91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.09.10 Справа № 9/164пд.
За позовом
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краснодонська птахофабрика", м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Луганської філії ТОВ "Український промисловий банк", м. Луганськ
про визнання недійсним додаткового договору та стягнення 45809 грн. 49 коп.
Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача - не прибув.
від відповідача - Конопльова І.Л., дов. № 164-Ф/10 від 08.04.10
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
В зв'язку з відпусткою судді Ворожцова А.Г., розпорядженням заступника голови суду від 15.09.10 справа передана на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Суть спору: позивач звернувся з позовом у якому просить:
- визнати недійсним додатковий договір № 2 від 27.04.09 до договору банківського рахунку № 459/07 від 24.01.07, укладений між позивачем та відповідачем,
- застосувати наслідки недійсності зазначеного правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми в розмірі 45809,49 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву у судовому засіданні 03.09.10, яким вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача суд, -
24 січня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського рахунку № 459/07. Відповідно до умов даного договору, відповідач відкриває позивачу поточний рахунок і здійснює розрахунково-касове обслуговування зазначеного рахунку.
27 квітня 2009 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір 2 до зазначеного договору банківського рахунку № 459/07.
Відповідно до умов зазначеного додаткового договору, сторони погодилися внести зміни до договору № 459/07 в частині Тарифів на операції та послуги в національній валюті, які надаються суб'єктам господарювання та юридичним особам-нерезидентам. Відповідно до зазначених змін: плата за розрахункове обслуговування за поточним рахунком позивача складає 15 245,00 грн (без ПДВ) щомісячно; термін сплати - з 28 числа поточного місяця до останнього робочого дня поточного місяця; строк дії додаткового договору -з 27 квітня 2009 року по 30 квітня 2015 року.
При цьому, спірний додатковий договір підписаний від імені позивача його директором.
Статутом, відповідно до якого діє підприємство-позивач, в розділі 5 "Управління товариством і самоврядування трудового колективу" передбачено, що управління поточною діяльністю здійснюється одноособовим виконавчим органом -директором. Зазначеним розділом Статуту встановлено деякі обмеження стосовно прийняття рішень директором товариства.
Насамперед, п. 5.13 Статуту передбачено, що директор може прийняти рішення про укладення угод (договорів, контрактів) на суму, що еквівалента 100000 (сто тисяч) або більше доларів США за офіційним курсом долара до гривні, встановленим НБУ на момент підписання угоди -лише після одержання попередньої письмової згоди учасників товариства.
Згідно до спірного додаткового договору, вартість плати за розрахункове обслуговування за один місяць становить 15 245,00 грн без ПДВ.
Строк дії договору -з 27.04.09 р. по 30.04.15 р., або 80 місяців.
Таким чином, загальна вартість послуг, що повинні бути надані відповідачем за весь строк дії договору дорівнює 1 219 600 грн без ПДВ (15 245 грн * 80 міс.=1 219 600 грн)
Позивач вирішив, що його директор перевищив повноваження та підписав договір на суму більше, ніж передбачена Статутом без згоди учасників товариства тому звернувся з позовом про визнання недійсним додаткового договору № 2 від 27.04.09 до договору банківського рахунку № 459/07 від 24.01.07 та застосування наслідків недійсності зазначеного правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми в розмірі 45809,49 грн.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Усі суттєві умови договору погоджені сторонами і включені в договір та додаткову угоду, це дозволило їм успішно виконувати договір.
Статтями 215, 203 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Стаття 92 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про існуючі обмеження щодо права директора позивача укладати угоди.
Крім того, згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Позивач приймав послуги відповідача за договором, не заперечував проти оплати послуг за новими тарифами.
Отже схвалив правочин.
За таких підстав у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні 16.09.10 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.
Дата підписання рішення 20.09.10.
Суддя Є.А.Лісовицький