Постанова
Іменем України
02 березня 2010 року Справа № 2-11/5522-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Антонової І.В.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою");
відповідача: не з'явився (закрите акціонерне товариство "Ілвіа");
відповідача: не з'явився (виконавчий комітет Ялтинської міської ради);
відповідача: не з'явився (Фонд комунального майна Ялтинської міської ради);
розглянувши апеляційні скарги Фонду комунального майна Ялтинської міської Ради та комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 24 грудня 2009 року у справі № 2-11/5522-2009
за позовом комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" (пров. Дарсанівський, 5,Ялта,98609)
до закритого акціонерного товариства "Ілвіа" (вул. Дражинського, 31-Г,Ялта,98600)
треті особи 1) виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)
2) Фонду комунального майна Ялтинської міської Ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600);
про усунення перешкод в користуванні шляхом виселення;
за зустрічним позовом про визнання недійсним рішення та наказів
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року у справі № 2-11/5522-2009 у задоволенні позову комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»до закритого акціонерного товариства «Ілвіа»про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення відмовлено.
Зустрічний позов закритого акціонерного товариства «Ілвіа»до комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою», виконавчого комітету Ялтинської міської ради та Фонду комунального майна Ялтинської міської ради про визнання недійсним рішення та наказів задоволено.
Визнано недійсним рішення виконавського комітету Ялтинської міської ради від 25 квітня 2008 року за № 893 «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської Ради «Комбінат благоустрою».
Визнано недійсним наказ № 44-П від 12 травня 2008 року Фонду комунального майна Ялтинської міської ради «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою».
Визнано недійсним наказ № 56/кб від 26 травня 2008 року комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою», «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою».
Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції зазначив, що комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»не було зазначено в чому саме полягають перешкоди власникові в реалізації ним своїх повноважень щодо спірного майна. Також, не надано жодних доказів на підтвердження того, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
Задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції, з посиланням на статтю 335 Цивільного кодексу України, зазначив, що до повноважень органів місцевого самоврядування не відносяться прийняття рішень щодо розпорядження безхазяйним майном.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради та комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 335 Цивільного кодексу України, статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та статей 60 та 84 Господарського процесуального кодексу України, а тому воно підлягає скасуванню.
10 лютого 2010 року до Севастопольського апеляційного господарського суду від комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»надійшла заява, в якій просить розглянути справу за відсутності їх представника за наявними в матеріалах справи документами.
Розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Антонову І.В.
В судове засідання, призначене на 02 березня 2010 року, сторони по справі явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, наявні у справі докази є достатніми для встановлення обставин справи, визнала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників сторін.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2008 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради прийнято рішення № 893 «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської Ради «Комбінат благоустрою»(а.с. 44)
Відповідно до пункту 1 зазначено рішення № 893 вирішено комунальному підприємству Ялтинської міської Ради «Комбінат благоустрою»провести оцінку та зарахувати на баланс підприємства на праві повного господарського ведення у поповнення уставного капіталу споруди: літера Д, площею 21,3 кв.м, літера Ц площею 12,3 кв.м, літера Ю площею 12,0 кв.м, літера Я площею 8,8 кв.м, а також басейн № 146, що знаходяться на Масандрівському пляжі, розташованому за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 31 «г».
На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25 квітня 2008 року № 893, 12 травня 2008 року Фондом комунального майна Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим прийнято наказ № 44-П «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»(а.с. 43);
26 травня 2008 року, на підставі зазначеного рішення № 893, комунальним підприємство Ялтинської міської Ради «Комбінат благоустрою»прийнято наказ № 56/кб від «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»(а.с. 42).
Позивачем по первісному позову заявлені вимоги щодо усунення перешкод у користуванні комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»а шляхом виселення закритого акціонерного товариства «Ілвіа»із споруд: літера Д - пл. 21,3 кв.м, літера Ц площею 12,3 кв.м, літера Ю площею 12,0 кв.м, літера Я площею 8,8 кв.м, а також басейн № 146, що знаходяться на Масандрівському пляжі, розташованому за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 31 «г».
Позов мотивовано тим, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).
