Постанова
Іменем України
01 березня 2010 року Справа № 2-27/4257.2-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Державне підприємство управління рудникової геології промислових геологорозвідувальніх робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія";
відповідач, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;
представник третьої особи, не з'явився, Проектна фірма "Керчпроект";
представник третьої особи, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";
представник третьої особи, не з'явився, Керченська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 18 листопада 2009 року у справі № 2-27/4257.2-2009
за позовом Державного підприємства управління рудникової геології промислових геологорозвідувальніх робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" (Феодосийское шоссе, 32, місто Керч,98309)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 98309)
3-ті особи 1) проектна фірма "Керчпроект" (вул. Горького, 3-б, місто Керч, 98300)
2) Кримське республіканське підприємство "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Ген. Петрова, 37, місто Керч,98300)
3) Керченська міська рада (вул. Кірова, 17,місто Керч, 98300)
за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 у справі 2-20/1771-2007 про стягнення 12740,20 грн. та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач - Державне підприємство управління рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_2 про стягнення 12740,20 грн. збитків. Крім того, позивач просив визнати відповідача фактичним землекористувачем ділянки площею 0,16 га та зобов'язати його з дня вступу судового рішення в закону силу щомісячно сплачувати податок на землю. Також просив зобов'язати відповідача одразу ж після набранням рішення законної сили знести самовільно збудовані прибудови, які зазначені на ген. плані літерами Г,Д,Е,Ж,З; прибрати територію від будматеріалів в районі вигрібної ями та лабораторії; встановити межову границю на відстані одного метру від будинків, позначених на ген плані літерами А і Б в сторону вигрібної ями та лабораторії і межову границю між будинками, позначеними на ген. плані літерою А і №12 -посередині між цими будинками. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті держмита і витрати на інформаційне-технічне забезпечення.
Рішенням господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року у справі №2-20/1771-2007 було задоволено частково позов Державного підприємства управління рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2. Судом стягнуто з відповідача на користь позивача 10129,31 грн. збитків, а також 187,00 грн. витрат по держмиту, 118,00 витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, а також зобов'язано знести самовільно збудовані прибудови у місті Керч, вул. Феодосійське шосе 32, позначені на генеральному плані літерами Г, Д, Е, Ж. З та убрати територію від будівельних матеріалів в районі вигрібної ями та лабораторії ДП "Укрчорметгеологія".
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року рішення господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року у справі № 2-20/1771-2007 було скасовано та постановлено нове рішення про відмову у позові.
Постановою Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2007 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року по справі № 2-20/1771-2007 було скасовано, а рішення господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 10 січня 2008 року було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2007 у справі № 2-20/1771-2007.
Раніше відповідач вже звертався до господарського суду АР Крим із заявою про перегляд рішення від 13 березня 2007 року у справі № 2-20/1771-2007 за нововиявленими обставинами, у якій ставив питання про скасування рішення у справі.
Заява мотивована посиланням на те, що генеральний план, який позивач надав суду, не затверджений, державний акт на право користування земельною ділянкою у позивача відсутній. Згідно даних технічного паспорту будівлі, позначені на генеральному плані літерами Г,Д,Е,Ж,З, фактично належать позивачеві та не є самовільно збудованими.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13 червня 2008 року у справі № 2-12/2983.1-2008 у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року у справі № 2-20/1771-2007 було відмовлено. Рішення господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року у справі № 2-20/1771-2007 було залишено без змін.
При цьому, місцевий господарський суд, посилаючись на статтю 112 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що обставини, якими заявник обґрунтовує його вимоги, не мають ознак нововиявленості.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а ухвала господарського суду АР Крим від 13 червня 2008 року по справі № 2-12/2983.1-2008 була залишена без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05 листопада 2008 року касаційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2008 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 12 лютого 2009 року у порушенні касаційного провадження по перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05 листопада 2008 року було відмовлено.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 червня 2009 року по справі №2-12/2983.1-2008 у задоволенні заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду було відмовлено.
До господарського суду АР Крим 20 липня 2009 року від відповідача надходила заява про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 13 червня 2008 року у справі № 2-20/1771-2007 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 21 липня 2009 року по справі № 2-12/2983.1-2008 вказану заяву було повернуто на підставі абзацу 5 частини 3 статті 113 Господарського процесуального кодексу України.
До господарського суду АР Крим від відповідача знов надійшла заява про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року у справі № 2-20/1771-2007 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 18 листопада 2009 року відповідачу було відмовлено в задоволенні заяви.
Не погодившись з ухвалою господарського суду АР Крим від 18 листопада 2009 та з рішенням господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу та рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що у позивача відсутній проект відводу земельної ділянки та державний акт на право користування землею.
24 лютого 2010 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому ОСОБА_2 наполягає на задоволенні своїх вимог, викладених в апеляційній скарзі. При цьому права позивача не будуть порушені, їхні уточнені вимоги, згідно позову, розглядаються у Керченському міському суді на підставі Господарського процесуального кодексу України по справі № 2-2392/2009 від 30 квітня 2009 року, № 2-3320/2009 від 05 червня 2009 року.
Також, 24 лютого 2010 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду позивач надіслав відзив на доповнення до апеляційної скарги, в якому він просить ухвалу господарського суду АР Крим від 18 листопада 2009 та рішення господарського суду АР Крим від 13 березня 2007 року залишити без змін, апеляційну скаргу та доповнення до неї залишити без задоволення.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2010 року розгляд справи був відкладений на 01 березня 2010 року.
У судове засідання 01 березня 2010 року сторони не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 24 лютого 2010 року.
У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача, сповіщених належним чином, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини справи.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Згідно пункту 1.1 роз'яснень президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 04-5/563 від 21 травня 2002 року з наступними змінами і доповненнями, судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Відповідно до пункту 1.3. зазначених роз'яснень, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Крім того, у відповідності до пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 1981 року "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" визначено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом процесуального закону.
Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Судова колегія встановила, що у ході перевірки прокуратурою міста Керчі було виявлене наступне: під час виконання рішення суду в ОДВС міста Керчі з боку Державного підприємства управління рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" були надані документи, необхідні для виконання дій, а також генеральний план підприємства по Феодосійському шосе 32 з відображенням на ньому споруд літерами Г,Д,Е,Ж,З. В ході вивчення наданого генерального плану, у державного виконавця ОДВС було викликано сумнів про досконалість інформації, яка відображена в генеральному плані, щодо споруд під літерами Г,Д,Е,Ж,З, а також території їх місцезнаходження. З метою перевірки достовірності свідчень, які відображені в генеральному плані, з боку ОДВС міста Керчі був спрямований запит в БТІ міста Керчі. Після вивчення наданих документів БТІ міста Керчі, а саме: схематичного плану вул. Феодосійське шосе 32 було встановлено, що під літерами Г,Д,Е,Ж,З відображені адміністративні споруди Державного підприємства управління рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія", які ніякого відношення до споруд та тимчасових споруд, які належать СПД ОСОБА_2 відносин не мають.
За даним фактом спеціалістами НИЭКЦ ГУ МВД України проведено почеркознавське дослідження, у ході якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у заяві на ім'я директора Державного підприємства управління рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" від 24 травня 2006 року № 349, а також в акті обміру території ДП "Укрчорметгеологія", яку займає СПД ОСОБА_2 від 25 травня 2006 року виконана не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Судова колегія, вивчивши матеріали справи, вважає, що є підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, але в той же час і для припинення провадження по справі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, що також підтверджується матеріалами справи, вказані споруди ОСОБА_2 придбав як фізична особа і на той момент він не був підприємцем. На цей факт також вказує і те, що в даний час справа за участю тих же сторін і тим же предметом спору знаходиться в Керченському міському суді.
У зв'язку з викладеним, ухвала та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 80 частини 1 пункту 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу від 18 листопада 2009 року та рішення суду від 13 липня 2007 року скасувати, провадження по справі № 2-27/4257.2-2009 припинити на підставі статті 80 частини 1 пункт 1 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 67, 101, 104 (частина 1 пункти 1, 4) 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2009 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2007 року скасувати.
Провадження по справі № 2-27/4257.2-2009 припинити.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар