Справа №461/4263/23
провадження №2/461/1864/23
03 серпня 2023 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Кротової О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Ігнат Т.І.,
представника позивача Ставрук Н.З.,
представника відповідача Лазорка І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оперуповноважений відділу кримінальної поліції Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Роман Сергій Олегович про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого представник - адвокат Ставрук Н.З., 29.05.2023 звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області) на користь позивача відшкодування майнової шкоди в розмірі 350 536,06 грн та 20 000 грн моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.08.2020 о 16:20 год у м.Стрий Львівської області, на перехресті вулиць Шашкевича-Заньковецької, мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та оперативного службового автомобіля марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . За фактом зазначеної ДТП, постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.11.2020 (справа №456/3503/20), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Львівського апеляційного суду від 23.09.2021 зазначену вище постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.11.2020 залишено без змін. Таким чином, внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, відбулась ДТП, внаслідок якої транспортний засіб марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , який належить позивачу ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження, відповідно останньому завдано матеріальної та моральної шкоди. Щодо відшкодування матеріальної шкоди, із покликанням на ст. ст. 22, 1166, 1172, 1188 ЦК України, зазначає таке. ОСОБА_3 станом на 27.08.2020 займав посаду поліцейського СРПП №4 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, а відтак перебував у трудових відносинах з відповідачем - ГУНП у Львівській області. Окрім цього, станом на момент настання ДТП, він керував оперативним службовим автомобілем марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , та виконував трудові обов'язки, а тому ГУНП у Львівській області зобов'язане відшкодувати майнову шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу позивача, внаслідок дій поліцейського Романа С.О. На момент настання ДТП, відповідальність власника транспортного засобу марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс», поліс серія ЕР №200644311. Згідно ремонтної калькуляції №1513/21 СВ від 01.11.2021, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , без вирахуванням зношення запчастин, становить 480 536,06 грн, вартість відновлюваного ремонту з вирахуванням зношення запчастин - 184 605, 22 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту з врахуванням зношення запчастин (184 605,22 грн) є більшою за страхову суму (130 000 грн), ПрАТ «Європейський страховий альянс» було виплачено страхове відшкодування в розмірі страхової суми - 130 000 грн. Вважає, що решта суми шкоди, заподіяної позивачу, у розмірі 350 536,06 грн, а саме різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у відповідності до ст. 1194 ЦК України, слід стягнути із відповідача ГУНП у Львівській області. Окрім цього, вказує, що зазначеними вище діями поліцейським Романом С.О. також завдано позивачу моральну шкоду, яку він оцінює у 20 000 грн. Так, ОСОБА_3 заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, навпаки він звинувачував водія ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило ДТП. Стрийське районне управління поліції ГУНП у Львівській області зайняло позицію захисту свого працівника, приховавши важливі докази у справі - відео з реєстратора, яким був обладнаний службовий автомобіль. Ці обставини призвели до того, що було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та останній змушений був збирати докази та здійснювати свій захист. Приховування відповідачем доказів призвело до затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема від моменту ДТП (27.08.2020) і до визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення (23.09.2021) минуло понад один рік. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 весь цей час не міг отримати страхове відшкодування та відремонтувати пошкоджений транспортний засіб, відповідно не міг ним користуватись, що його пригнічувало. Отже, моральна шкода, завдана позивачу, полягає у непомірному стресі від пошкодження транспортного засобу та непомірному стресі від неможливості відремонтувати транспортний засіб. Вважає, що заявлений ним розмір моральної шкоди справедливо відповідає змінам у його житті та зусиллям, які він змушений був спрямувати для спроби відновлення попереднього стану. Окрім цього, у позовній заяві стороною позивача заявлено про наявність витрат на професійну правничу допомогу адвоката, попередній розрахунок яких становить 20 000 грн за підготовку та подання позову та 1 000 грн за одне судове засідання.
Ухвалою від 31.05.2023 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 05.06.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника відповідача ГУНП у Львівській області Лазорка І.І. 19.06.2023 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке. З постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.11.2020 вбачається, що ОСОБА_3 27.08.2020 о 16:20 год, наближаючись до перехрестя вул.Шашкевича-Заньковецької у м.Стрий Львівської області, рухаючись по вул.Шашкевича, керуючи оперативним службовим автомобілем марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, виконуючи невідкладне службове завдання, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, на надав дорогу автомобілю марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який наближався до даного перехрестя по головній дорозі, при цьому не переконався у забезпеченні безпеки дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень, своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 3.1, 16.11 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника (ГУНП у Львівській області) транспортного засобу марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс», вказаною страховою компанією було сплачено позивачу ОСОБА_1 в грудні 2021 року страхове відшкодування в повному обсязі у розмірі 130 000 грн. Вважає, що ремонтна калькуляція №1513/21, якою позивач обґрунтовує позовні вимоги, є неналежним доказом, оскільки: з вказаної ремонтної калькуляції неможливо встановити чи дані пошкодження автомобіля та вартість ремонту автомобіля марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , відносяться до даного страхового випадку чи ні; у ремонтній калькуляції від 01.11.2021 відсутні ідентифікаційні ознаки (персональні дані, номер дослідження) та підписи оцінювача та чи особа, яка складала калькуляцію є суб'єктом оціночної діяльності, які б підтверджували дійсність, відповідність та правдивість фактів, наведених в цій ремонтній калькуляції; з даної калькуляції неможливо встановити чи для участі у проведенні огляду не залучався відповідач, що викликає сумніви в об'єктивності визначеного розміру збитків; ціни, відповідно до яких проводилися розрахунки в калькуляції, використовувались станом на вересень-жовтень 2021, а не на дату ДТП, яка мала місце 27.08.2020. Зазначає, що автотоварознавча експертиза автомобіля марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , для встановлення матеріального збитку, завданого позивачу не проводилась, а тому позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами. Також представник відповідача навів свої заперечення щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди та зазначив, що оскільки саме на позивача покладається обов'язок довести завдання моральної шкоди, а така не доведена належними та допустимим доказами, відтак дана вимога не підлягає задоволенню. Окрім цього, вказав, що не обґрунтована дана вимога саме до відповідача ГУНП у Львівській області, оскільки наявність шкоди не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою.
Від представника позивача - адвоката Ставрук Н.З. 22.06.2023 надійшла відповідь на відзив, у якому остання навела доводи щодо спростування тверджень представника відповідача у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначила, що у відповідності до ст. 1172 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ГУНП у Львівській області та виконував трудові обов'язки, а тому саме відповідач у даній справі зобов'язаний відшкодувати майнову шкоду, завдану власнику автомобіля марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 . Щодо ремонтної калькуляції, яку представник відповідача вважає неналежним доказом у справі, вказала, що огляд та оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , було проведено представниками ПрАТ «Європейський страховий альянс», у якій на момент ДТП був застрахований автомобіль марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 . Саме у відповідь на запит представника позивача, ПрАТ «Європейський страховий альянс» були надані документи по страховій справі за фактом вказаної ДТП №1513/20/20/ЦВ04/02/0, з яких чітко вбачається, що пошкодження та вартість ремонту транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , відноситься до даного страхового випадку.
Ухвалою суду від 22.06.2023 залучено ОСОБА_3 , який з 15.08.2018 по 25.01.2021 перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області, до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Окрім цього, постановлено витребувати у ПрАТ «Європейський страховий альянс» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28) страхову справу (копії матеріалів страхової справи) №1513/20/50/ЦВ04/02/0, на підставі якої здійснювалося страхове відшкодування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 27.08.2020 за участі транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та оперативного автомобіля марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Витребувана у ПрАТ «Європейський страховий альянс» страхова справа (копії матеріалів страхової справи) №1513/20/50/ЦВ04/02/0 надійшла до суду 13.07.2023.
Представник позивача - адвокат Ставрук Н.З. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, що наведені в такому, та у відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ГУНП у Львівській області - Лазорко І.І. заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову, надав пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву.
Третя особа оперуповноважений відділу кримінальної поліції Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області Роман С.О. письмових пояснень щодо позову не надав та в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідившиматеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 27.08.2020 о 16:20 год, наближаючись до перехрестя вул.Шашкевича-Заньковецької у м.Стрий Львівської області, рухаючись по вул.Шашкевича, керуючи оперативним службовим автомобілем марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, виконуючи невідкладне службове завдання, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, на надав дорогу автомобілю марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який наближався до даного перехрестя по головній дорозі, при цьому не переконався у забезпеченні безпеки дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень, своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 3.1, 16.11 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.11.2020 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (т.1 а.с. 6-19).
Згідно із постановою Львівського апеляційного суду від 23.09.2021 постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.11.2020 залишено без змін (т.1 а.с. 20-26).
Згідно із ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Окрім цього, постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2021, ОСОБА_2 (водія автомобіля марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 ) закрито провадження у справі за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т.1 а.с.42-46).
Таким чином, не потребує доказуванню те, що ДТП 27.08.2020 відбулась із вини водія ОСОБА_3 , який керував оперативним службовим автомобілем марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 .
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 (т.1 а.с.27).
Відповідно до матеріалів страхової справи №1513/20/50/ЦВ04/02/0, наданої на ухвалу суду про витребування доказів, між ПрАТ «Європейський страховий альянс» та ГУНП у Львівській області, 18 липня 2020 року укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР - 200644311, згідно з яким цивільно-правова відповідальність власника автомобілем марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 (ГУНП у Львівський області) застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс» із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 130 000 грн. Згідно із повідомленням Страхувальника про подію з транспортним засобом, ОСОБА_3 17.09.2020 звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс», повідомивши про дану ДТП. Потерпілий (водій ОСОБА_2 ) також звернувся у вказану страхову компанію із повідомленням про подію. Страховим актом від 18.07.2020 дану ДТП визнано страховим випадком та вирішено виплатити потерпілій особі - ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 130 000 грн. Ремонтною калькуляцією №1513/21 СВ від 01.11.2021, складеною оцінювачем/аварійним комісаром ПрАТ «Європейський страховий альянс» ОСОБА_4 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , без вирахуванням зношення запчастин, становить 480 536,06 грн, вартість відновлюваного ремонту з вирахуванням зношення запчастин - 184 605, 22 грн. Згідно із платіжною інструкцією №15676 від 02.12.2021 АТ «Укрексімбанк», платіжною інструкцією №ЦО16467 від 21.12.2021 АТ «Райффайзен Банк», платіжною інструкцією № ЦО 16424 від 20.12.2021 АТ «Універсал Банк», платіжною інструкцією № ЦО 15678 від 03.12.2021 АТ «Універсал Банк» та платіжною інструкцією №15675 від 17.12.2021 АТ «Ощадбанк», на рахунок потерпілої особи ОСОБА_1 ПрАТ «Європейський страховий альянс» перераховано страхове відшкодування на загальну суму 130 000 грн (т.2 а.с. 2-242).
Згідно із висновком службового розслідування за фактом ДТП за участю службового автомобіля «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням поліцейського СРПП №4 Стрийського ВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_3 від 29.09.2020, а також листом Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 12.08.2022, адресованим адвокату Н.Ставрук, з 15.08.2018 по 25.01.2021 сержант поліції ОСОБА_3 перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області. На даний час ОСОБА_3 перебуває на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, спеціальне звання - молодший лейтенант поліції (т.1 а.с.28-34, 50-51).
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, який завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п.п. 4-7, 11, 16, 17 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Із аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».
За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК України, набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 вересня 2018 року № 534/872/16-ц. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч. ч. 3, 4 ст. 1187 ЦК України).
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками справи, станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, винуватець такої, сержант поліції ОСОБА_3 перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Відповідно до ч.2 ст.2 ЦК України самостійним учасником цивільних відносин є держава Україна.
За приписами статті 176 ЦК України юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави.
Відповідно до ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Верховний Суд в постанові від 18 серпня 2021 року у справі №591/6891/18 прийшов до висновку, що відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Такими органами у цій справі є Міністерство внутрішніх справ України (дії посадової особи якого призвели до безспірного стягнення коштів) та Державна казначейська служба України (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16).
Таким чином, особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У даній справі таким органом державної влади є ГУНП у Львівській області, відтак завдана матеріальна та/або моральна шкода має бути відшкодована саме ГУ НП у Львівській області.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.9.1 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
В силу положень ст. 29 вищезазначеного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Із врахуванням вищенаведеного, оскільки ПрАТ «Європейський страховий альянс»виплачено суму страхового відшкодування в межах суми, зазначеної в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР №200644311 від 18.07.2020, а винним у дорожньо-транспортній пригоді був поліцейський сектору реагування патрульної поліції №4 Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області Роман С.О., відтак з відповідача ГУНП у Львівській області на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Щодо суми, яка підлягає стягненню із відповідача в користь позивача, слід зазначити таке.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 350 536, 06 грн, з розрахунку: 480 536,06 грн (вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , без врахування зношення запчастин) - 130 000 грн (страхова виплата).
Заперечення представника відповідача ГУНП у Львівській області щодо недоведеності розміру майнової шкоди, неналежності та недопустимості доказів не підтвердження розміру такої, до уваги не приймаються, та повністю спростовуються матеріалами страхової справи №1513/20/50/ЦВ04/02/0.
Так, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад автомобіля), були застосовані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації, при цьому, зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодування збитків).
Суд приймає як належний доказ для визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди ремонтну калькуляцію №1513/21 СВ від 01.11.2021, складену оцінювачем/аварійним комісаром ПрАТ «Європейський страховий альянс» ОСОБА_4 , згідно з якою вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mercedes Benz ML 350», р.н. НОМЕР_1 , без вирахуванням зношення запчастин, становить 480 536,06 грн.
Покликання представника відповідача на те, що така калькуляція складена не в цінах станом на дату ДТП (27.08.2020), а 01.11.2021, суд не приймає до уваги, оскільки в ході розгляду справи сторона відповідача не була позбавлена права заявити клопотання про призначення експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту станом на 27.08.2020, однак таким правом не скористалась.
Інші доводи (заперечення) представника відповідача ГУНП у Львівській області також не узгоджуються з матеріалами справи та не підтверджені належними доказами.
Відтак, з огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що з відповідача ГУНП у Львівській області підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі заявлених позовних вимог в сумі 350 536, 06 грн.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, слід зазначити таке.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Згідно із ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з посяганням на її права та інтереси.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Твердження, що шкода спричинена не з вини відповідача, не є підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки за змістом зазначених норм матеріального права власник чи володілець джерела підвищеної небезпеки відповідає за шкоду без врахування вини, може бути звільнений від такої відповідальності лише спричинення шкоди за наслідками непоборної силі або умислу потерпілого на завдання самому собі цієї шкоди.
Таких обставин під час розгляду справи не встановлено.
Отже, покликання представника відповідача про те, що ГУНП у Львівській області не є належним суб'єктом відповідальності за завдану моральну шкоду, не заслуговують на увагу, оскільки, встановивши, що позивачу було спричинено шкоду, суд дійшов висновку, що заподіяна позивачу матеріальна та моральна шкода, підлягає відшкодуванню відповідачем ГУНП у Львівській області, як власником джерела підвищеної небезпеки, а представником вказаного органу не доведено, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) та справедливості, встановлені судом обставини, глибину та тривалість моральних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку із ДТП, характер та тривалість немайнових втрат, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього життєвого стану, зважаючи на невідворотність завданої шкоди, та приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача 5 000 грн моральної шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3 555,36 грн, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оперуповноважений відділу кримінальної поліції Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Роман Сергій Олегович про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково.
Стягнути із Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди в розмірі 350 536 грн 06 коп та 5 000 грн моральної шкоди, а всього 355 536 (триста п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн 06 коп.
Стягнути із Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 3 555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 36 коп судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.08.2023
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108833, м.Львів, вул.Ген.Григоренка, 3.
Третя особа: оперуповноважений відділу кримінальної поліції Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Роман Сергій Олегович, службова адреса: Львівська область, м.Стрий, вул. Тараса Шевченка, 46.
Суддя О.Б. Кротова