Про деякі питання адміністрування податків, зборів»та п. п. 2, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість», законність яких є предметом спору в іншій справі.
Разом з тим, відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має вирішувати справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, з урахуванням вказаного принципу адміністративного судочинства, розгляд цієї справи є можливим до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2010 року у вищенаведеній справі, а тому суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про зупинення провадження у справі.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Адвокатської фірми «ОСОБА_3 і Партнери»- задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2010 року -скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддяГлущенко Я.Б.
суддяКоротких А.Ю.
суддяФедорової Г.Г.
Повний текст ухвали складений 06 вересня 2010 року.