Справа: № 2-а-4621/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець А.С.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
"02" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Костюк Л.О., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року у справі за позовом Малого приватного підприємства «Вегас»до Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
МПП «Вегас»звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2008 року № 0002482302 на суму 5010 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 15.09.2008 року було проведено перевірку позивача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт від 15.09.2008 року, згідно до якого встановлено порушення вимог п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон) зі змінами та доповненнями.
На підставі акту перевірки від 15.09.2008 року прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002482302 від 14.10.2008 року в розмірі 5010 грн.
Не погоджуючись з даними податковими рішеннями про застосування штрафних (фінансових)санкцій в розмірі 5010 грн. за надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що рішення ДПІ у Чигиринському районі Черкаської області № 0002482302 від 14.10.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача є правомірним.. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Згідно зі п. 2 ст. 17 Закону України про РРО, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні позивач має гральні автомати, які не переведені у фіскальний режим роботи як РРО.
З цього приводу слід зазначити, що пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.
Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
За таких обставин наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася.
Як було вже зазначено вище, перевірка була проведена 15.09.2008 року, а тому застосована штрафна санкція в розмірі 5010 грн. є правомірною, оскільки вина у суб'єктів господарювання презюмується з 01 липня 2008 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу МПП «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року у справі за позовом МПП «Вегас»до Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про скасування рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій - слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Вегас»- залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді