31липня 2023 року
м. Київ
справа №756/422/23
провадження №51-4538ск23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року,
встановив:
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, касаційний суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень через незастосування судами закону, який підлягав застосуванню - ст. 75 КК, однак не наводить обґрунтування неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну вироку та ухвали з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ст. 413 цього Кодексу.
Фактично суть доводів у касаційній скарзі захисника зводиться до незгоди із призначеним районним судом засудженому ОСОБА_5 покарання, з яким погодився й апеляційний суд, у розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 185 КК, у зв'язку з його невідповідністю ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, однак, покликаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, захисник не наводить у скарзі обґрунтувань у чому саме полягає явна несправедливість заходу примусу, з урахуванням положень ст. 414 КПК, що є підставою для зміни оскаржуваних рішень відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Не вказує останній і на конкретні порушення вимог норм матеріального та процесуального права, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку за аналогічними доводами сторони захисту в апеляційній скарзі, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, та не зазначає на які саме доводи цієї скарги не було надано відповіді судом апеляційної інстанції, а відтак, й немає обґрунтування незаконності судового рішення.
Окрім того, касаційна скарга має містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак прохальна частина касаційної скарги захисника ОСОБА_4 не узгоджується з вказаною правовою нормою.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків упродовж десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити захиснику, що в разі неусунення недоліків у вказаний строк касаційну скаргу буде йому повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3