91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.09.10 Справа № 17/164
За позовом Державного підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Слав'яносербська», смт. Лозівський Слов'яносербського району Луганської області
про стягнення 24060 грн. 00 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: Трусова О.Г. - начальник сектора договірної та претензійної роботи, довіреність № 84 від 01.01.2010;
від відповідача: представник не прибув.
Справу №17/164, яка знаходилась в провадженні судді Воронька В.Д. розпорядженням голови суду від 30.08.2010, передано на розгляд судді Фонової О.С.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 24060,00 грн. за невірне зазначення в залізничній накладній №52121854 маси вантажу у вагонах №66731126 та №60676749.
Відповідачем у судовому засіданні 19.08.2010 надано відзив на позовну заяву, згідно якого він по суті позову не заперечує, просить взяти до уваги тяжке фінансове становище державного підприємства та відсутність прямих збитків у позивача та зменшити розмір штрафних санкцій.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Відповідно до залізничної накладної №52121854 (а.с.10-11) зі станції відправлення Слов'яносербськ Донецької залізниці на станцію Ігрень Придніпровської залізниці відповідачем як вантажовідправником були відправлені вагони №66731126 та №60676749.
По прибутті вагонів на станцію Ігрень Придніпровської залізниці на вимогу одержувача залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагонах та встановлено невідповідність маси вантажу у вагоні №66731126, так в залізничній накладній вказано 69000 кг, а фактична маса, що виявлена при контрольному зважуванні складала 67950 кг. У вагоні №60676749 фактична маса, що виявлена при контрольному зважуванні складала 65350 кг, при зазначені в залізничній накладній -69000 кг.
За фактом виявленого порушення складений комерційний акт АА № 017325/8 від 15.01.2010 (а.с.12).
В комерційному акті містяться відомості про відсутність маркування вантажу у вагонах №66731126 та № 60676749, а також про те, що вагон завантажено нижче бортів 30-40см., завантаження рівномірне, двері люка зачинені, витікання відсутнє, у технічному відношенні вагон справний.
Відповідач просить зменшити суму штрафу, посилаючись на скрутне фінансове становище державного підприємства, відсутність прямих збитків у позивача та зменшити розмір штрафних санкцій.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні.Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статутом, а саме статтею 24, передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.
Статтею 56 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі -Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п. 1.1 Правил, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Правил перевезення вантажів, графи „Маса вантажу, визначена відправником, кг” та „Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником.
Згідно п. 1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
В залізничній накладній № 52121854 (вагони №66731126 та №60676749) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг та 69000 кг, спосіб визначення маси - на 150 тонних вагах відправника.
Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 «Правила приймання і вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
У графі «Відправник» вказаної вище залізничної накладної вказано найменування відправника - Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Слав'яносербська», тобто відповідача у даній справі.
Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагонах №66731126 та №60676749, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -67950 кг та 65350 кг відповідно.
Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Комерційний акт АА № 017335/8 від 15.01.2010 складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.
Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Пунктом 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Провізна плата згідно залізничної накладної № 52121854 за вагони №66731126 та № 60676749 становить 2406,00 грн. за кожний вагон. З її розміру позивачем визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який складає 24060 грн.
У письмовому клопотанні про зменшення суми штрафу, належного до стягнення, відповідач послався те, що він є державним підприємством та має тяжке фінансове становище, кредиторська заборгованість складає 34699000,00 грн. Також відповідача посилається, на те, що його діями позивачеві не спричинені збитки, а штрафні санкції надмірно великі з огляду на зазначене.
Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Як зазначено у пункті 22 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства”, у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України судам слід враховувати, що у відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності з приписами пункту 21 вищевказаного листа, у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки”. Разом з цим у п. 22 вищезазначеного Оглядового листа вказано, що “у відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення”.
Приписами ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.
Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 21.01.2010 у справі № 17/115/09, від 24.09.2009 у справі № 23/15-09-612, від 11.08.2009 у справі № 17/52.
Судом приймається до уваги важке фінансове становище відповідача, а також те, що позивач не надав ніяких доказів понесення ним конкретних збитків від того, що відповідач невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній, у зв'язку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.
На підставі викладеного вище клопотання відповідача про зменшення суми належного до стягнення штрафу судом задовольняється, розмір нарахованого позивачем штрафу з урахуванням відсутності у позивача доведених збитків від правопорушення відповідача є занадто великою порівняно з відсутніми збитками кредитора та підлягає зменшенню на 50%.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача у справі підлягає стягненню штраф у сумі 12030,00 грн.
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково. Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п.3 ч.1 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Слав'яносербська», смт. Лозівський Слов'яносербського району Луганської області, ідентифікаційний код 36090220, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828, штраф у сумі 12030,00 грн., витрати зі сплати державного мита у сумі 240,60 грн., а також на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 20.09.2010.
Суддя О.С. Фонова