Тобто, позивачем заявлений негаторний позов, характерною ознакою якого є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Нормами статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом не було зазначено в чому саме полягають перешкоди власникові в реалізації ним своїх повноважень щодо зазначеного майна, та не надано жодних доказів що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»покладений на нього процесуальним законом обов'язок щодо доказування своїх доводів не виконало, а тому у суду не має підстав для задоволення необґрунтованих позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2009 року між Ялтинською міською радою (далі -Орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Ілвіа»(далі -Орендар) укладено договір оренди (далі -Договір) (а.с. 66-69).
Відповідно до умов зазначеного договору закрите акціонерне товариство «Ілвіа»є орендарем Масандрівського пляжу, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 31 «г», на якому розташовані: споруди: літера Д - пл. 21,3 кв.м, літера Ц площею 12,3 кв.м, літера Ю площею 12,0 кв.м, літера Я площею 8,8 кв.м, а також басейн № 146.
Оспорюючи прийняте рішення позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Ялтинською міською радою порушений порядок взяття на облік спірного майна, а також відсутні правові підстави для передачі спірного майна в комунальну власність.
Відповідно частини 1 статті 327 Цивільного кодексу України в комунальній власності знаходиться майно, зокрема грошові кошти, що належать територіальній громаді.
Підстави придбання права власності встановлені главою 24 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
В матеріалах справи є свідоцтво про право власності № 641 від 07 лютого 2001року, яке видане виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, на підставі рішення 18-ї сесії 21-го скликання Ялтинської міської ради від 29 жовтня 1992 року, котре засвідчує, що Масандрівський пляж, розташований у місті Ялта, належить Ялтинській міській раді на праві комунальної власності (а.с. 65).
Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, з вказаного свідоцтва не вбачається, що споруди: літера Д - пл. 21,3 кв.м, літера Ц площею 12,3 кв.м, літера Ю площею 12,0 кв.м, літера Я площею 8,8 кв.м, а також басейн № 146, що знаходяться на Масандрівському пляжі, розташованому за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 31 «г»є комунальною власністю територіальної громади міста Ялта.
Як встановлено судом першої інстанції, під час розгляду справи, виконавчий комітет Ялтинської міської ради вищезгаданого майна не набував та не створював його.
Таким чином, власника цього майна не було встановлено, а тому в силу положень статті 335 Цивільного кодексу України придбання права власності на дане майно повинно було здійснюватися за правилами безхазяйної речі.
Пунктом 2 статті 335 Цивільного кодексу України встановлено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що Ялтинською міською радою були виконанні умови порядку, які встановлені нормами статті 335 Цивільного кодексу України.
Також, згідно з статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України.
Відповідно до норм статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування і Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;
2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;
3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;
4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Отже, органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо прийняття рішень про розпорядження безхазяйним майном.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25 квітня 2008 року № 893 «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою».
Позовні вимоги про визнання недійсними наказу № 44-П від 12 травня 2008 року Фонду комунального майна Ялтинської міської ради «Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г». в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» та наказу № 56/кб від 26 травня 2008 року комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»«Про зарахування об'єктів, розташованих по вул. Дражинського, 31 «г»в місті Ялта на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»також підлягають задоволенню, оскільки вони прийняті на виконання і на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25 квітня 2008 року № 893, яке прийнято неправомірно, а тому зазначені накази також підлягають визнанню недійсними.
Висновки апелянтів про те, що судом першої інстанції порушено норми статті 60 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Предметом первісного та зустрічного позову є рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 25 квітня 2008 року № 893, на підставі котрого позивач за первісним позовом просить усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: споруди: літера Д - пл. 21,3 кв.м, літера Ц площею 12,3 кв.м, літера Ю площею 12,0 кв.м, літера Я площею 8,8 кв.м, а також басейн № 146, що знаходяться на Масандрівському пляжі, розташованому за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 31 «г», а позивач за зустрічним позов оскаржує зазначене рішення у зв'язку з неправомірністю його прийняття.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно об'єднав первісний та зустрічний позов в одне провадження, оскільки вони взаємопов'язані між собою.
Висновки Фонду комунального майна Ялтинської міської ради та комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою», які викладенні в апеляційних скаргах про те, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з неправильним застосуванням норм статті 335 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення по справі прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги Фонду комунального майна Ялтинської міської ради та комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою», які викладені в апеляційних скаргах, не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Ялтинської міської ради залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року у справі № 2-11/5522-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді І.В. Антонова
О.А.Латинін