Справа № 308/8706/23
2/308/1517/23
31 травня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», третя особа на стороні відповідача : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», третя особа на стороні відповідача : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
У позовній заяві представник позивача вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як споживач фінансових послуг, посилаючись на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 643/2870/18.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 643/2870/18 зазначено, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред'явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи, що позовна вимога позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, а не фінансових послуг, положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягає застосуванню, а тому посилання представника позивача на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, є безпідставними. Оспорюваний позивачем виконавчий напис вчинений на виконання договору кредиту, який не є споживчим договором в розумінні п. 7 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Предметом позовних вимог у даній справі є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса про стягнення із позивача заборгованості за кредитним договором, а не сам кредитний договір чи його складові частини, на який би поширювалися норми спеціального закону.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Виходячи зі змісту позовної заяви, вбачається, що спір між сторонами виник саме на підставі відносин, які регулюються ЦК України та Законом України «Про нотаріат», а не Законом України «Про захист прав споживачів».
Крім того, Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено такого способу захисту цивільних прав як визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позивач, при зверненні до суду із даним позовом має сплатити судовий збір, та надати суду оригінал квитанції, що передбачено ЦПК України
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривня.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн., та долучити до матеріалів позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. ст.185,258,260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», третя особа на стороні відповідача : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Лемак О.В.