1-145/10
21 травня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Мухоїд Г.В.,
за участю прокурора
захисника-адвоката Мінько Н.С.,
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
Уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1
несудимого,
обвинуваченого у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру,
встановив:
12 січня 2009 року близько 9 год. ОСОБА_5 біля буд. АДРЕСА_2 на ґрунті неприязних стосунків розпочав сварку з ОСОБА_6, до якої застосував балон з невстановленою речовиною та якій завдав удари дерев'яною палицею та ножем, заподіявши закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом кісток правого передпліччя в середній третині зі зміщенням, різані рани долонної верхні 2, 3, 4 і 5 пальців лівої руки, забій правого колінного суглобу, обширно підшкірну гематому, травматичну ампутацію вушних раковин, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, якими спричинено непоправне знівечення обличчя.
У судове засідання ОСОБА_5 не викликався на підставі ч. 3 ст. 419 КПК України.
З оголошених показань потерпілої ОСОБА_6, яка за станом здоров'я в судове засідання не прибула, встановлено, що з 2001 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 Після 2002 року ОСОБА_5 почав вживати у великій кількості снодійні та інші медичні препарати, став дратівливим, безпідставно ображав застосовував насильство.
12 січня 2009 року близько 9 год. ОСОБА_5 зустрів її біля буд. АДРЕСА_2, де приснув в обличчя балончик з невідомою речовиною, від чого вона почала задихатися та впала на землю, потім завдав удари дерев'яною палицею та ножем відрізав вухо, від чого вона знепритомніла. Коли отямилася, повернулася до готелю «Узморье», де їй викликали і надали медичну допомогу (а.с. 21-26).
З оголошених показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що неподалік свого двору остання бачила, як після заподіяного насильства ОСОБА_5 залишив місце події (36-38).
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на досудовому слідстві ствердили, що бачили ОСОБА_6 біля готелю «Узморье» з тілесними ушкодженнями, якій надавалася медична допомога та зі слів якої дізналися, що тілесні ушкодження їй заподіяв ОСОБА_5 (а.с. 42-50).
З оголошених показань свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово застосував насильство до потерпілої на ґрунті неприязних стосунків (а.с. 27-29, 39-41).
З даних протоколу огляду місця події вбачається наявність слідів бурого кольору схожих на кров (а.с. 7-10)
Як убачається з висновків судово-медичної експертизи № 7/Д/№6 від 7 березня 2009 року, у потерпілої ОСОБА_6 виявлено черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом кісток правого передпліччя в середній третині зі зміщенням, різані рани долонної верхні 2, 3, 4 і 5 пальців лівої руки, забій правого колінного суглобу, обширно підшкірну гематому, травматичну ампутацію вушних раковин, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, якими спричинено непоправне знівечення обличчя.
Дані тілесні ушкодження могли бути заподіяні за встановлених у справі обставин, при завданні ударів ОСОБА_5 та застосуванні ножа (а.с. 128-129, 159).
Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 23 від 20 березня 2009 року на вилученій у ОСОБА_5 дублянці виявлено кров, яка могла походити від потерпілої ОСОБА_6 (а.с. 75-76, 143).
Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні суспільно небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, як умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисного непоправного знівечення обличчя.
Відповідно до акту стаціонарної судової нарколого-психіатричної експертизи № 121 від 31 березня 2009 року ОСОБА_5 проявляє клінічні ознаки делірії невстановленого (F 05,9 відповідно МКБ - 10). За своїм психічним станом на даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної установи із суворим наглядом (а.с. 111-115).
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 87 від 16 березня 2010 року в даний час, а також в період часу, до якого відноситься вчинене діяння, що інкримінується ОСОБА_5, останній виявляє і виявляв ознаки органічного ураження головного мозку з помірним інтелектуально-мнестичним пониженням і вираженими емоційно-вольовими порушеннями, а також ознаки психічних і поведінкових розладів, викликаних використанням снотворних препаратів з синдромом залежності.
За своїм психічним станом в даний час, а також в період часу, до якого відноситься вчинене діяння, що інкримінується ОСОБА_5, останній не міг і не може в повній мірі усвідомлювати свої дії і керувати ними, потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку та протинаркотичного лікування.
Відтак зазначене діяння ОСОБА_5 вчинено в стані неосудності, що виключає застосування покарання.
З урахуванням вимог ст. 94 КК України, суд вважає, що ОСОБА_5, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства, потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 420 і 421 КПК України,
постановив:
застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання постановою законної сили залишити тримання під вартою в Київському СІЗО № 13.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 7 діб з моменту її проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.
Суддя:
Ў