91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.09.10 Справа № 12/85б.
Суддя Палей О.С, розглянувши матеріали за заявою
боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Луганськ
Про порушення провадження у справі про банкрутство
Представники сторін:
від боржника - ОСОБА_3, довіреність № 860 від 10.09.2010, представник ФОП ОСОБА_2;
Обставини справи: банкрутство; суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою подано заяву про порушення справи про власне банкрутство.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Боржник - Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи -підприємця ЄДР НОМЕР_2, АДРЕСА_1 звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про власне банкрутство, посилаючись на обставину, за якою задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника у повному обсязі перед іншими кредиторами.
Справу порушено за загальною процедурою, передбаченою Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі за текстом -Закон) та з врахуванням особливостей, визначених ст.ст. 47-49 Закону, щодо банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина.
На обґрунтування необхідності порушення провадження у справі про банкрутство боржник посилається на те, що у зв'язку зі значним падінням попиту на експедиторські послуги, що є основним видом діяльності боржника, як суб'єкта підприємницької діяльності, у нього створилася значна заборгованість перед кредиторами на суму більш 170 000 грн., яку він неспроможній погасити.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим справа підлягає припиненню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Основне завдання підготовчого засідання суду полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону передбачено загальні ознаки неплатоспроможності боржника.
Так, згідно з вказаною нормою Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку.
У першу чергу всі зазначені умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.
Відповідно до статті 2, частини 2 статті 4 ГПК України а також частини 2 статті 6 Закону підставою для порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство є заява кредитора чи боржника.
В залежності від того, хто саме звертається до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а також особливостей юридичного статусу боржника Законом встановлюються певні особливості регулювання питань наявності чи відсутності матеріальних підстав порушення провадження у справі.
Справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 7 Закону, а також за наявності підстав, передбачених статтями 51 або 53 Закону.
Стаття 7 Закону визначає загальні правові підстави порушення справи про банкрутство за заявою кредитора або боржника, а особливості провадження справ про банкрутство, порушених за заявами боржників, врегульовані ст. 51 Закону (банкрутство боржника, що ліквідується власником), ст. 53 Закону (провадження санації боржника його керівником) та ст. 47 Закону.
Боржник чітко не зазначив правові підстави звернення до суду з даною заявою, а викладені в ній обставини є суперечливими: заявник одночасно посилається і на обставину неможливості задоволення вимог всіх кредиторів у зв'язку з недостатністю вартості активів та на обставину за якою задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника у повному обсязі перед іншими кредиторами.
Втім, саме від визначення підстав звернення до суду і залежить подальший рух справи про банкрутство боржника-підприємця.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Зазначену норму слід застосовувати з урахуванням особливості правового статусу фізичної особи -підприємця, яким приймається рішення не про ліквідацію, а про припинення підприємницької діяльності.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця визначений ст.47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".
Як вбачається з матеріалів справи, боржником не приймалося рішення про припинення підприємницької діяльності та не проводилася відповідна процедура у визначеному законодавством порядку (повідомлення в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації про прийняте рішення про припинення підприємницької діяльності та порядок і строк заявлення кредиторами вимог; докази повідомлення органу державної податкової служби, органу Пенсійного Фонду та відповідних фондів соціального страхування для зняття фізичної особи -підприємця з обліку), що є обов'язковою передумовою для звернення суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина до суду з заявою про порушення справи про власне банкрутство з підстав неможливості задоволення вимог всіх кредиторів у зв'язку з недостатністю вартості активів.
Згідно з приписами п. п. 3 -6 Закону, до заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
За відсутності заперечень кредиторів господарський суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців.
План погашення боргів повинен включати: строк його виконання; розмір суми, яка щомісячно залишається боржнику - громадянину-підприємцю та членам його сім'ї на споживання; розмір суми, яка буде щомісячно направлятися на погашення вимог кредиторів.
Господарський суд має право, за мотивованим клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця, змінити план погашення боргів, у тому числі збільшити чи зменшити строк його виконання, розмір суми, яка щомісячно залишається боржнику і членам його сім'ї на споживання.
Якщо в результаті виконання боржником плану погашення боргів вимоги кредиторів задоволені в повному обсязі, провадження у справі про банкрутство припиняється.
На відміну від встановленої Законом загальної процедури провадження у справі про банкрутство, положення Закону про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи виключають стадію процедури розпорядження майном боржника, а одразу виноситься постанова про його банкрутство, у зв'язку з чим боржник, звертаючись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство повинен чітко усвідомлювати та визначити мету, яку він бажає досягнути -або відновити свою платоспроможність та подати план погашення боргів, попередньо погоджений з кредиторами, або припинити підприємницьку діяльність у зв'язку з визнанням його банкрутом.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку щодо відсутності належних матеріальних підстав порушення провадження у справі.
Оскільки провадження у справі було порушено помилково, воно підлягає припиненню за нормою ст.80 ГПК України, яка кореспондує нормі ст.62 ГПК України щодо підстав відмови у прийнятті заяви.
Втім, припинення провадження у даній справі не позбавляє боржника права звернутися повторно з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство з дотриманням встановлених законом умов.
Відповідно до ст.12 Закону про банкрутство, припинення провадження у справі має наслідком скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Суд також скасовує арешт, накладений на майно боржника Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, ухвалою від 02.09.2010 р.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України суд повертає з Державного бюджету України боржнику - Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_2 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., сплачене за квитанцією № ПН3952 від 31.08.2010, та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені за квитанціями № ПН3882 від 31.08.2010 на суму 118 грн. 00 коп. і № ПН4232 від 01.09.2010 на суму 118 грн. 00 коп., оскільки їх сплата боржниками, що звертаються до суду із заявами про порушення провадження у справі про банкрутство, не передбачена Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 та Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21 грудня 2005 р. № 1258.
Вилучити з матеріалів справи і видати Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_2 квитанцію № ПН3952 від 31.08.2010, що свідчить про сплату державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та квитанції: № ПН3882 від 31.08.2010 на суму 118 грн. 00 коп. і № ПН4232 від 01.09.2010 на суму 118 грн. 00 коп., що свідчать про сплату витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 7, 40, 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 47,80,86 ГПК України, суд
ухвалив:
1.Провадження у справі припинити.
2.Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів та арешт, накладений на майно боржника Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, ухвалою від 02.09.2010р.
3. Повернути з Державного бюджету України боржнику - Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., сплачене за квитанцією № ПН3952 від 31.08.2010, та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені за квитанціями № ПН3882 від 31.08.2010 на суму 118 грн. 00 коп. і № ПН4232 від 01.09.2010 на суму 118 грн. 00 коп.
Підставою для повернення є зазначена ухвала скріплена гербовою печаткою суду.
4. Вилучити з матеріалів справи і видати Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_2 квитанцію № ПН3952 від 31.08.2010, що свідчить про сплату державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та квитанції: № ПН3882 від 31.08.2010 на суму 118 грн. 00 коп. і № ПН4232 від 01.09.2010 на суму 118 грн. 00 коп., що свідчать про сплату витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
5. Дану ухвалу надіслати:
- боржнику;
- ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська (м. Луганськ, кв. Волкова, 14А);
- Жовтневому ВДВС Луганського МУЮ (м. Луганськ, вул. Ломоносова, 98);
- відділу з питань банкрутства у Луганській області;
- Державному реєстратору Виконавчого комітету Луганської міської ради;
- Жовтневому районному суду м. Луганська (м. Луганськ, вул. Херсонська, 46).
Суддя О.С. Палей