Справа № 758/3608/23
Категорія 38
07 липня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Рибалки Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Басараба К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», про захист прав споживачів,
В квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить визнати недійсним кредитний договір в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій з застосуванням наслідків недійсності правочину, між ним та ПАТ «ПУМБ» та зобов'язати ПАТ «ПУМБ» зробити перерахунок заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що між ним та АТ «ПУМБ» укладено Договір, згідно з яким, ОСОБА_1 отримав споживчий кредит. Зазначає, що з боку ПАТ «ПУМБ» не отримував Публічну пропозицію на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, зазначає, що не підписував Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Також зазначає, що Тарифи не містять підпису позичальника, а документ не датований. В подальшому позивач отримав від АТ «ПУМБ» розрахунок заборгованості, за яким банк, посилаючись на умови договору, нарахував заборгованість. Позивач вважає, що договір укладений між ним та банком є недійсним в наведеній частині, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, він укладений з недодержанням письмової форми. Крім того, договір приєднання розробляється банком, тому повинен бути зрозумілі усім споживачам і доведеним до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Також позивач зазначає, що при укладенні договору відповідач ПАТ «ПУМБ» не дотримався Закону України «Про захист прав споживачів», а саме про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Ухвалою суду від 10.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30.06.2023 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 12.07.2013 підписав Пропозицію уклатси Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), згідно з пропозицією відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , згідно з яким позивач отримав кредитний ліміт на картку в сумі 5 000,00 грн. З моменту укладення кредитного договору позивач не звертався до відповідача з претензіями чи повідомленнями про відкликання пропозиції укладення договору. Також за змістом пропозиції позивача від 12.07.2013 ОСОБА_1 ознайомлений з тарифами банку та умови договору зрозумів та, не потребують додаткового тлумачення. Позивач під час укладення договору ознайомлювався з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловлював, а зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів. Крім того посилався на те, що позивачу неустойка (штраф, пеня) не нараховувалася відповідно до п. 6, п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» у зв'язку з дією карантину.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення частково позову з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті другої ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2013 між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір, згідно з яким позивач отримав кредитний ліміт на картку в сумі 5 000,0 грн. строком на 24 місяці, розмір процентної ставки - 36 % річних.
З умовами договору позивач ознайомлений про що свідчить його власний підпис.
Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції що діяла на момент укладення договору) споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин.
Перебіг цього строку розпочинається моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.
Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
З відкликанням згоди на укладення договору споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю договором кошти.
Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі
В матеріалах справи відсутні докази того, що з моменту укладення кредитного договору позивач звертався до відповідача з повідомленнями про відкликання згоди на укладення договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної розрахункове касове обслуговування, юридичне оформлення; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб, тощо).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо вони суперечать принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Таким чином, Закон не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Як вбачається з Пропозиції укласти Договір карткового рахунку та договору страхування (оферта) від 12.07.2013 , яку власноручно підписав позивач до фактичного отримання коштів, останній письмово підтвердив, що отримав та ознайомилвся з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальність вартість кредиту, надані виходячи із обраних позивачем умов кредитування.
Також, позивач підтвердив про отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптований договір до потреб позивача та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, в тому числі в разі невиконання позивачем зобов'язань за таким договором.
Зокрема, в пропозиції позивача було повідомлено про: суму/ ліміт кредиту, що становить 5 000,00 грн.; строк кредитування: 24 місяців; процентну ставку, відсотки річних, зі обслуговування кредитної заборгованості; загальні витрати за кредитом; орієнтовну загальну вартість кредиту; реальну річну процентну ставку, відсотки річних, інші умови.
Отже, суд вважає доведеним те, що позивач під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловлював, а зміст договору, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує його законних прав та інтересів.
Із урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним кредитного договору, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ» в частині відсотків, пені та штрафних санкцій.
При цьому судом також враховуються положення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009, згідно з яким правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Як наслідок, правочин в частині, що оспорюється позивачем, повністю відповідає вимогам законодавства, складений з урахуванням вимог закону щодо його форми і змісту, а отже відсутні підстави для визнання його недійсним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що укладення оспорюваного кредитного договору між сторонами відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.
У зв'язку з цим похідні вимоги про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку заборгованості також не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом також приймається до уваги позиція Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Підсумовуючи вищенаведене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
У відповідності до ч. 2 ст.141 ЦПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 81, 82, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», про захист прав споживачів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.
Суддя Ю.В.Рибалка