Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" вересня 2010 р. Справа № 54/172-10
вх. № 6641/1-54
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Молочко Н.Г., дор. № 1163 від 03.03.2010 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 497,09 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з СПДФО ОСОБА_2 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1913 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, укладеним між сторонами 06.03.2007 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 497,09 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.07.2010р. та про відкладення розгляду справи від 16.08.2010 року, які було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (61128, АДРЕСА_1), повернулись до суду, з довідкою поштового відділення про неможливість вручення листа у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Відповідно до наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.09.2010р. місцем проживання ФОП ОСОБА_2 є: 61128, АДРЕСА_1.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач - ФОП ОСОБА_2, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
06 березня 2007 року між комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено договір № 1913 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.
Відповідно до договору та акту прийому-передачі від 06 березня 2007 року до договору позивач надав в користування відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) за адресою: м. Харків, вул. Блюхера,38-А строком з 06 березня 2007р. по 31 грудня 2007р. (п.1.4 Договору).
На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 01.03.2007р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 38-А на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.
Як свідчать матеріали справи, 15 травня 2007 року відповідач отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами - кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) на місці за адресою: М.Харків, вул. Блюхера, З8-А.
Згідно до умов договору № 1913 від 06.03.2007р., а саме: п.п. З.4.6., 4.1.,4.5. договору та додатку № 1 до договору № 1913 від 06.03.2007 р. відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі - 108 грн. 86 коп.. у т.ч. ПДВ 20%.
Відповідно до п.4.2. договору № 1913 від 06.03.07р. сторони визначили, що з дня укладення цього договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за цим договором (в період дії пріоритету на місце), „Користувач" щомісячно вносить плату за користування всіма місцями за договором у розмірі 25% відсотків від суми, передбаченої п.4.1 цього договору, що складає 22,68 грн. (без ПДВ) на місяць: ПДВ-20% складає 4,54 гри. загальний розмір плати (з ПДВ) 27,22 грн.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач, порушив своє зобов'язання за договором щодо оплати за місце, надане у користування, а саме, не повністю сплачував платежі, передбачені розділом 4 цього договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 461,23 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 461,23 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6.1. договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, Відповідач повинен сплатити Позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 35,86 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61128, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (адреса: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р 2600030114375 в АТ "Банк Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) - 461,23 грн. заборгованості, 35,86 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя
Повний текст судового рішення підписано 14.09.2010 року.