01 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 213/1556/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.11.2022 в адміністративній справі №213/1556/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області в особі інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Хмельницькій області Ринди Віталія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.11.2022 в адміністративній справі №213/1556/22 позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області в особі інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Хмельницькій області Ринди Віталія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, 28.11.2022 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області звернулось з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 апеляційну скаргу повернуто заявнику, у зв'язку з неусуненням недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
01.03.2023 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області повторно звернулось апеляційною скаргою на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.11.2022 в адміністративній справі №213/1556/22.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу повернуто заявнику, у зв'язку з неусуненням недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Управління патрульної поліції в Хмельницькій області повторно звернулось апеляційною скаргою на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.11.2022 в адміністративній справі №213/1556/22, при цьому надав платіжне доручення № 323 від 13.02.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 744,30 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Хмельницькій області на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.11.2022 в адміністративній справі №213/1556/22 залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.
На виконання вищенаведеної ухвали до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до апеляційного суду із скаргою апелянт зазначив, що первинну апеляційну скаргу апелянтом подано 23.11.2022 року після отримання його 15.11.2022 р., тобто в межах строку звернення. Повторно апеляційну скаргу подано 04.05.2023 року після отримання 26.04.2023 р. ухвали ТААС від 27.03.2023 р. про повернення первинної апеляційної скарги. При цьому, апеляційну скаргу подано до 10-ти днів з моменту отримання відповідної ухвали. В той же час, на виконання вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України Д1111 здійснено оплату судового збору - платіжне доручення №323 від 13.02.2023 року, яким сплачено с/з в розмірі 744,30 грн. за подання апеляційної скарги по справі №213/1556/22. Відсутність коштів у Департаменту патрульної поліції для сплати судових зборів в кінці 2022 р., в той час, коли в країні проходять військові дії, не може бути чисто суб'єктивною обставиною, оскільки організація включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 1626584601121 від 07.12.2016 р., та фінансується з державного бюджету.
Надаючи оцінку викладеним у заяві і клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції 07.11.2022, копію оскаржуваного рішення отримано 15.11.2022,тоді як апеляційна скарга була подана лише 11.05.2023, тобто з пропуском встановленого строку ст. 286 КАС України.
Предметом позову у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, що відповідно до норм КАС України відноситься до категорій термінових справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.
Як зазначалось вище, відповідно до ч.4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Отже, вказаною нормою встановлено спеціальний порядок оскарження судових рішень у вказаних справах.
З огляду на зазначене, учасники процесу, реалізуючи свої процесуальні права, повинні вимагати у суду видачі повного судового рішення невідкладно після його проголошення, оскільки строк на апеляційне оскарження обчислюється саме з цієї дати.
Проте, апелянт, знаючи про скорочені строки оскарження судових рішень у термінових справах, чекав на отримання рішення суду, не приймаючи жодних заходів чи дій для його своєчасного отримання, що розцінюється судом як неналежна процесуальна поведінка, яка не сприяє терміновому розгляду цієї категорії справ.
Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Апелянт як на підстави поважності пропуску строку звернення зі скаргою посилається на відсутність коштів у Департаменту патрульної поліції для сплати судових зборів в кінці 2022 р., в той час, коли в країні проходять військові дії, не може бути чисто суб'єктивною обставиною, оскільки організація включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 1626584601121 від 07.12.2016 р., та фінансується з державного бюджету.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
У свою чергу, сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.06.2021 у справі №320/2061/20.
Відтак, додане до апеляційної скарги платіжне доручення від 13.02.2023 №323 про сплату судового збору не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур державними органами. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб'єктивною перешкодою, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від д27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21).
У світлі наведеного вище колегія суддів звертає увагу скаржника на частину другу статті 44 КАС України, відповідно до якої учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку саме на особу, яка подає відповідну заяву (клопотання), покладається обов'язок із приведення поважних причин такого пропуску та надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.
Невиконання такого обов'язку (за умови, що суд надав заявнику строк для наведення таких обставин та долучення відповідних доказів) унеможливлює поновлення особі пропущеного процесуального строку.
Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що управлінням у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Така поведінка суб'єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 11.05.2023, тобто майже через 1,5 місяці з моменту постановлення ухвали від 27.03.2023 про повернення вперше поданої апеляційної скарги та більш ніж через 6 місяців з моменту прийняття оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
Отже, суд зазначає, що з клопотання апелянта не вбачається, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану. Апелянтом будь-яких доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану, не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.
Отже, станом на 01 серпня 2023 року, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно частини 3 зазначеної статті, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на зазначене, вважаю необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 298, 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволені клопотання Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ради про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Хмельницькій області на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.11.2022 в адміністративній справі №213/1556/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області в особі інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в Хмельницькій області Ринди Віталія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров