Ухвала
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 761/1585/22
провадження № 61-9802ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на постанову Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського про скасування наказу про відсторонення від виконання обов'язків за посадою без збереження заробітної плати, зобов'язання виплатити заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського про скасування наказу про відсторонення від виконання обов'язків за посадою без збереження заробітної плати, зобов'язання виплатити заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 08 до 12 листопада 2021 року у розмірі 3 041,37 грн.
Стягнуто з Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 3 041,37 грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У липні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на постанову Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 30 червня 2023 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 липня 2023 року визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а касаційну скаргу Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату; надати до суду касаційної інстанції належно оформлений документ, що підтверджує повноваження представника, який підписав касаційну скаргу; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 липня 2023 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.
Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 липня 2023 року заявником не виконано, оскільки у порушення частини третьої статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки станом на 30 червня 2023 року заявник повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції засобами поштового або електронного зв'язку не отримував. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення судового рішення Таврійському національному університету імені В. І. Вернадського, проте жодних доказів на підтвердження цього не надає. Крім того, вказує, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року відсутній.
Заявником не подано до суду касаційної інстанції доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції або доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, а також про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.
Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського не надано доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на те, що заявник повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не отримував, без підтвердження відповідними доказами, не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд повторно наголошує на тому, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень № справі № 761/1585/22 повний текст постанови Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року було оприлюднено на офіційному сайті 16 травня 2023 року за реєстровим № 110800110.
Наведені заявником обставинине є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 03 серпня 2023 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 липня 2023 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на постанову Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року потрібно вважати неподаною та повернути.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського на постанову Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського про скасування наказу про відсторонення від виконання обов'язків за посадою без збереження заробітної плати, зобов'язання виплатити заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець