02 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 185/4043/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2023 року (суддя Шаповалова І.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Шевченко Олени Вікторівни Головного спеціаліста Павлоградського відділу Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення і постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Павлоградського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 Головного спеціаліста Павлоградського відділу Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення і постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач просить скасувати постанову 07 березня 2023 року ПН МДН № 004826 про накладення адміністративного стягнення та визнати протиправним та скасувати рішення № 8 від 07 березня 2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - громадянина Азербайджанської республіки Ахмедова ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач в 2021 році прибув до України та перетнув кордон на законних підставах, мав родинні зв'язки. 14 липня 2021 року уклав шлюб з ОСОБА_4 , громадянкою України, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, а позивач займався похованням дружини, у зв'язку з чим не міг завчасно з'явитися до органів міграційної служби.
Також зазначено, що фактично шлюбні стосунки з дружиною були припинені, позивач став зустрічатися з ОСОБА_5 , з якою позивач має намір створити сім'ю та виховувати спільну дитину. Таким чином, ні відповідачем ні судом першої інстанції не враховано наявність у позивача родинних зав'язків, а відповідачем при прийнятті рішення не було дотримано принципу пропорційності балансу між несприятливими наслідками для позивача та досягненням мети.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Азербайджанської республіки, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 , виданого 25.11.2021 року відповідним органом країни громадянства.
14.04.2022 позивач отримав посвідку на тимчасове проживання НОМЕР_2 зі строком дії до 16.02.2023.
07 березня 2023 року головним спеціалістом Павлоградського відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області Асотською О.В. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 004835 за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
07 березня 2023 року заступником начальника Павлоградського відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області Шевченко О.В. було прийнято постанову серії ПН МДН № 004826 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу розміром 1700,00 грн.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу позивачем виконано наступного дня після його накладення, що підтверджується квитанцією № 96904608 від 08.03.2023 року.
Рішенням № 8 від 07 березня 2023 прийнятим головним спеціалістом Павлоградського відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області Асотською О.В. про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - громадянина Азербайджанської республіки Ахмедова ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким було вирішено: примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина(ку) Азербайджанської республіки Ахмедова ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язано його покинути територію України до 06 квітня 2023 року.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідач будучи належним чином обізнаний про легальні умови перебування як іноземця на території України, у визначений діючим законодавством України строк, не отримав рішення про надання йому посвідки на тимчасове проживання, за межі України у визначений строк не виїхав, та ухилився від рішення про примусове повернення, що фактично підтверджує факт ухилення позивача від виїзду за межі території України, ігнорування вимоги чинного законодавства України, законних вимог покинути територію Держави Україна з боку органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції - ДМС.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення ПН МДН 004826 від 07.03.2023, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування іноземців на території України, а саме - ухилення від виїзду з України після закінчення законного терміну перебування (а.с. 12).
Частиною 1 статті 203 КУпАП передбачено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою для прийняття рішення №8 від 07.03.2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства слугував факт проживання позивача без відповідних документів, що дають право на проживання на території України (а.с.13).
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Колегія суддів зазначає, що о позивач фактично без належних на те законних підстав перебуває на території України. Доказів, які б підтверджували обставини, настання яких передбачає застосування положень частини першої статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивачем не надано. Також, відсутні підстави стверджувати, що позивач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правомірними.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, а тому відповідач повинен був врахувати обставини перебування позивача у шлюбних відносинах під час прийняття оскаржуваного рішення, є помилковими.
Чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і не звільняють особу від вчинення порушення міграційного законодавства України.
Позивачу не заборонено в'їзд в Україну, а отже, після звернення позивача до органів міграційної служби із наданням посвідки на проживання, він матиме змогу повернутися до своєї сім'ї.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 Головного спеціаліста Павлоградського відділу Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення і постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш