Ухвала
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 522/8586/18
провадження № 61-10640ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Васильєва Крістіна Вікторівна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, витребування майна від добросовісного набувача, визнання права власності,
17 липня 2023 року ОСОБА_1 через свою представницю - адвокатку Васильєву К. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, у якому зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано 16 червня 2023 року на електронну пошту.
Оцінюючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Порядок і строки подання касаційної скарги визначено положеннями частин першої-третьої статті 390 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складений 12 червня 2023 року (інша дата у судовому рішенні не зазначена), останнім днем на її касаційне оскарження є 12 липня 2023 року. Касаційна скарга подана до Верховного Суду 17 липня 2023 року.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, заявником не надано. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв'язку, копії матеріалів справи тощо.
Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв'язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що касаційна скарга, відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що заявником оскаржуються судові рішення, якими задоволено вимоги майнового характеру (витребування майна від добросовісного набувача, визнання права власності на квартиру)
Водночас, відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
До касаційної скарги додана квитанція від 11 липня 2023 року № 32528798800007311666 про сплату судового збору у розмірі 6 530,62 грн.
Верховний Суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого обсягу судового збору в частині оскарження двох вимог майнового характеру (витребування майна від добросовісного набувача, визнання права власності на квартиру), оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомлено, яка ціна позову.
Тож, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і відповідно, підтвердити правильність сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження двох вимог майнового характеру.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Васильєва Крістіна Вікторівна, залишити без руху та надати для усунення зазначених недоліків строк до 04 вересня 2023 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення та не надасть докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак