Справа: № 2-а-6160/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"04" серпня 2010 р. м. Київ
04 серпня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі:Вівдиченко Т.Р.
Федорової Г.Г.
Цвіркуна Ю.І.
Демченко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним та скасування рішень,
Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К»звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004292302 та 0004302302 від 13.11.2008 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області № 0004292302 від 13 листопада 2008 року та № 0004302302 від 13 листопада 2008 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Артур-К»зареєстровано Києво-Святошинською РДА 21.09.1994 року та знаходиться на обліку в ДПІ Києво-Святошинського району.
21 жовтня 2008 року співробітниками ДПІ в Києво-Святошинському районі було проведено перевірку «Щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності».
Нa підставі перевірки встановлено порушення Позивачем п. п. 1.2 ст. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та п. 1 ст. З Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96.
За наслідками розгляду матеріалів перевірки до ТОВ «Артур-К»застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 329132.10 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що позивач у період з 25.02.2008 р. по 26.09.2008 р. оприбуткував, відповідно до каси підприємства відповідно до прибуткових касових ордерів 65882,42 грн., отриманих від реалізації 6 (шести) автомобілів, що являються основними засобами підприємства. Доказами здійснення цих операцій являються письмові данні надані позивачем.
Так, виходячи з аналізу правових понять "товар" та "торгівельна діяльність", суд дійшов вірного висновку, що реалізовані позивачем автомобілі не являються товаром придбаним з метою отримання прибутку, розрахунки за який повинні здійснюватися виключно із застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України. діяльність з обмін) готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
При цьому під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівельну, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З урахуванням викладених норм, колегія суддів дійшла висновку, що торговельна діяльність як вид економічної та господарської діяльності передбачає систематичність її здійснення та отримання відповідного прибутку.
У випадку, якщо реалізація основних засобів здійснюється несистематично та має разовий характер, то така реалізація не може розглядатись як торговельна діяльність у розумінні Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операції під час продажу основних засобів, то Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не надано визначення терміна «сфера торгівлі».
Окрім того, пунктом 3 ст. 139 ГК України встановлено, що основними фондами виробничого та невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Також, слід зазначити, що ні Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", ні Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не містять жодних норм щодо реалізації основних засобів підприємствами, які не здійснюють торговельну діяльність.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивачем було правомірно здійснено продаж основних засобів, які обліковуються на балансі підприємства, а саме 6 (шести) автомобілів, за готівкові кошти через касу підприємства в установленому порядку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, ухвалив оскаржуване рішення, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Федорова Г.Г.
Цвіркун Ю.І.
Повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2010 року