СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9536/23
пр. № 2/759/3395/23
31 липня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул.Сербська, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості ,
І. Зміст позовних вимог
У травні 2023р. представник АТ АКБ «Львів» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 17324/112/2022 від 22.09.2022р. у розмірі 61 906,99 грн. та судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 22.09.2022 року між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17324/112/2022, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. з процентною ставкою 74 % річних за користування кредитом та умовою повернення в термін до 21.09.2025р. Факт перерахування позичальнику кредитних коштів на суму 50 000,00 грн. підтверджується меморіальним ордером від 22.09.2022р. з № 785868. Відповідач систематично не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором у визначені кредитним договором терміни, а тому позивач вимагає дострокового погашення відповідачем існуючої заборгованості по кредитному договору у судовому порядку. Станом на 12.05.2023р. заборгованість по кредитному договору № 17324/112/2022 від 22.09.2022р. становить 61 906,99 грн. з яких 49 661,11 грн. - заборгованість за кредитом; 12 245,88 грн. - заборгованість за процентами, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 02.06.2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.09.2022р між АТ АКБ «Львів» та відповідачем було укладено кредитний договір № 17324/112/2022/а.с.4-8/.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 кредитного договору кредит надається у сумі 50 000,00 грн. з умовою повернення у термін до 21.09.2025р. в порядку та відповідно до умов цього договору. Видача банком кредиту здійснюється одноразово, безготівково на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , МФО 325268, код ДРФО 2223603056.
Згідно п. 3.2 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує Банку фіксовану процентну ставку у період з 22.09.2022р. по дату повернення кредиту у розмірі 74 % річних.
Пунктом 3.6. Кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує проценти щомісяця до дня повернення Кредиту, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.
Згідно п.п. 5.1., 5.2. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені Договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно Додатку 1 (платіжного календаря), що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до меморіального ордеру № 785868 від 22.09.2022р. відповідачу було перераховано кредитні кошти у розмірі 50 000,00 грн. /а.с.9/.
Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
З долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором кредиту 17324/112/2022 від 22.09.2022р., укладеного між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 12.05.2023 року заборгованість становить 61 906,99 грн., з яких: 49 661,11 грн. - сума заборгованості за кредитом та 12 245,88 грн. - заборгованість за відсотками /а.с.3/.
Відповідно до вимог ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.
На адресу відповідача було направлено лист-вимога про дострокове виконання зобов'язання від 05.04.2023 року, однак вимоги банку не виконані та в добровільному порядку грошові кошти АТ АКБ «Львів» не повернуті.
Враховуючи викладене судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором, що свідчить про неналежне виконання останнім умов цього договору, грошові кошти в добровільному порядку банку не повернуто,а тому суд приходить до висновку, що позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, та підлягають повному задоволенню.
ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11,76-84, 130, 141, 209, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 599, 631, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
Позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» ( код ЄДРПОУ 09801546, юридична адреса: м. Львів, вул. Сербська, 1) заборгованість за кредитним договором №17324/112/2022 від 22.09.2022р. у розмірі 61 906,99 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., а всього 64 590,99 грн. ( шістдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.)
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко