копія Справа № 2-10037/10 року
10 вересня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Матірна Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Кіровоград-Лада" про стягнення заборгованої заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 у червні 2010 року звернувся в суд з позовом, яким просив стягнути з відповідача на його користь - 15 020 грн. 12 коп. заборгованості по заробітній платі ; 5625 грн. вихідної допомоги та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовано тим, що працював у відповідача з 01.10.2007 року майстром ТО і ТР та 22.06.2010 року був звільнений з роботи згідно ч. 3 ст.38 КЗпП України. При звільненні з ним не було проведено грошових розрахунків. Вважає, що оскільки він змушений був звільнитись з роботи із-за порушення власником законодавства про працю, про що було зазначено ним у заяві про звільнення, йому відповідач також має виплатити вихідну допомогу на підставі ст. 44 КЗпП України. Моральну шкоду мотивує тим, що неправомірними діями відповідача , які полягають у невиплаті йому заробітної платні йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачати кошти на лікування , в зв»язку з чим доводилось брати кошти в борг.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, на його обґрунтування послався на обставини, викладені у позовній заяві, та доповненнях до неї, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення ( а.с. 1, 12-13).
Відповідач в судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином ( а.с. 22 )
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював з 01.10.2007 року в Закритому акціонерному товаристві “Кіровоград- лада” на посаді майстра ТО і ТР та з 22.06.2010 року був звільнений з роботи згідно ч.3 ст.38 КЗпП України ( а.с.15-16).
При його звільненні з ним не було проведено повного розрахунку по заробітній платі, що підтверджено довідкою відповідача( а.с.14 ).
Згідно ст. 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно довідки № 626 від 09.07.2010 року , виданої відповідачем заборгованість по заробітній платі перед позивачем становить - 15 020 грн. 12 коп., а тому зазначена сума підлягає до стягнення в примусовому порядку.
Згідно статті 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю,колективного чи трудового договору( ст.38, 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі , передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Позивач зазначає, що він змушений був написати заяву про звільнення із-за порушення його роботодавцем трудового законодавства( не виплата заробітної платні). Згідно наданого наказу про звільнення №75 від 22.06.2010 року, позивач був звільнений з роботи за власним бажанням, згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України ( працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю , умови колективного чи трудового договору). Суд погоджується із сумою , визначеною при цьому позивачем , а тому стягує її з відповідача, оскільки останній не надав колективний договір для вирахування належної позивачу суми вихідної допомоги.
Відповідно вимог п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди « під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Коробко О.А. обґрунтовує свої вимоги заподіяння йому моральної шкоди тією обставиною, що через невиплату заробітної плати йому доводилось докладати додаткових зусиль для організації свого життя та рідних; хворів , кошти на лікування брав в борг. Тому, враховуючи, що затримка у видачі позивачу належної заробітної плати з вини відповідача призвела до моральних страждань , суд вважає з розумних міркувань, що заподіяна моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі - 200 грн., відповідно до ст. 237-1 КЗпП України.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача - 51 грн. судового збору на користь держави та в порядку ст.81 ЦПК України - 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .
Рішення, в частині присудження працівникові виплати заробітної плати , але не більше ніж за один місяць , підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 44, 116, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України, ст.ст. 10,11, 88, 214-215,218, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Кіровоград-Лада" про стягнення заборгованої заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Кіровоград-Лада" на користь ОСОБА_1 - 15 020 грн. 12 коп. заборгованої заробітної плати; 5625 грн. вихідної допомоги та 200 грн . на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Кіровоград-лада” на користь держави - 51 грн. судового збору та 120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .
Рішення, в частині стягнення заборгованої заробітної плати підлягає виконанню негайно, але не більш як за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського райсуду
м. Кіровограда О.В.Бершадська