Подільський районний суд міста Києва
Справа № 761/13321/23
14 липня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР,
18 квітня 2023 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого ТУ ДБР розташованого у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, у якій просить зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 8) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах Українського Народу, згідно зі ст. 5 Конституції України (вих. № 13/0423/1/5-к від 13.04.2023 р.), і ОСОБА_3 , як потерпілого, та розпочати досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.ст. 22, 111, 364, 367 Кримінального кодексу України, скоєних організованим злочинним угрупованням у складі: керівника Офісу Президента України ОСОБА_4 , Голови Служби безпеки України ОСОБА_5 , в.о. начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , начальника ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 , начальника слідчого управління ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_9 , секретаря судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_10 , судді судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_11 , слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_12 , секретаря судового засідання Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року матеріали скарги вирішено направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення таких матеріалів з Шевченківського районного суду міста Києва до іншого районного суду міста Києва або для вирішення питання про звернення з відповідним поданням до колегії суддів Верховного Суду (у разі необхідності направлення вищевказаних матеріалів з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2023 справу передано на розгляд Подільському районному суду міста Києва.
У судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у ній.
Слідчий органу досудового розслідування повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. На підставі ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та абз. 4 п. 1 глави 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Проаналізувавши зміст заяви від 13.04.2023, встановлено, що в ній відсутні об'єктивні фактичні данні, які б дійсно свідчили про вчинення кримінальних правопорушень. Також, у заяві висловлюється незгода з рішеннями суддів Шевченківського районного суду міста Києва, Київського апеляційного суду міста Києва, Солом'янського районного суду міста Києва. Скаржник наводить мотиви, які на його думку, свідчать про процесуальні порушення суддями вимог законодавства при розгляді справ, перелік яких він наводять у самій заяві та які в свою чергу так чи інакше порушують питання їх прав. При цьому в заяві від 13.04.2023 не зазначено обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення вищенаведеними особами, відповідних кримінальних правопорушень, з чим закон пов'язує внесення відомостей до ЄДРД. Разом з тим, оцінка судових рішень, прийнятих суддею, може бути надана у межах встановленого законодавством процесуального перегляду, шляхом апеляційного і в установлених законом випадках, касаційного оскарження.
Так, у аб. 1 та аб. 2 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що «відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається».
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР розташованого у місті Києві щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 39, 214, 303, 304, 306, 307, 369 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст оголошений 18.07.2023 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1