Справа: № 2-а-123/09 Головуючий у 1-й інстанції: Невгад Л.М.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Зайцева М.П. та Романчук О.М.,
при секретарі Погорілій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,-
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі -відповідач) про зобов'язання здійснити виплату коштів, передбачених Законом України ст.. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2007 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача визнати неправомірними дії УПСЗН щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та стягнути на його користь 2180 грн. недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги.
Однак, з таким висновком суду не можна погодитися.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Колегією суддів встановлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалід ІІ групи, інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС., що підтверджується копією посвідчення та довідкою МСЕК.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що інвалідам ІІ групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідачем зазначена допомога за 2007 рік позивачу виплачувалась у сумі 120 грн., тобто у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року дію частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на відповідний рік зупинено.
При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу сьомого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були встановлені законодавством, чинним до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Суд першої інстанції посилається на виписку з Ощадбанку (а.с.16), але матеріали справи містять довідку (а.с.11), згідно з якою випрати було нараховано позивачу у квітні 2007 року.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік у квітні 2007 року (а.с.11) у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.
Отже, суд першої інстанції безпідставно поширив дію рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 на правовідносини, що вже відбулися.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2009 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий -суддя В.Г. Усенко
судді: М.П. Зайцев
О.М. Романчук