Ухвала
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 210/1593/18
провадження № 61-11525ск23
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
В квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує його права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, викладену та опубліковану ОСОБА_1 з приводу нього та його родини та зобов'язати спростувати недостовірну інформацію, викладену в відео зверненні у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом публікації її офіційного вибачення перед ним в Криворізькому тижневику «Домашня газета» та на інформаційному сайті 0564.uа з наступним текстом: «Я, ОСОБА_1 , визнаю, що мною в мережі Інтернет була поширена недостовірна інформація про те, що ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 створили злочинне угрупування, яке вбивало громадян з ціллю заволодіння їх спадщиною, оскільки ця інформація не відповідає дійсності, та поширювалась мною, ОСОБА_1 , з своїх корисливих мотивів з метою зганьбити честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 ». Крім того, просив стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 200 000,00 грн в якості компенсації за завдану йому моральну шкоду.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано інформацію, викладену та опубліковану 03 лютого 2017 року ОСОБА_1 в мережі Інтернет за адресою: https//www.youtube.com/watch?v=OQfcK3g6apI у відеосюжеті під назвою: «15:30, 3 лютого 2017 року, АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 причетний до відтиску квартир та вбивствам?» в тій частині сюжету, що ОСОБА_2 причетний до вбивств громадян, є аферистом, - недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи ОСОБА_2 , ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію.
Зобов'язано ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію, викладену у відеосюжеті під назвою: «15:30, 3 лютого 2017 року, АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 причетний до відтиску квартир та вбивствам?» в тій частині сюжету, що ОСОБА_2 причетний до вбивств громадян, є аферистом, шляхом публікації її офіційного вибачення перед ОСОБА_2 в Криворізькому тижневику «Домашня газета» та на інформаційному сайті 0564.ua. з наступним текстом «Я, ОСОБА_1 , визнаю, що мною в мережі Інтернет була поширена недостовірна інформація про те, що ОСОБА_2 причетний до вбивств, оскільки ця інформація не відповідає дійсності».
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
Предметом позову у цій справі є вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн) та становить 200 000,00 грн, справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов'язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Схожі висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 686/14806/22 (провадження № 61-8802ск23), від 28 грудня 2022 року у справі № 607/13988/21 (провадження № 61-12976ск22), від 20 травня 2022 року у справі № 343/1614/20 (провадження № 61-4390ск22), від 27 січня 2022 року у справі № 530/1006/20 (провадження № 61-21291ск21), від 08 грудня 2021 року у справі № 296/12025/19 (провадження № 61-19826ск21).
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров