іменем України
31 липня 2023 року справа 160/835/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 16.01.2023 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №346534 від 29.12.2022 про застосування адміністративного-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений.
В апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що видом господарської діяльності позивача є здійснення перевезення пасажирів. Під час здійснення рейдової перевірки транспортних засобів перевізників за маршрутом «Дніпро - Харків» встановлено відсутність договору із замовником транспортних послуг, документів на оплату транспортних послуг, а також протоколу про перевірку та адаптацію пристрою тахографа до транспортного засобу, що й стало підставою для застосування адміністративного-господарського штрафу.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 23.11.2018 за р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань здійснено запис про державну реєстрацію за 22240000000130231, основний вид діяльності КВЕД: 49.39 інший пасажирський наземний транспорт.
За змістом витягу Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.09.2020 рішенням №326 від 27.08.2020 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; внутрішні перевезення пасажирів автобусами.
16.09.2022 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 , (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу № б/н (далі - Договір), відповідно до п.1.1.-п.1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування за плату на встановлений цим договором строк транспортний засіб: автомобіль марки MERSEDES-BENZ, модель Sprinter, 2012 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 , зареєстрованого ТСЦ 6350 08 вересня 2022, дата першої реєстрації 27 березня 2021, який належить орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 . Транспортний засіб передається в оренду з метою використання за призначенням. Допускається передача в суборенду транспортного засобу без згоди орендодавців.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 транспортний засіб, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , 2012 року випуску, належить ОСОБА_2 .
Тимчасовий реєстраційний талон серії ХХР №018960 на транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ, модель Sprinter, 2012 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , виписаний на ОСОБА_1 .
На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті у період 31.10.2022 по 06.11.2022, затвердженим начальником вказаного відділу 28.10.2022, та згідно із направленням на рейдову перевірку від 31.10.2022 №015110 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів, автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Харків та Харківської області, під час проведення якої 03.11.2022 о 10:43 год. в м. Харків вул. Червона був перевірений транспортний засіб Mersedes-Benz,модель Sprinter, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_6 , виписаний 17.09.2022 на ім'я ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
За результатами перевірки було складено Акт №327532 від 03.11.2022, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: під час надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Дніпро-Харків» відсутній договір із замовником транспортних послуг, документ про сплату послуг і протокол про перевірку та адаптацію пристрою тахографу до транспортного засобу, передбаченого п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 та ст. 39 цього Закону.
Водій транспортного засобу зі змістом Акту ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився, про що свідчить відповідна відмітка в акті.
29.12.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_1 складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346534, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів;
пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;
перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення - перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін;
послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;
регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ч. 14 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
За приписами пунктів 104, 105 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.
З наведеного слідує, що ліцензія, договір із замовником послуги, документ на оплату транспортних послуг є тими документами, наявність яких під час здійснення заходів державного контролю є предметом перевірки щодо дотримання вимог законодавства автомобільними перевізниками, які надають послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту перевезення позивачем пасажирів за відсутності договору із замовником транспортних послуг, документу про сплату послуг і протоколу про перевірку та адаптацію пристрою тахографу до транспортного засобу. Такий висновок зроблено в акті перевірки №327532 від 03.11.2022.
Проте, в акті перевірки лише зазначено загальні відомості про автомобіль (марка, номерний знак), серія і номер свідоцтва про реєстрацію, дані про водія. Натомість в акті перевірки не вказано інформацію про пасажирів, замовників послуг та матеріали перевірки не містять їх пояснень. У документах, складених відповідачем, відсутні пояснення стосовно того, на підставі яких ознак посадові особи дійшли висновку про здійснення позивачем саме пасажирських перевезень на замовлення та чи попередньо узгоджувались такі замовлення. Тобто, з матеріалів перевірки неможливо встановити факту попереднього замовлення пасажирами у позивача послуг із перевезення та договірних умовах такого перевезення, також не зазначено який саме вид пасажирських перевезень здійснюється.
При цьому відповідач зазначає, що у день проведення перевірки автомобіль використовувався не для перевезень пасажирів, а для особистих потреб, за кермом авто була особа, яка не пов'язана жодним чином з ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 лише перевіз відремонтоване авто з міста Дніпра до міста Харкова.
Ні в ході розгляду справи судом першої інстанції ні до апеляційного суду відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували факт здійснення позивачем пасажирських перевезень підчас проведення перевірки.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що сам факт здійснення позивачем підприємницької діяльності у сфері надання послуг з перевезення пасажирів не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки відповідач не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки позивач на зазначеному транспортному засобі надавав послуги з перевезення пасажирів.
Враховуючи викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови про застосування відносно позивача адміністративного-господарського штрафу.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 31.07.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова