Постанова
Іменем України
01 березня 2010 року Справа № 2-21/9179-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №240210 152 від 24.02.10 (фізична особа - підприємець ОСОБА_3);
відповідача: Левіцький Р.О., довіреність № 03/531 від 26.02.10 (територіальне відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим);
третьої особи: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Контакт");
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 24 листопада 2009 року у справі № 2-21/9179-2008
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,99003)
до територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим (пр. Кірова, 13,Сімферополь,95005)
третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Контакт" (вул. Декабристів/бул.Франка, 12/23,Сімферополь,95000)
про визнання незаконним та скасування рішення
14 квітня 2008 року фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до територіального відділення Антимонопо льного комітету України в Автономній Республіці Крим про визнання неза конним та скасування рішення № 10/02-13/10 від 28 лютого 2008 року у справі № 34/07-26/46.
Позов мотивований тим, що фізична особа -підприємець ОСОБА_3 не отримувала від територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим повідомлення про розгляд справи № 34/07-26/46 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за якою відповідачем було прийняте рішення № 10/02-13/10 від 28 лютого 2008 року, з яким позивач не згодна у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2008 року було відмовлено у прийн ятті позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального ко дексу України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2008 року, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 листопада 2008 року, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2008 року було скасовано, справа направлена на розгляд до господарського суду.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2008 року позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 Сергії вни був прийнятий до провадження.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2009 року провадження у справі було зупинено до розгляду господарським судом міста Севастополя справи № 5020-12/063-737-4/255 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до територіального відділення Антимонопо льного комітету України в Автономній Республіці Крим про визнання рішення неза конним таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21 травня 2009 року провадження у справі № 5020-12/063-737-4/255-7/169 було закрито.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року у справі № 2-21/9179-2008 провадження у справі було поновлено.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-Контакт».
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2009 року у справі № 2-21/9179-2008 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивач не обґрунтував та не надав докази на підтвердження того, яким чином спірне рішення порушує права чи законні інтереси саме фізичної особи -підприємця ОСОБА_3. Крім того, позивач не надав документів, які підтверджують реєстрацію юридичної особи -„Рекламне агентство „Крим Контакт”, а також суд вважає не доведеним пріоритет позивача на користування зазначеним словосполученням для позначення своєї продукції.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, у рішенні господарського суду зазначено про незаконне використання позначення „КРИМ КОНТАКТ”, проте, не вказано, якими нормами права регулюється використання „позначення” та чим передбачений захист „позначення”.
Крім того, позивач вказує, що має право попереднього користувача, тому фізична особа -підприємець ОСОБА_3 використовує словосполучення „КРИМ КОНТАКТ” на законних підставах.
Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
У судове засідання 25 січня 2010 року представники сторін та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
До Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.
Судова колегія задовольнила клопотання та відклала розгляд справи на 22 лютого 2010 року.
У судове засідання 22 лютого 2010 року представники сторін та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
До Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.
Судова колегія задовольнила клопотання та відклала розгляд справи на 01 березня 2010 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 березня 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Антонову І.В.
У судовому засіданні 01 березня 2010 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, пояснив, що позивач - підприємець та власник приватного підприємства „Крим Контакт”, яке зареєстроване та здійсняє свою діяльність у місті Севастополі, на відміну від третьої особи, яка зареєстрована у місті Сімферополі. Крім того, вважає, що докази недобросовісної конкуренції відсутні.
Представник відповідача заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вважає рішення територіального відділення Антимонопо льного комітету України в Автономній Республіці Крим про порушення вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції прийнятим на підставі фактичних матеріалів.
Представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав письмові пояснення, де зазначив, що неправомірне використання знака для товарів та послуг позивачем є порушенням виключних прав власника торговельної марки. Словесне позначення „КРИМ КОНТАКТ” з рекламного аркуша позивача є настільки схожим, що його можна сплутати із зареєстрованим словесним позначенням, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Крим-Контакт”, що зазначено також у висновку фахівця - патентного повіреного Самусевич Л.В. Факт роботи на одному ринку підтверджено рекламними пропозиціями фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. Посилання заявника апеляційної скарги на порушення статті 500 Цивільного кодексу України є некоректним. Більш детальніше доводи викладені в поясненнях до апеляційної скарги.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 10/02-13/10 від 28 лютого 2008 року дії приватного підприємства «Крим-Контакт»та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 з використання при діловому адмініструванні, зокрема, в рекламній сфері, ви значення «КРИМ КОНТАКТ»без дозволу виробничо-комерційної фірми «Кримконт», що може привести до змішання з діяльністю виробничо-комерційної фірми «Кримконт», яка має пріоритет на його використання, визнані порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання. Також, пунктом 2 зазначеного рішення відповідно до абзацу 2 статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»накладено на приватне підприємство «Крим-Контакт»штраф в розмірі 6800,00 грн.
Справа № 34/07-26/46 була порушена адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим на підставі звернення виробничо-комерційної фірми «Кримконт»від 23 травня 2007 року про недобросовісну конкуренцію з боку фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3 та рекламного агентства «Крим-Контакт» в частині використання комбінованого знаку для товарів та послуг «КРИМ КОНТАКТ».
На підтвердження цього порушення надані докуме нти, зразки та фотоматеріали із зображенням комбінованого знаку для това рів та послуг «КРИМ КОНТАКТ», що використовує в господарській діяльності виробничо-комерційна фірма «Кримконт», та без дозволу використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3
Спірне рішення від 28 лютого 2008 року мотивоване тим, що в своїй діяльності пози вач, яким також було 27 червня 2006 року зареєстроване приватне підприємство „Крим-Контакт”, використовує позначення «КРИМ КОНТАКТ», що приводить до змішання з ді яльністю іншого суб'єкта господарювання, а саме виробничо-комерційної фірми «Кримконт», наведене підтверджується висновком фахівця від 22 червня 2006 року. Також, зазначене словосполучення використовується виробничо-комерційною фірмою «Кримконт»з 1999 року та 16 січня 2006 року воно було зареєстроване як знак для товарів та послуг зі словосполученням «КРИМ КОНТАКТ», що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 58465.
Листом від 07 лютого 2006 року на адресу відповідача позивач повідомив, що приватне підприємство «Крим Контакт»є зареєстрованим рекламним агентством, кері вником якого є ОСОБА_3, яке використовує свій фірмовий стиль та свій логотип.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2006 року виробничо-комерційній фірмі ”Кримконт” видано свідоцтво України № 58465 на знак для товарів та послуг за Міжнародною класифікацією товарів та послуг 16, 35 класів (у тому числі реклама, керування справами, ділове адміністрування, канцелярські роботи), словесним позначенням, яке входить до складу комбінованого знака, є словосполучення „КРИМ КОНТАКТ”. Дата подання заявки 06 травня 2004 року.
12 вересня 2008 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим була проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Контакт", яке є правонаступником виробничо-комерційної фірми ”Кримконт”.
10 грудня 2008 року була проведена зміна власника свідоцтва на знак для товарів та послуг з виробничо-комерційної фірми ”Кримконт” на товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Контакт", відповідно до витягу з Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів та послуг.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2008 року у справі № 2-31/4618-2008 за позовом приватного підприємства «Крим-Контакт»до територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконним та скасування рішення та за зустрічним позовом територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим до приватного підприємства «Крим - Контакт»про стягнення 9996,00 грн., був частково задоволений первісний позов, скасоване рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим № 10/02-13/10 від 28 лютого 2008 року в частині визнання дій приватного підприємства „Крим-Контакт” з використання при діловому адмініструванні, зокрема, в рекламній сфері, визначення «КРИМ КОНТАКТ»без дозволу виробничо-комерційної фірми «Кримконт», що може привести до змішання з діяльністю виробничо-комерційної фірми «Кримконт», яка має пріоритет на його використання, та в частині накладення штрафу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо часткової обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як зазначено в статті 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статі 159 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування.
Проте, на відміну від торговельних марок, комерційне (фірмове) найменування - це позначення, що відноситься до розрівняних знаків та відрізняють певне підприємство від інших.
Статті 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, до якої Україна приєдналась 25 грудня 1991 року, встановлено, що об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.
За статтею 8 цієї Конвенції фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
Відповідно до частини 2 статті 159 Господарського кодексу України відомості про комерційне найменування суб'єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.
Частиною 3 статті 159 Господарського кодексу України передбачено, що правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
Як було раніше встановлено судовим рішенням, позивачем 27 червня 2006 року у місті Севастополі було зареєстровано приватне підприємство „Крим-Контакт”.
Тому висновок господарського суду про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, на підставі того, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 не зареєструвала у встановленому порядку рекламне агентство „Крим Контакт” є помилковим.
12 вересня 2008 року у місті Сімферополі була проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Контакт", яке є правонаступником виробничо-комерційної фірми ”Кримконт”.
Таким чином, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі існують належним чином зареєстровані підприємства з комерційним (фірмовим) найменуванням «КРИМ КОНТАКТ»- приватне підприємство „Крим-Контакт” та товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Контакт".
Пунктом 1 частини 3 статті 6 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” № 3689-XII від 15 грудня 1993 року встановлено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що товарний знак, який є тотожним або схожим до ступеня змішування з фірмовим найменуванням іншої юридичної особи, є неохороноспроможним (пункт 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну марку) (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" № 01-8/847 від 17 квітня 2006 року).
Статтею 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності встановлено, актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" № 236/96-ВР від 07 червня 1996 року недобросовісною конкуренцією є будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Згідно із статтею 4 зазначеного Закону, неправомірним є використання без дозволу уповноваженої особи, зокрема, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на його використання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює свою рекламну діяльність з 2003 року. Візитні картки співробітників, ділові листи, реклама, яка розташовувалась на тролейбусах „Севтролейбус” та рекламні щити у виділених місцях міста Севастополя підтверджують здійснення позивачем, у тому числі, як власником приватного підприємства „Крим-Контакт”, своєї діяльності на території міста Севастополя, на відміну від третьої особи яка здійснює у місті Сімферополі свою господарську діяльність. ( а.с. 121-122 т.1, 76-79, т.2).
Проте, у матеріалах справи відсутні, та третьої особою не були надані суду докази використання словосполучення «КРИМ КОНТАКТ» третьою особою з 1999 року.
В Законі України „Про захист від недобросовісної конкуренції” поняття „пріоритет” використовується в розумінні переважного права на користування результатами правомірної конкуренції та чесної підприємницької діяльності (пункт 24 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2008 року № 04-5/247).
Отже, наведене свідчить про те, що позивач використовує словосполучення „КРИМ КОНТАКТ” як фірмове (комерційне) найменування, суб'єкти господарювання розмежовані територіально, слід, факт існування недобросовісної конкуренції відсутній.
Згідно пункту 14 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2008 року № 04-5/247 ”Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства”, в редакції рекомендацій №04-06/82 від 1 липня 2009 року, у розгляді справ зі спорів, зокрема, пов'язаних із захистом господарюючих суб'єктів від недобросовісної конкуренції, достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція або можливості настання наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання.
Таким чином, відповідачем не доведено те, що дії фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 не відповідають нормам Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції" та нормам, які закріплені у Паризькій конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року.
За таких обставин, відповідач та суд першої інстанції не обґрунтовано дійшли висновку про незаконне використання позивачем елемента торговельної марки з метою введення споживачів в оману, тому що позивач є також власником введеного до реєстру комерційного найменування приватного підприємства ”Крим Контакт”, та відсутні докази про вчинення позивачем дії які можливо кваліфікувати як недобросовісна конкуренція.
Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" № 01-8/675 від 14 серпня 2007 року вказано, що статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Господарським кодексом України в статті 20 також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.
В даному випадку позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 28 лютого 2008 року за № 10/02-13/10. Зазначений спосіб захисту порушеного права передбачений Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до пункту 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III від 11 січня 2001 року підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи та які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Судової колегією встановлено, що позивачем дотримано строк оскарження рішення, передбачений законом.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»№ 3659-XII від 26 листопада 1993 року, Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13 квітня 2007 року № 01-8/229 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»зазначено, що відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Отже, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, яка звернулась з позовом до господарського суду 14 квітня 2008року, не пропущений строк для оскарження рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 28 лютого 2008 року № 10/02-13/10, встановлений статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до частини 5 статті 16 закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” № 3689-XII від 15 грудня 1993 року, свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Судова колегія також вважає необхідним роз'яснити третій особі, якщо вона вважає, що існує порушення права як власника торговельної марки, то особа не позбавлена права захисти свої інтереси у судовому порядку.
Враховуючи, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2008 року у справі № 2-31/4618-2008 було частково скасовано оскаржене рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим, судова колегія постановляє нове рішення, яким частково задовольняє вимоги позивача в частині скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим № 10/02-13/10 від 28 лютого 2008 року в частині визнання дій фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
В іншій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню відповідно пункту 2 частині 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в частині скасування рішення відповідача відносно приватного підприємства „Крим-Контакт” (власник ОСОБА_3) було вирішено господарським судом.
Керуючись пунктом 2 частині 1 статті 80, статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2009 року у справі № 2-21/9179-2008 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим № 10/02-13/10 від 28 лютого 2008 року в частині визнання дій фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з використання при діловому адмініструванні, зокрема, в рекламній сфері, визначення «КРИМ КОНТАКТ»без дозволу виробничо-комерційної фірми «Кримконт», що може привести до змішання з діяльністю виробничо-комерційної фірми «Кримконт», яка має пріоритет на його використання, порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання.
В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді І.В. Антонова
М.І. Ткаченко