Іменем України
27 липня 2023 року
м. Київ
справа № 716/1444/22
провадження № 61-10742ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 червня 2023 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Відповідно до заповіту, посвідченого 15 серпня 2008 року секретарем виконкому Кадубовецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області Стрілецькою Т. М., він є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яке належало їй на момент смерті, вказаний заповіт є чинним.
ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить наявна в матеріалах спадкової справи заява.
На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою від 07 листопада 2022 року № 2086 Кадубовецької сільської ради, ОСОБА_1 постійно проживав за адресою:
АДРЕСА_1 , разом з
ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавицею ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області
від 28 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавицею ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 .
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 червня 2023 року рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області
від 28 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про залишення заяви ОСОБА_4 без розгляду.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
14 липня 2023 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 червня
2023 року.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
За змістом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, встановивши, що існує спір про право на спадщину між особами, які вважають себе спадкоємцями, а саме між ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом та ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійшов правильного висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, не суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, викладеним у постановах, на які посилається особа, що подала касаційну скаргу, прийнята з дотриманням вимог процесуального закону, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв'язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 червня 2023 року та відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною першою, пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду
від 22 червня 2023 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
А. Ю. Зайцев
М. Є. Червинська