копія 1-/281/10
29 червня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Мухоїд Г.В.,
за участю прокурора
захисника-адвоката
представника потерпілих Медведської О.Г.,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Улянівськ Російської Федерації,
громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого інженером технічного нагляду ТОВ «Спецмонтажтехнагляд»,
проживаючого на АДРЕСА_1 Київської області,
на підставі ст. 89 КК України несудимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
встановив:
25 серпня 2008 року близько 12 год. ОСОБА_6 керував автомобілем „Тойота Прадо” д.н.з. НОМЕР_1 і рухався зі швидкістю близько 90 км/г по автодорозі „Димер-Гаврилівка-Синяк” в напрямку с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області, де на 17 км не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, проявив неуважність при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху і як найближче до правого краю проїзної частини не рухався, чим створив небезпеку для руху зустрічного автомобіля й порушив п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 11.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував потерпілий ОСОБА_7
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_7 та пасажирам того ж автомобіля ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (всі ІНФОРМАЦІЯ_5), заподіяно тілесні ушкодження від яких вони загинули на місці пригоди.
Зіткнення транспортних засобів призвело до заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, у виді крововиливу під оболонки головного мозку, переломів грудини і ребер справа, ушкодження зчленувань кісток тазу та перелому лівої лобкової кістки з масивними крововиливами в прилягаючі м'які тканини, заочеревної гематоми зліва, відкритого багатоуламкового перелому правої стегнової кістки у верхній третині, закритого переломувивиху правої променевої кістки в нижній третині, ран, синців і саден на тілі, що призвело до сполучної травми тіла з численними переломами кісток скелету, які супроводжувалися крововтратою і шоком і спричинили його смерть.
Внаслідок згаданого зіткнення потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді розриву нисхідного відділу грудної аорти, ушкодження капсули печінки, розмізкування селезінки, до 2 л крові в лівій плевральній порожнині, 1,2 л в правій, до 500 мл в черевній порожнині, переломів кісток тазу, стегнових кісток в нижній третині, правого наколінника, правої ключиці, відкритого перелому правої п'яткової кістки, крововиливів у м'які тканини, ран, синців саден і подряпин на тілі, що призвело до закритої травми грудної клітини з розривом нисхідного відділу аорти із гострою крововтратою, які спричинили смерть потерпілого.
При зіткненні потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді закритої травми грудей, травматичного розриву серця, розриву грудного відділу аорти, 1000 мл крові в плевральних порожнинах, малокрів'я внутрішніх органів, плям на ендокарді лівого шлуночку серця, крайового перелому правої клубової кістки, перелому верхньої гілки правої лобкової кістки, уламкових переломів правої лобкової кістки та правої стегнової кістки, відкритого перелому лівої плечової кістки, множинних саден на різних ділянках тіла, що спричинило його смерть.
Зазначені наслідки знаходяться в прямому причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху й зіткненням, що сталося внаслідок цього.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 своєї вини не визнав і порушень Правил дорожнього руху в своїх діях не вбачав. Ствердив, що керуючи автомобілем „Тойота Прадо” д.н.з. НОМЕР_1 на згаданій автодорозі, рухався зі швидкістю близько 80-90 км/г в напрямку с. Гаврилівка Вишгородського району. Об'їжджаючи вибоїни на своїй смузі руху, виїздив на вільну смугу зустрічного руху. Коли за 200 м на зустріч рухався автомобіль Таврія, прийняв правіше й за 40 м до вказаного автомобіля вже повністю повернувся на свою смугу руху. Небезпеку для руху виявив за 30 м до автомобіля Таврія, який різко виїхав на його смугу руху, внаслідок чого застосував екстрене гальмування і зіткнення відвернути не зміг. Після зіткнення виліз з перевернутого автомобіля через вікно. Після чого був доставлений до лікарні.
На зв'язок з потерпілими не виходив, відшкодувати шкоду не намагався.
Ствердив, що в момент зіткнення його автомобіль їхав рівно відносно смуги руху. Відтак вважав, що якби автомобіль Таврія залишився на своїй смузі, зіткнення б не сталося.
В ході досудового слідства і під час відтворення обстановки та обставин події підсудний ОСОБА_6 показав, що небезпека для нього виникла за 27 м., коли автомобіль „ЗАЗ-110307” виїхав на його смугу руху, а він повністю знаходився в своїй смузі руху, застосував термінове гальмування й вивернув кермо вправо, намагався виїхати на узбіччя (т. 1 а.с. 55, т. 1 а.с. 93-94).
