14 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6427/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №160/6427/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправними дій та скасування наказу, поновлення на посаді,-
31.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, в кому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 № 384-к про звільнення ОСОБА_1 з 14 травня 2020 року з посади прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відповідній (рівнозначній) посаді в органі прокуратури України з 14 травня 2020 року та внести відповідні записи до особової справи та трудової книжки про стаж роботи (вислугу років) за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року повернуто позивачу на підставі ч.2 ст.123 КАС України.
Не погодившись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску та засвідчених належним чином додатків до позовної заяви для відповідача.
14 квітня 2023 року від позивача на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 05 квітня 2023 року, до якої, зокрема, долучено заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду у заяві зазначено, що з 12.03.2020 року на території України встановлено карантин. Статтею 233 Кодексу законів про працю України встановлено місячний строк на оскарження наказу про звільнення, в той час як згідно п. 1 глави ХІХ Кодексу законів про працю України строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Також позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, який дій по теперішній час, в зв'язку з чим позивач евакуювалася в іншу місцевість. Також пояснює, що за захистом своїх прав не зверталася, оскільки до прийняття Конституційним Судом України рішення від 01.03.2023 року не була обізнана про порушення своїх прав.
Повертаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, послався на приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України та зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з зазначеним позовом та наведені причини пропуску строку судом не визнано поважними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, приписами ч. 1, 5 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Норми ч. 2 ст. 123 КАС України передбачають наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду позивачем був пропущений місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки ОСОБА_1 про порушення свої прав дізналась з наказу від 30 квітня 2020 року № 384-к, водночас з даним позовом звернулась лише 31.08.2022 року, тобто з пропуском місячного строку.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача стосовно поважності причин пропуску строку звернення до суду, викладені, як в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими.
Доводи апелянта з приводу того, що на період виникнення спірних правовідносин та звернення до суду на території України діють запровадженні карантинні обмеження та воєнний стан, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що об'єктивні обставини, які унеможливили звернення до суду в період часу з травня 2020 року по серпень 2022 року позивач не навела, не надала доказів, що вказані обставини унеможливили її звернення до суду з позовом у найкоротший строк.
Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі про необхідність поновлення пропущеного строку звернення до суду починаючи з дати прийняття Конституційним Судом рішення від 01.03.2023 року у справі № 3-5/2022(9/22), колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо конституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, є підставою для перегляду судового рішення в зв'язку з виключними обставинами згідно п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому перебування в провадженні Конституційного Суду України справи щодо конституційності правового акту чи його частини є підставою для зупинення провадження у справі за п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно, посилання позивача на очікування формуванню судової практики та зумовлений цим пропуск строку звернення до суду є необґрунтованим, оскільки позивачу належало звернутися до суду за захистом своїх прав та в рамках відповідної судової справи вживати заходів, пов'язаних із врахуванням судом обставин розгляду Конституційним Судом України справи щодо конституційності норми права, які мають бути використані при розгляді відповідної позовної заяви.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного судового рішення зазначено, що пункт 6 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином застосування вказаного судового рішення до правовідносин, які виникли до його прийняття як підставу для поновлення строку звернення до суду виключається.
Стосовно посилань апелянта на постійні повітряні тривоги, обстріли та ін. обставини які мали місце бути внаслідок військової агресії Російської Федерації, та внаслідок чого остання вимушена була евакуюватись з м. Дніпро до м. Львова, колегія суддів розцінює критично, з огляду на те, що позивачкою не обґрунтовано жодним належним доказом неможливість звернення до суду з 15 травня 2020 (з дня звільнення) року до 24 лютого 2022 року, оскільки про існування спірного наказу позивач дізналась ще у квітні 2020 року, тобто більш ніж за півтора року до проголошення на всій території України воєнного стану.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наведені позивачем доводи щодо існування карантину і воєнного стану не позбавляли позивача права звернутись до суду з даним позовом через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку у термін, встановлений ст. 122 КАС України.
Доводи апелянта з приводу поважності причин пропуску строку звернення з позом до суду стосовно перебування її родичів у складі Збройних Сил України, які забезпечують можливість здійснення правосуддя в тилу, не можуть бути підставою для поновлення такого стороку, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, строк для звернення до суду з цим позовом, на момент запровадження воєнного стану вже був суттєво пропущений позивачем. Також колегія суддів зазначає, що предметом спору в цій справі є саме питання проходження публічної служби позивачкою, та не стосується права та інтересів близьких осіб позивачки, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже, будь-яких інших поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не вказано.
Зважаючи на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а наведені нею причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними, та, відповідно, поновлення строку звернення до суду не підтверджені належним чином допустимими доказами, то суд першої інстанції, дійшов законного й обґрунтованого висновку про повернення позову на підстав норми ч.2 ст.123 КАС України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №160/6427/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко