Головуючий І інстанції: Канигіна Т.С.
01 серпня 2023 р.Справа № 440/3683/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20, що набрало законної сили 19.10.2020 року, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, пенсійний орган) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Так, судовим рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати пенсії - 22.05.2020 року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати пенсії - 22.05.2020 року.
06.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду пе6ршої інстанції із заявою, якою відповідно до положень ст. 382 КАС України, просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати документальну інформацію скільки рішень судів за 2021 рік та за 2022 рік були виконанні частково ГУ ПФУ в Полтавській області та на яку суму, скільки грошових коштів на фінансування пенсій надійшло до ГУ ПФУ в Полтавській області за 2021 рік та за 2022 рік станом на 01.05.2022 та на які банківські рахунки та реквізити;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області протягом двадцяти діб з дати прийняття судом ухвали про судовий контроль, подати звіт до Полтавського окружного адміністративного суду про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20 задоволено частково.
Встановлено новий строк для подання ГУ ПФУ в Полтавській області звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі №440/3683/20.
В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
21.03.2023 року на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року по справі № 440/3683/20 ГУ ПФУ в Полтавській області до суду подано інформацію № 1600-0801-7/20737 від 21.03.2023 року про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року.
28.03.2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , яким останній просить за наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ у Полтавській області в разі повного невиконання рішення суду накласти на відповідальну особу за виконання рішення суду штраф у сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі № 440/3683/20, яке набрало законної сили 19.10.2020 року, не виконане. Позивач вважає, що посадові особи боржника ігнорують встановлений в державі порядок виплати пенсій та умисно не виконують судове рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року заяву ОСОБА_1 про розгляд звіту під час судового контролю та накладення штрафу за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20 задоволено частково.
Встановлено новий строк для подання ГУ ПФУ в Полтавській області звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20.
Зобов'язано пенсійний орган протягом шістдесяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20.
В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що судове рішення не виконано ГУ ПФУ в Полтавській області у спосіб, встановлений рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20, через відсутність коштів для здійснення відповідної виплати, при цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області вживалися певні заходи з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20.
Також, суд зазначив, що у ході розгляду заяви судом не встановлено вини та умислу на навмисне невиконання рішення суду у справі в частині виплати пенсії ОСОБА_1 з боку керівника управління. У спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області в особі його керівника щодо виконання рішення суду, а тому відсутні підстави для накладення штрафу на керівника управління за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року в частині відмови у накладенні штрафу на начальника ГУ ПФУ в Полтавській області за невиконання рішення суду та прийняти нове рішення, яким за результатами розгляду звіту, за повне невиконання рішення суду від 17.08.2020 року накласти штраф на відповідальну особу ГУ ПФУ у Полтавській області у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у заяві про встановлення судового контролю.
Відзив на апеляційну скаргу від пенсійного органу не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентовано ст. 382 КАС України.
За змістом указаної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Тобто, з метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Так, повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм у спірних правовідносинах, передбачені ст. 23 Бюджетного кодексу України, в частині першій якої зазначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Крім того, приписами пунктів 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України встановлено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Також, зі змісту постанови від 14.10.2022 року № 1167 Кабінету Міністрів «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік» вбачається, що останнім на 2022 за окремою бюджетною програмою передбачено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється управлінням Пенсійного фонду виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Інших фінансових можливостей крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Так, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року по справі № 440/3683/20 пенсійним органом створено розрахунок щодо нарахування ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 30.04.2020 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати нарахованої пенсії на загальну суму 43388,81 грн., яка була внесена 20.08.2020 року до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, в межах бюджетних асигнувань, з урахуванням дати надходження рішення суду до Пенсійного Фонду України.
При цьому, слід зазначити, що виділення коштів із бюджету Пенсійного фонду України на фінансування вказаних платежів не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, що дає підстави для висновку про відсутність в діях керівника ГУ ПФУ в Полтавській області ознак вини та умислу.
Фактична невиплата нарахованих 43 388,81 грн зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання ГУ ПФУ у Полтавській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19.05.2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22.11.2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16.07.2018 року у справі № 811/1469/18.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративний суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Враховуючи часткове виконання рішення суду, відсутність доказів умисного невиконання рішення суду з боку відповідача в особі керівника ГУ ПФУ в Полтавській області, вжиття останнім конкретних заходів з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 440/3683/20, станом на дату розгляду відповідної заяви відсутні підстави для накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Полтавській області, що зумовлює відмову у задоволенні заяви позивача в цій частині.
Аналогічні висновки та правову позицію щодо накладення штрафу на керівника пенсійного органу в порядку ч. 2 ст. 383 КАС України викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі № 560/523/19, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 249, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило