Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.
01 серпня 2023 р.Справа № 520/27650/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про касування податкового повідомлення-рішення, -
21.12.2021 року позивач Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго», товариство) звернулось до суду з позовом, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - контролюючий орган) № 148/35000401 від 06.08.2021 року, яким до нього за порушення строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання в розмірі 95 016 881,55 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 30.06.2021 pоку відповідачем проведена камеральна перевірка AT «Харківобленерго» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання: 1) з податку на додану вартість по наступним податковим деклараціям з ПДВ за наступні періоди: квітень 2020 року № 9111200779 від 20.05.2020 року; травень 2020 року № 9141558318 від 22.06.2020 року; червень 2020 року № 9171521362 від 20.07.2020 року; липень 2020 року №9206331228 від 20.08.2020 року; серпень 2020 року № 9237823590 від 21.09.2020 року; вересень 2020 року № 9270863799 від 20.10.2020 року; жовтень 2020 року № 9306562723 від 20.11.2020 року; 2) по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342325142 від 23.12.2020 року; 3) по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342705560 від 23.12.2020 року; 4) по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342336061 від 23.12.2020 року. Перевіркою встановлені та зафіксовані в Акті № 234/35-00-04-01-01-12/00131954 від 30.06.2021 року порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі Акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 pоку № 148/35000401 про нарахування штрафу у розмірі 95 016 881,55 грн. відповідно до п. п. 124.3 ст. 124 ПК України із застосуванням штрафної санкції у розмірі 50%. Відповідно до ст. 56 ПК України Позивачем подана скарга щодо перегляду податкового повідомлення-рішення від 06.08.2021 року № 148/35000401 в адміністративному порядку. За результатами досудового оскарження - ППР залишено без змін. Рішення про розгляд скарги відповідачем отримане 13.12.2021 року.
Також, позивач зазначив, що як вбачається з Акту перевірки, відповідач визначив те що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за податковими деклараціями з квітня 2020 року по жовтень 2020 року сплачені несвоєчасно. Вказаний висновок не відповідає дійсності, оскільки товариство сплатило свої зобов'язання за визначеними податковими деклараціями вчасно, а саме: за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9111200779 за квітень 2020 року сума податку AT «Харківобленерго» склала 28 914 860,00 грн., яка відповідно до платіжного доручення № 18098 від 29.05.2020 року сплачена 29.05.2020 року; за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2020 року № 9141558318 сума податку AT «Харківобленерго» склала 32 144 293,00 грн., яка відповідно до платіжного доручення № 20470 від 30.06.2020 року сплачена 30.06.2020 року; за податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень 2020 року 9171521362, де сума податку AT «Харківобленерго» склала 27 240 614,00 грн., а за липень 2020 року № 9206331228 - 29 979 257,00 грн. податковий орган стягнув вказані кошти з банківських рахунків позивача, відповідно до рішення Офісу великих платників податків ДПС № 3 від 30.06.2020 року. Вказане рішення скасоване (справа № 520/10770/20). 29.07.2020 року він звертався до відповідача із листом № 01-17/7454 де зазначив обставини відсутності податкового боргу за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року та просив зарахувати частину стягнутих коштів у сумі 27 240 614,00 грн. як оплату за деклараціями з ПДВ за червень 2020 року та липень 2020 року. За податковою декларацією з податку на додану вартість № 9237823590 за серпень 2020 року сума податку AT «Харківобленерго» склала 22 963 638,00 грн., яка відповідно до платіжних доручень № 610 від 14.09.2020 року та № 2446 від 30.09.2020 року сплачена 14.09.2020 року та 30.09.2020 року; за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9270863799 за вересень 2020 року сума податку AT «Харківобленерго» склала 20 818 447,00 грн., яка відповідно до платіжних доручень № 3467 від 12.10.2020 року, № 3493 від 13.10.2020 pоку, № 3600 від 15.10.2020 pоку, № 218619 від 30.10.2020 pоку сплачена 12.10.2020 року, 13.10.2020 pоку, 15.10.2020 pоку та 30.10.2020 pоку; за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9306562723 за жовтень 2020 року сума податку AT «Харківобленерго» склала 27 981 621,00 грн., яка відповідно до платіжних доручень № 19290 від 09.11.2020 pоку, № 219673 від І2.11.2020 року та № 221091 від 30.11.2020 року сплачена 09.11.2020 pоку, 12.11.2020 pоку, 30.11.2020 pоку; за уточненими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342325142 від 23.12.2020 pоку, № 9342705560 від 23.12.2020 pоку, № 9342336061 від 23.12.2020 року - сплачено 1 633,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2020 року № 2214749. Таким чином, всі зобов'язання за перевіряємі в акті перевірки періоди сплачені вчасно, що підтверджується відповідними доказами.
Крім того, позивач зазначає, що у зазначений період здійснював оплати за рішенням суду по справі № 520/11487/19, яким був встановлений порядок його виконання. Зокрема, 18.12.2019 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/11487/19 задоволено позов Офісу великих платників ДПС до AT «Харківобленерго» про стягнення з рахунків товариства у банківських установах податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. При цьому судом встановлений порядок його виконання, а саме: протягом січня-грудня 2020 року - у сумі 48 000 000,00 грн., зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 4 000 000,00 грн., у тому числі з податку на додану вартість - 3 660 000,00 грн. та з податку на прибуток - 340 000,00 грн.; протягом січня 2021 року-листопада 2024 року - у сумі 266 311 776,00 грн. зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 5 666 208,00 грн., у тому числі з податку на додану вартість 5 183 775,57 грн. та з податку на прибуток 482 432,43 грн.; в грудні 2024 року 5 666 208,59 грн., у тому числі податок на додану вартість 5 183 776,40 грн. та податок на прибуток 482 432,19 грн. Тобто суд зробив висновок що для забезпечення повного та належного виконання судового рішення (з врахуванням суспільних інтересів країни в цілому, населення та мешканців Харківської області (забезпечення безперебійної роботи з розподілу електричної енергії), а також відповідача, як суб'єкта приватного права, фінансовий стан якого зазнав впливу внаслідок рішень і дій підприємств контрагентів та державних органів є достатні об'єктивні підстави для визначення в резолютивній частині рішення порядку і строків, розстрочення його виконання. При визначенні порядку та строків виконання судового рішення суд врахував висновки Експертного економічного дослідження, відповідно до яких вбачається реальна перспектива протягом 2020-2024 років погашення податкового боргу у розмірі 322 101 тис. Рішення суду у справі № 520/11487/19 набрало чинності 21.01.2020 року, контролюючий орган не скористався своїм правом та не оскаржив рішення в частині визначення порядку та способу його виконання. А отже погодився із тим, що стягнення податковий боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. буде погашатися на протязі з 2020 по 2024 рік включно. Для виконання рішення суду у справі № 520/11487/19 він звертався до податкового органу щодо затвердження графіку погашення сум боргу відповідно до рішення суду по справі № 520/11487/19, що підтверджується листом від 20.01.2020 року № 02-16/570. Відповідач листом від 03.02.2020 року № 4659/10/28-10-54-20-21 погодив зазначений графік. Станом на дату подання позову, рішення суду у справі № 520/11487/19 виконується належним чином.
Також, позивач зазначив, що товариство не мало на меті удавано, цілеспрямовано ухилятися від своєчасності сплати податків. Навпаки, ним вживались та вживаються достатні заходи з метою своєчасної сплати податків. Зокрема, в якості доказів були надані до суду оригінали платіжних доручень, як за рішенням суду по справі № 520/11487/19 та і по сплаті поточних зобов'язань.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначає, що ПК України визначено обов'язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. В порушення вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 ПК України АТ «Харківобленерго» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суми узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість по податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках у зв'язку із чим застосовано штрафні санкції у розмірі 95 016 881,55 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року задоволено адміністративний позов АТ «Харківобленерго».
Так, судовим рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення № 148/35000401 від 06.08.2021 року, складене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь АТ «Харківобленерго» за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 22700 грн.
Висновок суду вмотивований тим, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
Крім того, суд зазначив, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.3 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання за діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі контролюючий орган, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що 30.06.2021 pоку Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведена камеральна перевірка AT «Харківобленерго» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з ПДВ по податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2020 року № 9111200779 від 20.05.2020 року; по податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період за травень 2020 року № 9141558318 від 22.06.2020 року; по податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період за червень 2020 року № 9171521362 від 20.07.2020 року; по податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період за липень 2020 року № 9206331228 від 20.08.2020 року; по податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період за серпень 2020 року № 9237823590 від 21.09.2020 року; по податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період за вересень 2020 року № 9270863799 від 20.10.2020 року; по податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період за жовтень 2020 року № 9306562723 від 20.11.2020 року; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342325142 від 23.12.2020 року; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342325142 від 23.12.2020 року; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342705560 від 23.12.2020 року; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року № 9342336061 від 23.12.2020 року.
За результатами перевірки, Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків складено Акт № 234/35-00-04-01-01-12/00131954 від 30.06.2021 року про результати камеральної перевірки АТ «Харківобленерго», код ЄДРПОУ 00131954.
Згідно висновків Акту перевірки встановлено затримку сплати АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2020 року вх. № 9111200779 від 20.05.2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2020 року вх. № 9141558318 від 22.06.2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2020 року вх. № 9171521362 від 20.07.2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2020 року вх. № 9206331228 від 20.08.2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020 року вх. № 9237823590 від 21.09.2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період вересень 2020 року вх. № 9270863799 від 20.10.2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2020 року вх. № 9306562723 від 20.11.2020 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку па додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року вх. № 9342325142 від 23.12.2020 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року вх. № 9342705560 від 23.12.2020 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року вх. № 9342336061 від 23.12.2020 року більше 30 календарних днів (зведені дані в додатку № 1), чим порушено н. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст 57 ПК України.
На підставі висновків акту камеральної перевірки, керуючись приписами п. 124.3 ст. 124 ПК України, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 року № 148/35000401, яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання в розмірі 95 016 881,55 грн.
Відповідно до ст. 56 ПК України позивачем подана скарга щодо перегляду податкового повідомлення-рішення від 06.08.2021 року № 148/35000401 в адміністративному порядку. За результатами досудового оскарження - ППР залишено без змін.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України, закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений в порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п.124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Положеннями п.124.2 ст. 124 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
З вищезазначеного, можна зробити висновок, що застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог п.124.3. ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Тобто, для застосування штрафу п.124.3. ст. 124 ПК України податковому органу слід встановити повторність умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Положення пункту 109.3 статті 109 ПКУ містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2,123.3 та 123.5 статті 123 ПКУ, пунктами 124.2,124.5 статті 124 ПКУ, а також пунктами 125-1.2, 125-1.4 статті 125-1 ПКУ. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.
Інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями ПК України, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи, зокрема, акт про результати камеральної перевірки від 30.06.2021 року та оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містять мотивів встановлення в діях платника податку повторного умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.3 ст. 124 ПК України.
Тобто, відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.3 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання за діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів.
Крім того, суд апеляційної інстанції не вбачає можливим встановлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об'єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.
Колегія суддів зазначає, що факт не своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання є єдиним порушенням на яке посилається податковий орган, проте дані посилання не є доказом наявності умислу в діях позивач, а саме не є доказом наявності діяння, передбаченого пунктом 124.2 цієї статті та яке вчинене повторно протягом 1095 календарних днів або яке призвело до прострочення сплати грошового зобов'язання.
З наведених обставин, колегія суддів надає критичну оцінку додатковим поясненням відповідача, що надані до суду апеляційної інстанції 12.07.2023 року.
Пункт 124.1 ст. 124 ПК України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Оскільки відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, застосування п. 124.2 та в подальшому застосування п. 124.3 ст. 124 ПКУ є протиправним.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивач дійсно не сплатив вчасно узгоджену суму грошового зобов'язання, що є підставою для застосування п. 124.1 ст. 124 ПКУ та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, та у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку до позивача застосована не та норма закону, а у суду відсутні повноваження застосовувати іншу норму закону для притягнення позивача до відповідальності, яку не застосував податковий орган під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Як вже було зазначено вище та вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про донарахування сум штрафних санкцій у зв'язку з порушенням строків сплати грошового зобов'язання було прийнято на підставі п. 124.3 ст. 124 ПКУ.
Проте , відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, тому застосування п. 124.3 ст. 124 ПКУ є протиправним
При цьому, контролюючий орган, з врахуванням висновків суду, в порядку передбаченому законодавством, може переглянути свої висновки про необхідність нарахування штрафних санкцій за результатами проведеної камеральної перевірки АТ «Харківобленерго».
Отже, відповідачем не доведено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц