Справа: № 2-а-1652/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"17" серпня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.,
Суддів: Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0010032301/3 від 02.02.2009 року та №0001042301/3 від 02.02.2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам по справі та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з постановленням нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень відповідача проти апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, службовими особами ДПІ в Оболонському районі м. Києва проведена планова виїзна документальна перевірка ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.06 р. по 31.12.07 р.
Податковий орган робить висновки про порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4.4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму -198 031 грн. ( за ІІІ квартал 2007 року на 198 031 грн.) та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, пп. 4.5.1, п. 4.5. ст. 4, пп. 7.1.3. п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», що призвело до заниження підприємством прибутку на додану вартість в розмірі 158 425,00 грн. (в тому числі за жовтень 2007 року на суму -158 425 грн.).
За результатами перевірки складено Акт від 10.07.08 р. №357-23-1-34539354, на підставі якого прийняті податкове повідомлення-рішення від 15.07.2008 року №0001032301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 297 046,50 грн., з яких 198 031,00 грн. основного платежу та 99015,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2008 року №0001042301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 237 637,50 грн., з яких 158 425,00 грн. основного платежу та 79212,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Зазначені повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПІ в Оболонському районі м. Києва. Податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги позивача -без задоволення. Позивач повторно звернувся зі скаргою до ДПА у м. Києві та ДПА України.
За результатами процедури адміністративного оскарження, на підставі рішень ДПА у м. Києві та ДПА України, ДПІ в Оболонському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.02.2009 року №0010032301/3 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44 314,00 грн., з яких 34 088,00 грн. основного платежу і 10226,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення від 02.02.2009 року №0010042301/3, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 47 528,00 грн., з яких 31 686,00 грн. основного платежу і 15843,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
З акту перевірки вбачається, що ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»придбала у ЗАТ «ЛуАЗ»вантажні автомобілі марки Isuzu, згідно з видатковою накладною від 27.09.2007 року №2146, та оприбуткувала 27.09.2007 року. Автомобілі було придбано для подальшої реалізації ТОВ «Курганський бройлер» за договором від 16.08.2007 року № 41 в кількості 7 одиниць. Предметом даного договору є поставка ТОВ «Курганський бройлер»вантажних автомобілів Ісузу в кількості 7 одиниць на загальну суму 1330770,0 грн. Оплата за відвантажені автомобілі надійшла 16.08.2007 р. в сумі 1330770,0 грн. ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна», згідно з видатковою накладною від 28.09.2007 року № ИС-0000131, передала ТОВ «Курганський бройлер»вантажні автомобілі в кількості 7 одиниць.
Згідно з карткою рахунка валові доходи по операції з вищезазначеним контрагентом за IV квартал 2007 року- позивач скоригував валовий дохід у бік зменшення в розмірі 792125,0 грн. Дана операція підтверджується накладною від 16.10.2007 року № КБ-000010, згідно з якою ТОВ «Курганський бройлер»повертає ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»вантажні автомобілі Ісузу в кількості 5 одиниць, із раніше отриманих 7, на суму 950550,00 грн. (792125,0 грн. -сума без ПДВ), в тому числі ПДВ -158425,00 грн. За повернуті автомобілі позивач на адресу свого контрагента кошти не перерахував. Крім того, була укладена додаткова угода від 16.10.2007 року до договору № 41, згідно з якою на один автомобіль необхідно було встановити додаткове обладнання, що призвело до збільшення суми договору на 26490,00. Доплата за встановлення додаткового обладнання отримана 26.10.2007 року.
На підставі повернення товару позивачем помилково зменшено суму валового доходу в жовтні 2007 року на суму 792125,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в картці рахунку «Валові доходи 4 квартал 2007 року»контрагенти: Курганський бройлер, відображено зменшення валового доходу в сумі 792125,0 грн. включено до складу валового доходу 19.10.2007 року в сумі 633700,00 грн., 26.12.2007 року -22075,00 грн. в реєстрі виданих податкових накладних: за жовтень 2007 року зменшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 158425,00 грн. відповідно до розрахунку коригування від 16.10.2007 року № 00004/00200 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2007 року № 00200 та включено до складу податкових зобов'язань з ПДВ вартість відвантажених 4 замінених автомобілів в сумі 126740,00 грн., за грудень 2007 року до складу податкових зобов'язань з ПДВ включено ПДВ в сумі 4415,00 грн. за дообладнання автомобіля.
В акті перевірки відповідачем зроблений висновок, що ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»в порушення пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неповернуті кошти повинні обліковуватись як дохід підприємства, а коригування проведено безпідставно, в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.1.3 п. 7.1 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»та «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 158425,00 грн. Оскільки в жовтні 2007 року підприємство мало від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в розмірі 195767,00 грн. та залишок від'ємного значення попередніх періодів в сумі 459427,00 грн., ПДВ в розмірі 158425,00 грн. підлягає донарахуванню в грудні 2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач порушивши пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4.4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 про Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занизив суму валових доходів за 2007 рік на 136350,00 грн. та занизив податкові зобов'язання з ПДВ на 31685,00 грн.
Відповідно до підпункту «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Положеннями статті 11 Закону України «Про систему оподаткування»передбачена відповідальність платників податків і зборів за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно донараховано позивачу податок на прибуток в розмірі 34 088,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10 226,00 грн. і податок на додану вартість в сумі 31 685,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 15 842,50 грн., тому слід визнати, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений вимогами чинного податкового законодавства.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2009 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.
Повний текст ухвали виготовлено 23 серпня 2010 р.