Справа: №2-а-1388/09 Головуючий у 1- й інстанції Скляренко В.М.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
25 серпня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Обагрохім-Черкаси»про визнання частково недійсним рішення Черкаської міської ради та визнання недійним свідоцтва про право власності та державного акту,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання частково недійсним рішення Черкаської міської ради № 807 від 22.08.2000 року «Про оформлення права власності на адміністративну будівлю»в частині оформлення права власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право власності № 2049 від 10.10.2001 року та державний акт на право постійного користування землею серії ЧР № 24-142.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 жовтня 2009 року відмовлено у відкриті провадженняза адміністративним позовом ОСОБА_2.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню з направлення справи для продовження розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції посилався на вимоги п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства та зазначив, що між сторонами існує спір про право, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В даному випадку фактично йде мова про оскарження дій суб'єкта владних повноважень стосовно винесення рішення № 807 від 22.08.2000 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності та державного акту на земельну ділянку, а тому колегія суддів вважає, що даний спір слід вирішувати за правилами адміністративного судочинства.
Така позиція колегії суддів кореспондується з положеннями рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 01.04.2010 року, яким визначено, що положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на що спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Оскільки, ухвала Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 жовтня 2009 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, то підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, коллегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 жовтня 2009 року, скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун