Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2010 р. Справа № 49/140-10
вх. № 5752/3-49
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Ніконова О.П., дор. № 06/08 від 04.01.2010 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків
до Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" , м. Харків
про стягнення 10832,14 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за отриманий природний газ згідно договору купівлі - продажу природного газу № 114ГАЗ від 31.12.2008 року у розмірі 10832,14 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.
15.07.2010 року позивач надав через канцелярію суду витяг з ЄДРПОУ на відповідача станом на 08.07.2010 року, який був залучений судом до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, через канцелярію суду супроводжувальним листом надав акт звірки, який був залучений судом до матеріалів справи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, 05.08.2010 року через канцелярію суду надавав клопотання, в якому визнав наявність заборгованості та у зв'язку з тяжким фінансовим становищем просив суд розстрочити її сплату по 3000 грн. щомісяця.
В ухвалі суду від 14.07.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
31 грудня 2008 року Відкрите акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (продавець) та ДП "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 114газ. Відповідно до п.1.1. договору, продавець (позивач) зобов'язався передати покупцю (відповідач) в 2009 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до додаткової угоди до договору купівлі-продажу газу №114газ від 31.12.2008р., підписаної сторонами 22.11.2009р., (п.3 додаткової угоди) п.12.1. договору було викладено у новій редакції, а саме в частині надання послуг газопостачання строк було продовжено до 31.12.2010 року.
Відповідно до п.4.12. договору, сторона, яка не згодна з визначеним обсягом газоспоживання, письмово заявляє про це іншій стороні в 10-денний термін від дати оформлення Акту приймання-передачі газу, проте зауважень з боку відповідача щодо наданих послуг матеріали справи не містять.
Відповідно до п.7.1. договору, оплата послуг з транспортування газу здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця за 10 календарних днів до початку місяця поставки, в обсягах не менш ніж 100% вартості планового місячного обсягу. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги з транспортування природного газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним (п.7.2. договору).
Позивач виконав свої зобов"язння за договором щодо газопостачання належним чином, а відповідач прийняв надані послуги, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом №114газ приймання-передачі природного газу від 31.01.2010р., підписаного обома сторонами та посвідченого печатками підприємств
Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу газ на загальну суму 16937,22 грн., з яких відповідач сплати суму отриманого газу лише частково, а саме у розмірі 6105,08 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 10832,14 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 10832,14 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
ГПК не містить вимог до змісту заяви про відстрочку або роз строчку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та по рядку їх виконання. Проте зі змісту коментованої статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлю ють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстро чити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок вико нання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обстави ни, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду наявність виняткових обставин що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, у зв'язку з чим підстави для надання розстрочки виконання рішення суду відсутні.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 108,32 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (адреса: 61034, м. Харків, вул. Цементна, 2, р/р 26005060013017 від. № 45 ГРУ Приватбанка, МФО 351533, код 07934846) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (адреса: 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, № 57/59, п/р 260040174173 в АСУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607, код 03359552) - 10832,14 грн. заборгованості, 108,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 10.09.2010 року.