З такими твердженнями підсудного суд не може погодитися і зазначає наступне.
Потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (батьки загиблих), ствердили, що очевидцями пригоди не були, а тому детальні її обставини їм не відомі. Від працівників міліції дізналися про цю аварію, внаслідок якої загинули їхні діти.
Потерпілий ОСОБА_10 також зазначив, що йому належить автомобіль НОМЕР_2, який знаходився у належному технічному стані. Цим автомобілем інколи керував його син.
Потерпілі підтримали цивільні позови, а також зазначили те, що після ДТП підсудний допомоги не надавав й шкоду не відшкодовував.
Свідок ОСОБА_13 ствердив, що 25 серпня 2008 року проходив лісом, коли почув сильний грохот на трасі. Вийшовши на дорогу, побачив розбиті автомобілі. Таврія знаходилася на обочині, а Тойота на даху посеред дороги. З Таврії витягли потерпілих, з яких ОСОБА_7, подавав ознаки життя, а інші загиблі.
Зазначив, що розташування автомобілів зазначене на схемі ДТП й фототаблиці огляду місця події відповідає розташуванню на місці пригоди.
По справі очевидців пригоди не встановлено. Єдиним очевидцем події є підсудний ОСОБА_6.
Як убачається з протоколу огляду місця події від 25 серпня 2008 року зі схемою та фототаблицею до нього пригода мала місце в світлий час доби на сухій асфальтобетонній ділянці дороги горизонтального профілю.
Дорожнє покриття складається з двох напрямків шириною 7,5 м, видимість понад 300 м не обмежена. На проїзній частині нанесена пунктирна лінія розмітки, яка поділяє транспортні потоки.
Ширина смуги руху в напрямку с. Гаврилівка, (якою їхав підсудний) становить 3,40 м.
Ширина смуги руху в бік с. Синяк (якою їхали потерпілі) становить 4,10 м.
Автомобіль «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП залишився перевернутим на даху частково на зустрічній смузі руху по середні проїзної частини таким чином, що його праве переднє колесо знаходилося за 1,7 м, а праве заднє колесо за 2,7 м від узбіччя, що прилягає до смуги руху в напрямку с. Синяк, та за 7 м від місця зіткнення по ходу руху цього автомобіля.
Автомобіль „ЗАЗ-110307” д.н.з. НОМЕР_2 після зіткнення розташований на зустрічній обочині, що прилягає до смуги руху в напрямку с. Гаврилівка. Заднє праве колесо за 4,5 м, а переднє праве колесо за 5,3 м до осьової лінії розмітки.
На місці події виявлено одинарний слід гальмування загальною довжиною 14,3 м., що належить автомобілю „ЗАЗ-110307”, в напрямку с. Синяк. Слід гальмування розпочинається на смузі руху в напрямку с. Синяк на відстані 0,3 м від осьової лінії розмітки і закінчується в місці осипу ґрунту на відстані 3,1 м від узбіччя, що прилягає до смуги руху в напрямку с. Гаврилівка.
В місці зіткнення закінчується слід гальмування автомобіля „ЗАЗ-110307” та наявні осип ґрунту, скла, частинок фарби та дрібних уламків, подряпина на асфальті, вилив мастила, який розпочинається від подряпин та веде до передньої частини автомобіля„ЗАЗ-110307”. Дані сліди накладаються на кінець сліду гальмування „ЗАЗ-110307”.
Сліди гальмування, які б могли належати автомобілю «Тойота Прадо», на місці події не виявлено.
В салоні автомобіля „ЗАЗ-110307” виявлено сліди крові.
В положенні сидячи на передньому пасажирському сидінні в автомобілі „ЗАЗ-110307” виявлено труп потерпілого ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5, на задньому пасажирському сидінні труп потерпілого ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5.
При огляді місця події інших слідів гальмування не виявлено.
(т. 1 а.с. 5-26).
Відтак показання підсудного в частині застосування екстреного гальмування за 30 м. до автомобіля „ЗАЗ-110307” даними протоколу огляду місця події не підтверджуються і їм суперечать.
Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 2 жовтня 2008 року № 1030 А встановлено, що виявлені на автомобілях пошкодження характерні для зустрічного кутового зіткнення.
В момент первинного контакту вісі автомобілів „Тойота Прадо” д.н.з. НОМЕР_1 та „ЗАЗ-110307” д.н.з. НОМЕР_2 утворювали кут 120…130°. Перекриття транспортних засобів становило 1,2…1,3 м. від правого торця кузова кожного автомобіля.
Зіткнення відбулося на смузі руху в бік с. Гаврилівка в районі пошкоджень дорожнього покриття, тобто більше ніж за 3 м. від правого краю проїзної частини по напрямку до с. Гаврилівка.
(т. 1 а.с. 94-104).
До дорожньо-транспортної пригоди рульове керування, робоча гальмівна система та елементи підвіски автомобіля НОМЕР_2 знаходилися в придатному для експлуатації стані згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1074А від 28 жовтня 2008 року.
(т. 1 а.с. 108-112).
Відтак твердження захисту щодо несправностей гальмівної системи, які могли бути причиною зіткнення, на матеріалах справи не ґрунтується.
З висновків судової комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 10064/10065 судом установлено наступне.
Так, результати роздільного та порівняльного дослідження автомобілів свідчать про те, що спочатку ліва передня частина автомобіля „Тойота Прадо” контактувала з правою передньою частиною „ЗАЗ-110307”, при цьому перекриття пошкоджень становило близько 1,2 м від правих габаритів автомобілів.
В процесі моделювання шляхом співставлення пошкоджень на автомобілях „Тойота Прадо” та „ЗАЗ-110307”, максимально співпадаючих по формі, розмірам, розташуванню відносно опорної поверхні та габаритів даних автомобілів, визначено, що в момент первинного контакту кут між повздовжніми осями автомобілів становив близько 170°.
Під час дослідження експертом нанесено на масштабну схему № 1 сліди гальмування коліс лівої сторони автомобіля „ЗАЗ-110307”, подряпини, які лишилися на проїзній частині після зіткнення та побудовано взаємне розташування автомобілів „Тойота Прадо” та „ЗАЗ-110307” в момент контакту відносно меж проїзної частини з урахуванням кута під якими вони зіткнулися та перекриття пошкоджень.
Із масштабної схеми з'ясовано, що в момент зіткнення автомобіль „Тойота Прадо” правим переднім колесом був розташований на відстані 3,5 м від правого краю проїзної частини по напрямку його руху, а правим заднім на відстані 3,7 м від вказаного краю.
Із розташування транспортних засобів на проїзній частині згідно масштабної схеми видно, що місце зіткнення згаданих автомобілів розташовувалося на відстані 2,9 м від лівого краю проїзної частини по напрямку руху автомобіля „Тойота Прадо” та має ширину 1,2 м, що являється проекцією перекриття пошкоджень на вказаних транспортних засобах на проїзну частину.
Таким чином з урахуванням пошкоджень на автомобілях в процесі зіткнення передня частина автомобіля „ЗАЗ-110307” була притиснута між нижньою передньою частиною автомобіля „Тойота Прадо” та дорожнім покриттям де зафіксовані подряпини. Після цього автомобіль „ЗАЗ-110307” пересувався в зворотному напрямку відносно його руху з розворотом проти годинникової стрілки.
Разом з тим в процесі зіткнення відбувся переїзд автомобіля „Тойота Прадо” через автомобіль „ЗАЗ-110307” на даху якого відобразилися деформації та подряпини, а в подальшому відбулося перевертання автомобіля „Тойота Прадо” через ліву передню стійку на дах, де відобразилися деформації та подряпини.
В момент гальмування автомобіля „ЗАЗ-110307”, автомобіль „Тойота Прадо” рухався по зустрічній смузі руху та повертався на свою смугу руху.
В такій дорожній ситуації водій „Тойота Прадо” повинен був рухатися як найближче до правого краю проїзної частини, а перед виїздом на зустрічну смугу руху повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху в тому числі водію автомобіля „ЗАЗ-110307”, тобто дотриматися п.п. 10.1 і 11.2 Правил дорожнього руху України.
Швидкість руху автомобіля „ЗАЗ-110307” до моменту початку гальмування становила не менш ніж 53 км/г, що в цій частині також узгоджується з висновком судової автотехнічної експертизи № 1088А (т. 1 а.с. 118-119).
Вирішення питання «Коли з технічної точки зору для водія „Тойота Прадо” ОСОБА_6 виникає момент небезпеки?» позбавлено технічного сенсу і експертами не вирішувалося, оскільки небезпечна ситуація створена діями водія ОСОБА_6.
Технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди для водія „Тойота Прадо” ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1 і 11.2 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Із масштабної схеми № 2 видно, що навіть при гальмуванні автомобіля „ЗАЗ-110307” в межах своєї смуги руху контакт між автомобілями „Тойота Прадо” і „ЗАЗ-110307” мав би місце. Крім того в матеріалах справи відсутні дані про те, що до зіткнення автомобіль „Тойота Прадо” гальмував. Тому в даному випадку прийнятий водієм автомобіля „ЗАЗ-110307” ОСОБА_7 маневр вліво не впливав на розвиток даної події і технічна можливість уникнути зіткнення не визначалася його односторонніми діями, а цілком залежала від дій водія ОСОБА_6.
В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля „Тойота Прадо” ОСОБА_6 перед зіткненням рухався по зустрічній смузі руху, а перед виїздом на неї не переконався, що це буде безпечним, чим створив небезпеку для подальшого руху водію автомобіля „ЗАЗ-110307”. Отже дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п. 10.1 і 11.2 Правил дорожнього руху України, і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
В діях водія автомобіля „ЗАЗ-110307” ОСОБА_7 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події не вбачається.
(т. 1 а.с. 141-155)
Аналізуючи досліджені докази, суд зазначає наступне.
Зокрема показання підсудного суд вважає неправдивими, які обставинам пригоди та виявленим її наслідкам не відповідають.
Оскільки на місці ДТП автомобілем „ЗАЗ-110307” залишено слід гальмування довжиною 14,3 м із відповідним напрямком руху і з'ясовано місце зіткнення транспортних засобів, цілком можливим стало і визначення взаємного розташування автомобілів „ЗАЗ-110307” і „Тойота Прадо” на проїзній частині.
Так, з висновку судової комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 10064/10065 видно, що автомобіль „ЗАЗ-110307” своїм лівим переднім колесом був розташований на відстані 3,1 м від лівого краю проїзної частини по напрямку його руху, лівим заднім на відстані 3,3 м від вказаного краю.
До зіткнення автомобіль „ЗАЗ-110307” почав гальмувати на своїй смузі руху і в подальшому в загальмованому стані зміщувався вліво відносно напрямку його руху. В цей же момент автомобіль „Тойота Прадо” рухався по зустрічній смузі руху та приймав заходи по зміщенню на свою смугу руху.
Суд вважає, що гальмування водієм ОСОБА_7 застосовано внаслідок виникнення небезпеки, яку створив на той час підсудний.
Згідно проведених судової транспортно-трасологічної експертизи № 1030 А та комісійної експертизи № 10064/10065 в момент первинного контакту вісі автомобілів утворювали кут 120…130° та 170°.
Враховуючи, що автомобіль „ЗАЗ-110307” в момент зіткнення знаходився лівою частиною на смузі зустрічного руху й у напрямку сліду гальмування, як це показано на масштабній схемі (т.1 а.с. 177), показання ОСОБА_6 про те, що його автомобіль в той же момент повністю знаходився на своїй смузі руху й рівно відносно напрямку смуги руху є недостовірними.
Згідно показань ОСОБА_6 при зіткненні за вказаних ним обставин, його автомобіль повинен був утворити кут з автомобілем потерпілих більший за 170°, а місце зіткнення знаходитися менше ніж за 2,9 м від лівого краю проїзної частини по напрямку руху автомобіля «ЗАЗ», що також призвело б до іншої локалізації пошкоджень транспортних засобів.
Таким чином показання підсудного не відповідають сукупності численних даних протоколів огляду місця події та транспортних засобів, висновкам судової транспортно-трасологічної експертизи від 2 жовтня 2008 року № 1030 А, судової комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 10064/10065.
З цих же підстав суд не погоджується з висновками судової автотехнічної експертизи № 1088А (т. 1 а.с. 118-119) та експертного дослідження № 02-10 від 22 січня 2010 року про не виконання водієм „ЗАЗ-110307” п.п. 1.2, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки наведені вище обставини в цих висновках не враховано й не спростовано.
Разом з тим ці висновки між собою не узгоджуються, дослідження по яких є неповним, оскільки експертами не взято до уваги дані огляду місця події, схему пригоди, розташування транспортних засобів на проїзній частині, локалізацію пошкоджень автомобілів та їх вісі в момент первинного контакту тощо.
До того ж висновок експертного дослідження № 02-10 від 22 січня 2010 року є однобічним, яким дії водія „Тойота Прадо” взагалі не досліджувалися як і вичерпно всі обставини пригоди, що встановлено по справі.
Таким чином зазначені висновки експертів на сукупності досліджених доказів не ґрунтуються й ним не відповідають, а тому не можуть бути покладені в основу вироку.
Згідно з висновками судово-медчиних експертиз №/№ 13/395, 129/394 і 128/393 від 20 жовтня 2008 року потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді:
- потерпілому ОСОБА_7 - крововиливу під оболонки головного мозку, переломів грудини і ребер справа, ушкодження зчленувань кісток тазу та перелому лівої лобкової кістки з масивними крововиливами в прилягаючі м'які тканини, заочеревної гематоми зліва, відкритого багатоуламкового перелому правої стегнової кістки у верхній третині, закритого переломувивиху правої променевої кістки в нижній третині, ран, синців і саден на тілі, що призвело до сполучної травми тіла з численними переломами кісток скелету, які супроводжувалися крововтратою і шоком і спричинили його смерть;
- потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді розриву низхідного відділу грудної аорти, ушкодження капсули печінки, розмізкування селезінки, до 2 л крові в лівій плевральній порожнині, 1,2 л в правій, до 500 мл в черевній порожнині, переломів кісток тазу, стегнових кісток в нижній третині, правого наколінника, правої ключиці, відкритого перелому правої п'яткової кістки, крововиливів у м'які тканини, ран, синців саден і подряпин на тілі, що призвело до закритої травми грудної клітини з розривом низхідного відділу аорти із гострою крововтратою, які спричинили його смерть;
- потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді закритої травми грудей, травматичного розриву серця, розриву грудного відділу аорти, 1000 мл крові в плевральних порожнинах, малокрів'я внутрішніх органів, плям на ендокарді лівого шлуночку серця, крайового перелому правої клубової кістки, перелому верхньої гілки правої лобкової кістки, уламкових переломів правої лобкової кістки та правої стегнової кістки, відкритого перелому лівої плечової кістки, множинних саден на різних ділянках тіла, що спричинило його смерть.
Дані тілесні ушкодження могли бути заподіяні за встановлених у справі обставин, при зіткненні автомобілів, коли потерпілі перебували в салоні автомобіля „ЗАЗ-110307”.
(т. 1 а.с. 61-68, 73-79, 81-88).
Аналізуючи матеріали справи, суд доходить висновку, що підсудний не дотримався вимог п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 11.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України, зокрема виїхав на смугу зустрічного руху транспортних засобів не переконавшись, що це буде безпечним, чим створив небезпеку для його учасників й заходів до запобігання зіткнення не вживав, що призвело до ДТП і смерті трьох потерпілих.
Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, який керував транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_7, та кваліфікує його злочинні дії за ч. 3 ст. 286 КК України.
При призначенні підсудному покарання, суд ураховує конкретні обставини справи та вчинення ОСОБА_6 необережного тяжкого злочину, дані про його особу, який на підставі ст. 89 КК України несудимий, має позитивну характеристику з місця роботи, одружений, має двох малолітніх дітей.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.
Разом з тим, суд звертає увагу на характер допущених підсудним порушень безпеки дорожнього руху, який виїхав на зустрічну смугу руху чим створив небезпеку для руху зустрічного автомобіля і допустив зіткнення, що призвело до тяжких наслідків, пошкодження автомобілів й загибелі трьох осіб молодого віку, а також те, що потерпілі та їх представник висловилися про призначення підсудному суворого покарання.
При цьому підсудний вважав, що безпеки дорожнього руху не порушив, й після вчиненого злочину не бачив підстав для відшкодування шкоди і надання допомоги потерпілим.
З огляду на зазначене суд вважає необхідним призначити підсудному покарання в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України.
Що стосується грошового розміру заподіяної моральної шкоди то, з огляду на перенесену потерпілими глибину душевних страждань, що пов'язані зі смертю близької людини, їх невідворотні негативні наслідки, вимушені зміни в життєвих планах і стосунках, а також з огляду на засади розумності і справедливості, суд визнає доведеним його частково від заявленої суми.
На підставі викладеного та керуючись статтями 323 і 324 КПК України,
засудив:
визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і за цим законом призначити йому покарання - 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Цивільний позов ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на відшкодування моральної шкоди по 100 000 грн. кожному.
У зв'язку із задоволенням цивільних позовів у рахунок відшкодування заподіяної шкоди звернути стягнення на автомобіль «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_15 і зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, якого затримати в залі судового засідання.
Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_6
Речовий доказ - автомобіль «ЗАЗ-110307» д.н.з. НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_10.
За проведення судових авто-технічних експертиз стягнути з ОСОБА_6 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 35222002000460 УДК у Київській області МФО 821018 код 25574713) судові витрати в розмірі 1 216 грн. 94 коп., 656 грн. 88 коп. і 912 грн. 71 коп., а всього 2 786 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 92-104, 106-112, 116-119).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.
Суддя: