31 липня 2023 року
м. Київ
справа № 225/5000/21
провадження № 51 - 1031ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 3 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження,
встановив:
Вироком районного суду ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженої та її захисника, а вирок суду - без зміни.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2023 року вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 3 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Засуджена ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вищезазначених судових рішень у касаційному порядку. Крім того, засуджена просить поновити їй строк на касаційне оскарження. В обгрунтування свого клопотання вказує, що ухвала апеляційного суду від 15 листопада 2022 року була проголошена без її участі, а про рішення суду вона дізналась 25 квітня 2023 року під час її затримання, в зв'язку з чим вона не мала змоги вчасно подати касаційну скаргу.
Перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого у ст. 426 КПК, та за відсутності підстав для його поновлення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
За приписами ч. 1 ст. 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За сталою практикою Верховного Суду, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Також Суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом тримісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску засудженим строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить із наступного.
З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції видно, що апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 15 листопада 2022 року відбувся за участі її захисника ОСОБА_5 , але без її участі, хоча засуджена була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Однак, із касаційною скаргою засуджена звернулась лише 10 липня 2023 року, тобто поза межами строку касаційного оскарження.
При цьому, зі змісту клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вбачається, що засудженою не наведено будь-яких обставин, у розумінні статті 117 КПК, які б не залежали від його волевиявлення, та були б пов'язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися з касаційною скаргою.
Колегія суддів не може визнати поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження посилання засудженої на ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали апеляційного суду у квітні 2023 року, з огляду на приписи ч. 2 ст. 426 КПК. Зважаючи на те, що ухвала апеляційного суду постановлена без участю засудженої ОСОБА_4 , яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи та на момент постановлення судового рішення під вартою не перебувала, тому в даному випадку застосовуються загальні положення ст. 426 КПК, якими передбачено, що касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Крім того, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не йдеться про те, що засуджена в розумні інтервали часу вживала заходів, щоб отримати повний текст судового рішення в межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_4 пропущеного строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженій, оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження, а підстав для його поновлення немає.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженій ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 3 лютого 2022 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року щодо неї.
Повернути касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3